«Виглядаю погано, але краще, ніж справедливість і правосуддя в Україні» — відеозвернення Катерини Гандзюк

Радниця міського голови Херсона, активістка Катерина Гандзюк, на яку напали з сірчаною кислотою, опублікувала відеозвернення до громадськості та української влади.

Громадське наводить повну текстову версію звернення Катерини Гандзюк:

Всім привіт, друзі. Мені не дуже дозволяють багато говорити, тому я не буду говорити дуже багато. По-перше, хочу подякувати вас всім за те, що я жива.

Хочу подякувати за ваші хороші слова — вони дуже мотивують.

І хочу подякувати за погані слова — вони насправді мотивують ще більше — вийти з лікарні, якомога швидше.  

Так, я знаю, що виглядаю зараз погано. Але, принаймні, мене лікують. Мене лікують добре українські лікарі. І я точно я знаю, що я виглядаю зараз набагато краще, ніж виглядають в Україні справедливість і правосуддя. Тому що їх сьогодні не лікує ніхто.

Мені дуже важко. Мені важко записувати це звернення. Але це — набагато простіше, ніж нашій країні перетравлювати всю цю величезну кількість регіоналів, сепаратистів та «мусорів», яку вона має перетравити для того, щоб хоч якось вижити.

Я досі не знаю імені замовника нападу на мене. Гандзюк — це не просто моє прізвище. Це прізвище в ряду 40 інших прізвищ постраждалих від нападів, що сталися за останній рік.  За останній рік в Україні сталося 40 нападів на громадських активістів. Замовники жодного з яких не були названі. Найгірше — половину з цього списку я знаю особисто. Це найбільше мене жахає: половина цього списку — особисто відомі мені люди.

Інших я не знаю. Але тим не менше, кількість ця просто вражає.

Напад на Устименка — не розкрито.

Напад на Булаха — не розкрито.

Три напади на Стерненка — жоден з яких не розкритий.

Десятки прізвищ— 0 замовників:

• Лісічкін
• Сторожук
• Пилипчук
• Петіченко
• Бичко
• Шабунін
• Кузаков
• Козьма
• Мокряков
• Філіпас

Більше 40 нападів за останній рік. Хто замовив всіх цих людей?Хто покриває замовників? Чому така кількість розслідувань саботується? Чому ми маємо терпіти, поки найактивніших з нас вбивають та калічать?

Чому ми заохочуємо людей до громадської діяльності, але не можемо їх захистити?

Біда в тому, що всі ці питання стали риторичними. Але я вірю, що всі винні будуть знайдені, покарані і засуджені.  І що кожен із нас буде вільним. І не буде мати в серці страху.