Він працює за принципом «бий або біжи» — вчений розповів про роботу мозку

30% спожитого людиною йде у мозок. Він витрачає чи не найбільше енергії в організмі.

— Йому постійно потрібно підтримувати свій електричний баланс. Чим більший мозок, тим більше коштує енергетично. І це при тому, що одночасно всі клітини мозку не залучені до роботи, — каже Gazeta.ua нейрофізіолог  Олексій Болдирєв  із Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України. Він розповідає, як тренувати й "перезавантажувати" мозок.

Тобто він не працює на 100%?

— Якщо мозок працюватиме "на 100 відсотків", то це означає генералізований епілептичний припадок. Мозок "згорить". Іонні канали, які відповідають за вхід кальцію, будуть постійно відкриті. Кальцію заходитиме більше. Клітини будуть ним перенавантажені, запуститься механізм самознищення. Штучно підвищувати роботу мозку не варто. Потрібно відпочивати, стимулювати мозок, давати йому нові відчуття, сенсорні подразники.

Сильні враження призводять до активації стресових механізмів, — нейрофізіолог Олексій Болдирєв

Мозок до роботи найкраще стимулює стрес, правда?

— Так. Є фізіологічна метафора стресу — "бий або біжи". Сильні враження призводять до активації стресових механізмів. У мозку маленька ділянка керує виділенням гормонів у кров. Ця ділянка — гіпоталамус. Коли гормони виходять, налаштовують весь організм на стресові відповіді. Він переходить в збуджений, активний стан. Підвищується серцебиття, тиск, пересихає в роті, кров приливає до обличчя і людина червоніє.

Мозок лінивий?

— Весь організм ледачий. Мозок намагається йти шляхом найменшого спротиву. Він вживає багато енергії. Близько 20-30 відсотків того, що з'їдаємо, йде в мозок.

Що допоможе розвантажити мозок?

— Він досить лабільний. У кожної людини по-своєму. Залежить також від спадковості. Деякі роботи показують, що він відпочиває при зміні діяльності. Фізична робота допомагає. Бо розганяємо кров і подаємо до мозку поживні речовини, кисень. Похід в гори активує фізіологічний стрес. Гіпоксія активує захисні молекулярні механізми. Тому кажуть, що корисно посидіти, а ше краще походити, в горах.

Людина завжди прагне довести, що вона найкраща, найрозумніша в тваринному світі

А сон допомагає?

— Без сну людина помирає за 10 днів. Близько семи років тому відкрили клітинну систему очищення мозку. Вчені встановили основну функцію сну. Міжклітинна мозкова рідина забирає всі залишки життєдіяльності нервових клітин і віддає корисне. Під час сну вона рухається швидше, очищення відбувається активніше. Також сон потрібен для консолідації пам'яті й видалення короткострокових спогадів. Мозок сам "вирішує", де головне. В середньому для людини достатньо спати 7-8 годин на добу. Студенти, які готуються до екзамену всю ніч — програють. Знання відкладаються лише в короткотривалій пам'яті, легко забуваються.

Коли мозок починає старіти?

— Старіння — загальний процес для організму. Він розпочинається, коли припиняється ріст і розвиток. Тоді системи починають виходити з ладу. Коли кажуть про зупинку старіння мозку, то хочуть зберегти інтелектуальні навички. Мозок, як і м'язи, тренується. Коли ми тренуємо м'язи, ми не лише нарощуємо м'язову масу, але й збільшуємо кількість нервово-м'язових контактів — синапсів. Чим більше контактів, тим сильніше скорочується м'яз. Те ж саме відбувається при тренуванні мозку, лише збільшується кількість синапсів між нервовими клітинами. Тренують мозок запам'ятовуванням, розв'язуванням задач.

Мозок сам "вирішує", де головне

Розумові здібності залежать від розміру мозку?

— Людина завжди прагне довести, що вона найкраща, найрозумніша в тваринному світі. Це видно інтуїтивно, але як поміряти? Мозок у нас не найбільший. У китів і слонів більший. Але вони не будували піраміди та Великий адронний колайдер. Тому вчені почали оцінювати співвідношення розміру мозку до тіла. Ми не програли китам, але програли колібрі та іншим дрібним птахам. Тоді взялися вираховувати інший показник: співвідношення маси мозку до маси нейронів у корі головного мозку. У птахів "виграли". Але китоподібні та примати знову не відстають від нас. Тобто розмір не має ключового значення. Тому маємо копати глибше, в клітинні механізми. Втім, мозок людини таки зростає впродовж останніх мільйонів років, вага збільшилася. Зараз у середньому 1200 грамів, а в архантропів, стародавніх людей, була 900. Але це не впливає критично на розумові здібності, бо серед наших геніальних сучасників є й дуже великі, й дуже маленькі за масою мізки. На думку учених, значення мають кількість і якість нервових зв'язків. Але надійно про це поки сказати не можна, дослідження тривають.