Створення Антикорупційного суду позитивно сприйметься в світі та позначиться на наших індексах

Фото Владислава Мусієнка

Спілкування нашого Прем'єр-міністра з українською громадою Риги біля пам'ятника Т.Г. Шевченку під час візиту до Латвії було не тривалим, але інформаційно насиченим. Діаспоряни ставили запитання кваліфіковано та послідовно. Не було й натяку на якесь чиношанування, а з іншого боку – не було й мітингових різкостей. У підсумку склалося змістовне групове інтерв'ю, в якому роль колективного інтерв'юера виконували відразу кілька присутніх.

— Скажіть, будь ласка, про результати ваших зустрічей під час цього візиту?

— Багато обговорювали економічних і торговельних питань. Наша двостороння торгівля з Латвією зростає, і це дуже добре. В тому числі зростають інвестиції. Вважаю, що найближчим часом буде ще одна інвестиція в аграрному секторі Латвії – українська.

Говорили про логістику. Зі мною в делегації – два голови обласних адміністрацій, зокрема Чернігівської (а Чернігів – це наші ворота). Ставимо завдання побудувати більш якісні маршрути Балтика – Чорне море, бачимо тут перспективу. Тільки треба ще домовитися з білоруськими колегами. Будемо працювати над цим…

Звісно, говорили й про питання безпеки та координації спільних зусиль. Ми вдячні Латвії – члену Європейського Союзу, члену НАТО – за принципову, міцну підтримку України. Бо деякі країни Європи, здається, не до кінця дають собі звіт у тому, наскільки існуюча загроза актуальна й для них. На мій погляд, і для країн Балтії вона також є цілком реальною.

Думаю, багато хто з тут присутніх ніколи й гадки не мав, що Росія нападе на Україну. Але це відбулося. І вчорашні заяви президента РФ про балістичні супер-ракети – це теж серйозна загроза, на яку треба реагувати. Якщо ж повернутися до мирних справ – ми підписали дві угоди – про співпрацю між міністерствами освіти та науки Латвії й України, між Ризьким технічним університетом і "Київською політехнікою".

Що ще? От щойно я був у Ризькій українській школі. Просто вражений тим, що побачив. Якщо не рахувати Канаду, то це, можливо, єдиний український заклад такого рівня за кордоном…

— Нашій українській школі не вистачає викладачів – носіїв української мови. Допоможіть, будь ласка.

— Ми щойно про це говорили з директором Української школи. До речі, прекрасний спеціаліст. На ній там усе тримається…

— Нові українські книжки також дуже потрібні.

— Так, саме сьогодні ми дещо передали. Але якщо говорити ширше, вони в школі формуватимуть запит про свої потреби по вчителях, викладачах. А міністерство освіти координуватиме ці питання. Відповідна угода підписана, будемо підтримувати українську школу й надалі. І розвивати її.

— Чи є перспективи на поновлення залізничного сполучення між Ригою та Україною?

— Невдовзі в нас у Чернігові буде логістичний форум. Латвія направляє туди своїх представників. Ми направимо Укрзалізницю, міністерство транспорту. Будемо говорити про це теж.

— Як ви плануєте збільшити закордонні інвестиції в економіку України?

— Минулого року ми вже мали 2,3 млрд доларів. Що тут головне? По-перше, приватизація – це точка входу. По-друге, «зелені інвестиції», тобто нові інвестиції, з входженням «з нуля», з нульовим циклом. Сьогодні багато створюється підприємств. Приходять інвестиції з різних країн світу. Економіка зростає – маємо план на цей рік приблизно на 3% плюс. Але цього недостатньо…

Вчора перед дорогою до Риги я мав гарну зустріч з одним із найбільших інвестиційних фондів світу – Dragon Capital. Була їхня конференція. В них, у тих, хто сидів у тій залі, десь 5 трлн портфель. Вони дуже цікавляться Україною і готові заходити до нас…

Ми займаємося дерегуляцією. До речі, вчора був дуже правильний крок парламенту – до створення Антикорупційного суду. Це буде позитивно сприйнято і позначиться на наших індексах. Інвестиції в Україну приходять – це очевидний факт. Наше завдання – їх захищати.

— Як ви ставитеся до переходу реєстрів України до технології блокчейн?

— Ми вже там. Ми вже на блокчейні (blockchain – спосіб зберігання даних або цифровий реєстр транзакцій, угод, контрактів, тощо, –  ред .) і маємо в цьому достатньо передову позицію. Ми першими стали переходити на блокчейн різноманітними реєстрами. Ми вважаємо, що це найбільш надійна технологія для управління. Далі ми маємо забезпечувати інтеграцію цих реєстрів державних, яких у нас є достатньо багато. Ми запроваджуємо зараз більше електронних послуг у різних сферах. Щоб отримувати різні довідки за інтернетом.

— Пане Гройсмане, ви казали про Ризьку українську школу. Але от на заходах на підтримку України, на підтримку кримських татар немає представників тієї школи або її випускників. Приходять переважно наші латиські друзі. Так що тут не все гаразд…

— Ви говорите про глибинні процеси. Мені важко про це казати. Але те, що я там побачив: облаштування, очі дітей, очі колективу, атмосферу… Все це після короткого візиту в школу здалося мені дуже позитивним. З повагою ставлюся до вашої думки, але мої враження були такі.

— А от ще подивіться – я спеціально для вас принесла. Це вирізка з ризької російськомовної газети 2014 року, коли почалася війна (стаття з антиукраїнським заголовком, –  ред .) . І зараз пишеться таке ж саме. Ті латвійські українці, хто недостатню знають латиську мову, самі обділяють себе та читають такі погані фашистські газетки. Чи обговорювали ви тут, що робити, щоб запобігати кремлівській пропаганді?

— Це спільна проблема для України і для всієї Європи. В чому проблема? В тому, що в них (у Росії, –  ред .) є банальна брутальна пропаганда. А ми в демократичному світі того пропагандистського підходу не сприймаємо, в нас є тільки стратегічні комунікації. До речі, сьогодні на зустрічі з президентом (Раймондом Вейонісом, –  ред .) та вчора на зустрічі з прем'єр-міністром (Марісом Кучінскісом, –  ред .) ми про це також говорили. Бо проблема навмисного викривлення інформації турбує абсолютно всіх. Адже сьогодні й усередині України є подібні канали такої «інформації», які доносять її до споживача. Така пропагандистська машина вибудовувалася і відпрацьовувалася нашим сусідом багато років. Це велика проблема і велика загроза – гібридна, в тому числі: кібератаки, інформаційна агресія. Системне протистояння цьому – питання не одного дня. Показово, що вони ж не тільки про сучасну Україну, а й про весь західний світ сьогодні говорять як про ворога Росії. І це закладає підвалини для недружнього сприйняття ними всього цивілізованого світу. Що обумовлює відповідну захисну реакцію. І ви, мабуть, знаєте, що тут у Ризі навіть створений центр НАТО, який опікується цими питаннями (NATO StratCom Centre of Excellence – Центр передового досвіду НАТО в сфері стратегічних комунікацій, –  ред .).