Режиссер фильма «Картографы Google. Экспедиция в Херсонскую область»: у нас есть, чем гордиться

 
У кінці жовтня в одному з місцевих кінозалів покажуть унікальну документальну стрічку про туристичні перлини Херсонської області. Кореспондент видання «Херсонские вести» поспілкувалась із режисером фільма Романом Соколаном.

Херсонський режисер та сценарист Роман Соколан має неабиякий досвід у створенні кіно, адже свого часу працював на виробництві кіно- та серіальної продукції у Києві. Як режисер Роман обрав для себе документальне кіно, але то було не одразу. Цим жанром почав цікавитись після навчання в університеті. «Для мене у тому є щось магічне. Я думаю, що завдяки саме документальному кіно можна змінити життя на краще, змінити щось у країні та поглядах людей» , – розповідає Роман. А роботу над сценарієм для «Картографів…» розпочав у січні цього року. Першого травня стартували зйомки і тривали 15 днів. Монтували відзнятий матеріал протягом літа. Кореспондент «ХВ» подивилася скорочену версію стрічки та поспілкувалася із режисером напередодні прем’єри. 

 
«ХВ»: Романе, як виникла ідея стрічки «Картографи Google. Експедиція в Херсонську область»?
Ідея виникла, коли ми познайомилися із картографами восени минулого року. Це був виїзний Map Kamp (ред. – таборування картографів), тобто коли активісти вирушають у певну місцевість, її досліджують, фотографують, а потому зміни вже наносять на Google карту. От під час такої зустрічі на острові Бирючий і виникла ідея. Тоді це було просто на словах. Далі ми почали цю ідею обговорювати … з’явились замальовки сценарію. Почали задумки розширювати, аж до поки Google цією ідеєю зацікавився.

Також у мене була принципова позиція робити фільм української мовою. Google мене у цьому підтримав. Згодом постало завдання знайти людей, які б українською говорили. У мене Христина, дівчина – картограф, та Тимофій, який зіграв картографа, україномовні, тому тут проблем не виникало. А інші мали грати, але я радий, що мова звучить не театрально.

  «ХВ»: Чи був прописаний сценарій?   Ми знімали по сценарію. Усе було прописано, навіть ті репліки, які говорять краєзнавці, були написані мною… але деталі, звісно, уточнювали. Писав сценарій я: ретельно промальовуючи усі обставини та діалоги. Коли спілкувався, наприклад, із нашим експертом Михайлом Підгайним, то пояснював, що ось текст, але Ви, як учений, подивіться, будь ласка, та змініть, якщо раптом щось не так.

 «ХВ»: Розкажіть про картографів? Це були актори, які грали картографів, чи дійсно були запрошені профі.

Картографи – це своєрідна спільнота, такі собі волонтери, активісти, які просто роблять улюблену справу. Фотографувати місцевість та оновлювати карти – їх хобі. Це люди, які подорожують, отримують від того задоволення та роблять внесок у розвиток картографії. Google їм у цьому допомагає. Додам, що фільм знятий у жанрі псевдодокументалістики … Поясню. Картографи у нас були … наприклад, Макс Ретівой зіграв у фільмі картографа, але і у житті він цим займається. Але були й такі, що картографією не займаються. Мені необхідно було знайти різні типажі, які б зробили у кадрі те, що я від них хотів. Орієнтувався я на це. Важливо було показати, що у нас у країні є подібне, що люди активно займаються картографією та зацікавити цим глядача. Нашим картографам вдалося поповнити базу Google і під час зйомок. Робили це і після.    «ХВ»: На яку аудиторію розрахований фільм? Яка його мета?
Фільм розрахований на широку аудиторію: від підлітків до старшого покоління. Молоді люди можуть зацікавитися технологіями та почати займатися картографією у своїх містах та селах. Минулого року я познайомився з одним картографом родом із Чаплинки … так він відцифрував половину міста. Це можна побачити в інтернеті, так би мовити помандрувати Чаплинкою.   Старші, побачивши краєвиди та місцевості, можуть спланувати свій туристичний маршрут та поїхати не за кордон, а саме на Херсонщину, подорожувати своєю країною. Надзавдання фільму – показати туристичний та рекреаційний потенціал Херсонської області, щоб глядач приїхав до нас наступного року.    «ХВ»: Звідки натхнення? Є щось подібне до Вашого фільму в зразках світового кіно?   Наша Херсонська область була і продовжує бути величезним джерелом натхнення: це наша природа, наші гостинні люди і весь наш південний колорит.  Щось подібне Google вже робив. Є такі Галапагоські острови, їх багато досліджували, але їх не було оцифровано. Уряд цих островів запросив представників Google і вони усю цю красу сфотографували … базу карт поповнили. В Україні ми перші … в такий стилістиці, наскільки мені відомо, ще ніхто не знімав. Думаю, що ми наблизили до рівня Discovery Channel, не гірше.   «ХВ»: Скільки людей та як довго працювали над фільмом?    В команді у мене був мій брат Ілля Соколан, як головний оператор. Був Юра Антощук, як асистент оператора та технік, він керував коптером та аерозйомкою … я його тільки направляв, куди летіти. Він дуже технічна та творча людина, уміло користується усіма гаджетами і знається на всіх передових технологіях.  

Наш ідеолог, директор картини, Анастасія Грішко. Вона відповідала за усі адміністративні питання, спілкувалась із керівництвом паркових та заповідних територій, отримувала дозволи, якщо виникали якісь додаткові чи проблемні питання, вона усе вирішувала та координувала.

Також ми запросили з Києва дівчину-звукорежисера. У неї було якісне обладнання, це дало змогу записати хороший звук.  Ну і наші актори. А також водій, який возив нас по області близько десяти днів.

«ХВ»: Де відбувались зйомки? Які локації задіяні?

  У «Картографах…» ми задіяли п’ять локацій. Це дельта Дніпра (острів Білогрудів), далі Скадовськ та острів Джарилгач, Сиваш і так зване Лемурійське озеро (яма), а також Олешківські піски та Асканія-Нова.

Щоб добитися яскравих та соковитих кадрів, «красивої картинки», ми дочекалися травня місяця, коли усе зацвіте. Дуже чекав цю весну та переживав, щоб усе встигло розквітнути. Мені пропонували розпочати зйомки раніше, але я дочекався потрібного моменту, щоб показати увесь той природній потенціал, який наразі вже зафіксовано у кінострічці.

  «ХВ»: Чи були якісь курйозні випадки у ході зйомки фільму? Який найскладніший момент?   Я хочу сказати, що місцеві жителі нам дуже допомагали під час зйомок, бо вони зацікавлені в тому, щоб їх регіон розвився та приваблював туристів.   У мене на острові Білогрудів (Голопристанський район) до селян було прохання, щоб ті пофарбували свої паркани у білий колір, тому що побачили багато дерев’яних та потемнілих дощечок, які абсолютно не гармоніювали у кадрі. Але спочатку визначились, де будемо знімати … оператор показав, що потрапить у кадр і які ж паркани треба пофарбувати. До кінця не знав, чи виконають місцеві це прохання. Могли б і не виконати та списати усе на час та погану погоду. Але ми приїхали і усе було побілено. Саме побілено, вони фарбу не купували, а просто побілили та вийшло дуже непогано.  Я сподіваюсь, що у цьому селі, залишиться така традиція і вони будуть продовжувати фарбувати паркани у білий колір.  

От, наприклад, на Джарилгачі нас годували ухою зі ската. Я ніколи до того не їв ската. От там і вперше скуштував. На острові їх ловлять, смажать м'ясо, а з печінки ската та бичків уже варять уху. Сиваш … наші герої мали плавати у тому озері та процесом насолоджуватись, але вода, як ви розумієте, на початку травня ще достатньо прохолодна, тому приємність від купання їм довелося грати.

 
«ХВ»: Чи планували знімати щось подібне й у інших куточках України?
Поки пропозицій не було, але я відкритий до будь-яких ідей. Проблема завжди у фінансуванні. Загалом у будь-якій місцевості нашої країни, можна відзняти щось подібне та показати унікальність локацій.
  «ХВ»: Коли фільм покажуть херсонцям?   Зараз в інтернеті є коротка, обрізана, версія цього фільму. Повний час – 40 хвилин. У Херсоні презентація його відбудеться десь у кінці жовтня чи на початку листопада. Це буде один із херсонських великих кінозалів, де зможе зібратися величезна кількість людей. Дуже б хотів, щоб прийшли школярі, студенти і представники туристичного бізнесу.  

Додамо, що фільм було знято у рамках програми «Цифрове перетворення Херсонської області», що був реалізований за підтримки Google Україна, Херсонської обласної державної адміністрації, Херсонської міської ради та Херсонського обласного благодійного фонду «Об’єднання».
 
Розмовляла Юлія Соломахіна