Василь Середюк: «Перше, що ми зробили, – провели аудит програм і позбулися так званих токсичних»

Обласна телерадіокомпанія “Скіфія” оновлюється, точніше, як і інші українські регіональні державні телекомпанії, перетворюється на філію Суспільного мовлення, яке зараз активно створюється.

Про ці перетворення ми і попросили розповісти Василя Середюка, нещодавно обраного продюсером Херсонської філії.

Василь Середюк протягом 25 років працював у Херсонській філії Національної суспільної телерадіокомпанії України на посаді заступника головного редактора, директора Творчого виробничого об’єднання «Ранок» та режисером. За цей час він створив і був продюсером низки телевізійних проектів, керував творчим підрозділом та був режисером програм. Василь Середюк є членом Національної спілки журналістів та Національної спілки кінематографістів України, Заслуженим працівником культури.

— Василю Григоровичу, розкажіть, будь ласка про, так би мовити, глобальні зміни. Чим “Скіфія” як структура Суспільного мовлення найближчим часом відрізнятиметься від обласної телерадіокомпанії “Скіфія”, якою ми її знали багато років?

— Сьогодні Суспільному вже рік, офіційно! Підготовка ж до цього переходу розпочалася значно раніше. Тому говорити про «Скіфію» чи будь-який інший регіональний канал, як про державний було б неправильно. Глобальні зміни відбуваються в усій системі. Шлях непростий, адже з окремих державних компаній формується нова і єдина – Суспільна. І Херсонська філія – є невід’ємною частиною цього великого організму. Перехід від державного до суспільного, перш за все, значить, що ми працюємо не для місцевої влади (як колишні ОДТРК), а для громадян Херсонщини.

— Якою особисто Ви бачите місію Суспільного мовлення саме на Херсонщині? Що у цій сфері потрібно запровадити чи змінити якнайшвидше?

— Місія Суспільного на Херсонщині не відрізняється від його місії у всій країні: «Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу». Наш глядач має отримувати чесні новини за найвищими журналістськими стандартами, подавати інформацію об’єктивно, неупереджено та оперативно, робити якісний нетоксичний контент, цікавий різним цільовим аудиторіям.

Перше, що ми зробили, – провели аудит програм і позбулися так званих токсичних. Не буду приховувати таких на «Скіфії» було багато. Зараз працюємо над тим, щоб підтягнути до рівня ті програми, що залишилися.

— Для Вас, напевне, не секрет, що чимало херсонців сприймають місцеве телебачення, м’яко кажучи, не дуже схвально і часто надають перевагу великим загальнонаціональним каналам. А у державній телерадіокомпанії взагалі найслабкіші позиції, бо останнім часом вона набула іміджу “паркетної”, “придворної”.

Чи є у “Скіфії”, враховуючи зміни, які відбулися останнім часом, потенціал, щоб повернути глядача? Як ви збираєтеся це робити?

— Знову ж таки – вже рік ми вже не державна, незалежна від державної влади. Ми — філія Суспільного, яка працює для глядача. Звісно, все відразу змінити неможливо, але ті, хто справді стежить за нашим каналом, не можуть зараз дорікнути нам у «парткетності» чи «придворності». Всі наші програми проходять постійний моніторинг на «джинсу» і «токсичність». От результати одного із останніх, який проводила ГО «Детектор медіа»: вони переглядали наші новини і дійшли висновку, що в них не було жодного замовного матеріалу. Тому ми отримали високу оцінку – 4,54 із шести можливих балів. Це — другий результат на півдні України. Я думаю, що глядачі це теж помітили. І не лише в новинах: змінилася у нас і ранкова програма, з 15-го січня щодня виходить в ефір новий проект «Тема дня».

Можливо, не всі зразу зрозуміють ці зміни; можливо, не всім вони будуть подобатися, але ми не змагаємося конкурувати із загальнонаціональними каналами. Ми боремося не за рейтинги, а за увагу глядача. А він у нас особливий — це не окрема група, а всі члени суспільства: від дітей до людей старшого віку, від жителів маленьких сіл до мешканців великих міст.

— Василю Григоровичу, на сторінці у Facebook «UA: Суспільне мовлення» є такий пост: «Є два види телебачення: комерційне і суспільне. За комерційне телебачення платять рекламодавці. Суспільне фінансується з податків кожного громадянина. Місія комерційного телебачення у всьому світі – бути соціально відповідальним бізнесом і якісним дозвіллям. Місія українського Суспільного мовлення – захищати права і свободи громадян. Реформи в Україні – це, перш за все, зміни у наших поглядах. Вони стосуються і телебачення».

На Ваш погляд, як можна і успішно виконувати таку непросту місію, і робити привабливий для глядачів контент, без якого навряд чи є сенс взагалі створювати телевізійний продукт?

— Так, місія непроста, але ми прагнемо створити таке телебачення та радіо, яке відповідало би потребам кожного. Ми не гонимося за комерційними проектами. Головне, чого прагнемо – повернути довіру людей. А для цього, безперечно, треба багато працювати, аби наповнити ефір якісним контентом. В цьому дуже допомагають спеціалісти центрального офісу, а там працюють справжні професіонали. Нас не кинули у вир змін, а проходять ці зміни разом з нами. Ми разом долаємо перешкоди, разом готуємо нові проекти, які, сподіваюся, зацікавлять глядача. Повірте, мине не так багато часу, і Ви побачите цікаві суспільно-політичні, інформаційні та культурно-просвітницькі програми. Над цим зараз і працюємо.

— Як буде враховуватися у редакційній політиці такий фактор як межування Херсонщини з окупованим Кримом?

— Безперечно, цей фактор враховано. У нас є два проекти, які, сподіваюся, пройдуть пітчинг і отримають нове дихання. Це ток-шоу «Південний форпост», де обговорюватимуться питання прикордонного регіону (про тих, хто нас захищає, про жителів прикордонних районів, і про тих , хто через анексію змушений був залишити Крим та окуповані території і оселитися на Херсонщині). Щодо проекту «Анексовані долі» — це програма про кримських татар, які вже колись пережили жахи депортації і сьогодні для них історія знову повторюється.

— Колись у “Скіфії” були корпункти у містах та районах області, завдяки роботі яких в ефірі було чимало сюжетів про життя периферії, про проблеми людей з цих територій. Чи не плануєте Ви повернутися до такої практики?

— Ми і зараз намагаємося розповідати про життя людей всієї області. І це роблять не лише новинарі, хоча саме вони найчастіше бувають у районах. Є у нас програми про сільське життя і про людей, які живуть там. Це і «Агровектор», «Там, де ти живеш», «Люди і долі», «Україна понад усе» та інші. Так, у тому варіанті, в якому виходили ці проекти вони виходити не можуть. Ми зараз змінюємо підходи до їх виробництва, робимо їх цікавішими і якіснішими. Щодо корпунктів, то практика показала, що у своїй більшості вони були недієвими, тим більше, що зараз інтернет дає можливість охопити більш значну територію області. Адже у кожному районі живуть і працюють активні журналісти і просто небайдужі громадяни, які готові з нами співпрацювати. Ця мережа набагато ширша і ефективніша.