Що в Україні відбувається між антикорупціонерами

Джовані Кесслер вів справи проти корупціонерів-високопосадовців різних країн. Найгучніша його робота проти колишнього прем’єр-міністра Італії Сільвіо Берлусконі. Політика звинувачували в підкупі сенатора та незаконному фінансуванні партії. За час роботи Джовані Кесслера звинувачували в конфлікті інтересів, погрожували йому, зокрема, відкриттям справи проти його батька, який уже помер.

Коли ви працювали прокурором в Італії, злочинці, проти яких ви вели розслідування, намагались тиснути на вас, погрожували вам і вашій сім'ї. Хто це робив і навіщо?

Я розслідував справи місцевих політиків та губернаторів у місті, де жив. Якось я отримав повідомлення від людей, яких я знаю, як фігурантів десятків розслідувань. Там йшлося про те, що якщо я продовжу вести розслідування, ці люди оприлюднять неприємну інформацію про мого батька і мою сім'ю. На момент погроз батько вже помер. Я відповів цим людям, що йтиму своїм шляхом, а вони нехай роблять так, як вважають за потрібне.

Через кілька місяців розслідувачі, слідчі, і прокурори ставили собі питання, як я можу займатися такою діяльністю, якщо мій батько був корупціонером. Загалом, я мав використовувати усі можливі докази. Авжеж моїй родині було неприємно, але протистояти потрібно було будь-яким шляхом.

В Італії не мене, але моїх колег, які загинули, виконуючи свої обов'язки, вважають героями: Тоні Фалконі, Борселіно, які втратили своє життя заради боротьби з кримінальними угрупуваннями. Вести розслідування злочинів, шукати злочинців має бути звичайною справою. Це не повинно ставити тебе прямо на лінію вогню перед тими, хто не хоче, аби цю роботу було виконано.

Зараз в Україні ми маємо не дуже багато незалежних суддів, а наш президент не поспішає створювати антикорупційний суд, що ми маємо робити? І чому, на вашу думку, президент не поспішає з цим?

Я пам’ятаю, як я був на засіданні комісії з обрання голови НАБУ. Багато членів комітету сказали мені, що не можуть знайти незалежну та чесну особу для робити на цій посаді. Частково через недостатні знання, частково через наявність впливу політиків. Але потім знайшли одного кандидата. І він працює.

В Україні 40 мільйонів людей і я впевнений, що ви можете знайти потрібну кількість суддів, які підготовлені та бажають бути спеціалізованими антикорупційними суддями і без жодного впливу політиків. Це має бути зроблено за певний час, але і зволікати також зі створенням порядного суду задля користі країни не можна.

Ситуація, яка склалась в Україні навколо Національного Антикорупційного Бюро, – це атака на Бюро або ж війна "всіх проти всіх"?

По-перше, я не бачу, що це війна. Як я вже сказав, в Україні незавершена система.

Ви маєте частинку ланцюга – це розслідування в НАБУ, які є незалежними від політичних втручань. Ви маєте прокурорів, скажемо, половина з них теж є незалежними. Але ж не повністю незалежними. Скажемо, в рамках деяких справ влада може на них впливати. І у вас є суддівська система, яка не має жодних гарантій незалежності. Це пояснює різні думки про конфлікт серед них. Якщо деякі з антикорупційних органів потенційно можуть піддаватись політичному впливу, а деякі ні, вони безумовно рано чи пізно почнуть відстоювати різні позиції.