Російські «миротворці» у Придністров`ї становлять загрозу для України

Спікер парламенту Молдови Андріан Канду нещодавно заявив про початок нового етапу у взаємовідносинах між Україною і Молдовою. А один із провідних молдовських аналітиків, колишній дипломат Анатол Церану зазначив, що "ніколи з моменту проголошення незалежності обох держав не було кращих, більш плідних відносин".

Напередодні візиту в Україну прем'єр-міністра Молдови Павла Філіпа про молдовсько-українські відносини в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів Надзвичайний і Повноважний посол України у Молдові Іван Гнатишин.

— Пане Посол, як ви можете схарактеризувати нинішній рівень відносин між двома державами?

— У наших країн схожі виклики та загрози, єдність у поглядах на шляхи їх подолання, а також євроінтеграційна мета, що виступають об'єднуючими чинниками. І впродовж останніх років українсько-молдовські відносини вийшли на новий рівень і демонструють високу активність.

Спільні погляди в контексті протидії регіональним загрозам були нещодавно підтверджені спікерами парламентів України, Молдови і Грузії під час міжпарламентської конференції «Грузія, Молдова і Україна: Східне партнерство та сучасні безпекові виклики», яка відбулася у Кишиневі 2 березня цього року.

На конференції обговорювалася протидія пропаганді та дезінформації з боку Росії, були досягнуті домовленості стосовно забезпечення енергетичної безпеки не лише наших держав, але й регіону в цілому, стабільного економічного зростання. На думку ініціаторів проведення форуму, спікерів парламентів України, Грузії і Молдови, конференція дозволила об'єднати зусилля, щоб разом протистояти сучасним викликам, в тому числі і гібридним війнам.

— Іване Миколайовичу, чи можна вважати, що на цій міжпарламентській конференції започатковано новий формат регіональної співпраці?

— Думаю, що міжпарламентський формат може ефективно доповнити та поглибити взаємодію наших країн у рамках Східного партнерства.

Молдовська і грузинська сторони підтримали ініціативу Андрія Парубія щодо створення тристоронньої міжпарламентської асамблеї Україна-Молдова-Грузія. Очікується, що перше її засідання відбудеться у травні в Києві, де також буде обговорено і стратегію створення спільної військової бригади за аналогією з Литовско-Польско-Українською бригади  імені Костянтина Острожського.

Ухвалено також спільну заяву голів парламентів Грузії, Республіки Молдова та України щодо підтвердження своєї відданості європейській інтеграції як єдиному та найбільш ефективному механізму зміцнення безпеки, процвітання та довготривалого стабільного і демократичного розвитку наших країн.

Андрій Парубій та Андріан Канду підписали відкритий лист головам парламентів країн ЄС щодо оцінки «Північного потоку-2» як фактора дестабілізації. До цього листа вже приєдналися й голови парламентів Естонії, Латвії та Литви.

Я впевнений, що ця ініціатива додала аргументів на користь ухвалення Комітетом з питань промисловості Європарламенту законопроекту, що розповсюджує правила внутрішнього газового ринку ЄС на проектний російський газопровід.

Спікер Парламенту Молдови зазначив у зв'язку з цим на підсумковій прес-конференції, що будівництво на території Молдови магістрального газопроводу Кишинів — Унгени дозволить не тільки уникнути газової залежності від Росії, але й сприятиме зміцненню енергетичної безпеки в регіоні.

— Це був перший візит Голови Верховної Ради до Молдови після 1995 року?

— Саме так. І це свідчить про особливий характер українсько-молдовських відносин.

У 2017 році відбулось 7 двосторонніх зустрічей Президента та Прем'єр-міністра України з главою уряду Молдови. А робочий візит Голови Верховної Ради України в Молдову продовжив серію інтенсивних контактів між нашими державами на вищому рівні. Він провів двосторонні зустрічі з головою Парламенту Республіки Молдова Андріаном Канду та прем'єр-міністром Республіки Молдова Павлом Філіпом.

Ми і надалі продовжуватимемо високу динаміку контактів.

Так, 12 квітня готується робочий візит Павла Філіпа до України в рамках участі у Київському безпековому форумі. Заплановані його зустрічі з Президентом України Петром Порошенком та Прем'єр-міністром України Володимиром Гройсманом.

— Пане Посол, протягом останніх півтора року помітно зросла динаміка зустрічей на вищому рівні. Чи не відстає від політичної складової практичне наповнення двостороннього співробітництва?

— Ні, навіть навпаки. Саме діалог на рівні керівництва наших держав сприяв збільшенню двостороннього товарообігу, який за результатами 2017 року склав 885 млн доларів США, що на 100 млн доларів більше позаминулорічних показників. Ми закріпилися на ринку електроенергії Молдови.

Активні політичні контакти сприяли вирішенню важливих питань у двосторонніх відносинах. Допомогли, зокрема, провести за цей час три засідання в рамках діяльності Міжурядової українсько-молдовської змішаної комісії з питань торговельно-економічного співробітництва. Завдяки цьому вдалося перейти до завершальної стадії роботи по демаркації українсько-молдовського кордону, впритул підійти до компромісу у так званих "пакетних домовленостях".

У 2017 році розпочався спільний прикордонний і митний контроль у міжнародних пунктах пропуску "Кучурган-Первомайськ", "Маяки-Удобне-Паланка" та "Рені-Джурджулешть". Таким чином, на українсько-молдовському кордоні вже функціонують 6 спільних пунктів пропуску. Спільний контроль довів свою ефективність, скарг від громадян та юридичних осіб немає. Ведеться підготовка до запровадження такої практики у решті пунктів пропуску після завершення процедури ратифікації відповідної міжурядової Угоди. Зокрема, найближчим часом спільний контроль може бути запроваджений у пунктах пропуску "Платонове-Гоянул Ноу" (автомобільного сполучення) і "Кучурган-Новосавицька" (залізничного сполучення).

— Які, на вашу думку, пріоритети України у подальших відносинах із Молдовою?

— Передусім, йдеться про завершення процесу демаркації державного кордону та переговорів щодо узгодження умов функціонування Дністровського комплексного гідровузла та оформлення прав власності на об'єкти, які були побудовані за часів колишнього Радянського Союзу.

Ми підходимо до вирішення цих питань з безпекових реалій — завершення правового оформлення лінії державного кордону є надважливим у боротьбі з транскордонною злочинністю, а також враховуючи наявність військового контингенту держави агресора у Придністровському регіоні Республіки Молдова.

Повноцінне функціонування Дністровського комплексного гідровузла розглядається з точки зору енергетичної безпеки не лише України, а й Молдови, енергосистеми яких є поєднаними. Адже обидві країни неодноразово піддавалися енергетичному шантажу з боку Росії.

Крім того, Дністровська ГАЕС здатна забезпечити якість електроенергії та сприяти інтеграції українських та молдовських електромереж до європейської системи ENTSO-E.

— Чи не змінила Україна своє бачення вирішення питань процесу Придністровського врегулювання?

— Україна залишається активним учасником переговорного процесу з придністровського врегулювання у форматі "5+2".

Наша позиція є незмінною — конфлікт має бути вирішений мирним шляхом на основі дотримання територіальної цілісності Республіки Молдова у міжнародно визнаних кордонах.

Водночас, ми вважаємо неприйнятною реінтеграцію регіону шляхом федералізації Молдови за нав'язаними ззовні сценаріями.

Тому українська сторона наполягатиме на переході у рамках переговорів у форматі «5+2» до розгляду так званого "третього кошику" – обговорення питань політичного статусу регіону та сфери безпеки. Проте, деякі учасники прагнуть довічно утримувати переговори у колі питань соціально-економічної та гуманітарної сфери, важливість яких ми не применшуємо.

Крім того, після окупації Криму та агресії на Сході України до багатьох наших партнерів приходить розуміння того, що придністровський конфлікт слід розглядати як елемент гібридної війни у широкому масштабі.

У цьому контексті для України становлять загрозу розміщені у Придністровському регіоні Молдови російські війська та озброєння. Частина цих військ має статус "миротворчого" контингенту. З 2014 року значно зросла інтенсивність військових навчань Оперативної групи російських військ. При цьому відпрацьовується наступальна тематика, форсування водних перепон, дії підрозділів спеціального призначення.

Тому Україна підтримує вимоги молдовської сторони щодо виведення іноземних військ та озброєнь з території Молдови, а також трансформації миротворчої операції у багатонаціональну цивільну миротворчу місію з міжнародним мандатом.

— Іване Миколайовичу, наприкінці 2018 року в Молдові мають відбутися чергові парламентські вибори. Як Україна дивиться на ситуацію в сусідній країні?

— Звісно, ми уважно спостерігаємо за політичними процесами, що розвиваються у Молдові. Велике занепокоєння викликає значний вплив, що намагається тут чинити Кремль, у тому числі через певні політичні сили та ЗМІ.

Україна підтримує євроінтеграційний курс Республіки Молдова, що несе економічний розвиток та верховенство права.

Українці на своєму досвіді розуміють всю складність ситуації та особливостей "транзитного періоду", який, на жаль, затягнувся у наших країнах.

— Як ви вважаєте, чи можуть змінитися українсько-молдовські відносини у випадку перемоги Партії соціалістів РМ, керівництво якої орієнтується на Москву?

— Ми прораховуємо різні варіанти розвитку подій. Залежно від того, як сформується внаслідок майбутніх парламентських виборів у Молдові правляча більшість і уряд, а також від обраного ними політичного курсу та ставлення до України, українсько-молдовські відносини можуть зазнати певних коригувань.

Сподіваємось на мудрість народу Молдови, який не повинен допустити розвороту країни у минуле, і на те, що, незалежно від результатів виборів, Республіка Молдова не зійде з європейського шляху.