Владимир Миколаенко: своими заместителями я вижу только Яременко, Козакова и Пепеля

Несмотря на то, что у городского головы Владимира Миколаенко "ХВ" прочно закрепились в списке неугодных, он, спустя 4 месяца, все таки согласился дать нам интервью.
Напомним, что пообщаться с ним "ХВ" хотели ещё в качестве кандидата в мэры, однако это стало возможным только через 4 месяца после переизбрания Миколаенко на второй срок. Может, это и к лучшему. За это время он уже успел поработать, поэтому собралось немало нужных и интересующих херсонцев вопросов.
Стоит отметить, что банальных вопросов о жизни Херсона и городском хозяйстве предусмотрено не было — опыт общения с мэром дал понять, что  о таких вещах он может говорить вечно, а уделил он нам всего 23 минуты, вместо обещанных 30. Добавим, что реакция на эти вопросы была не всегда адекватная — мэр заявлял, что сути вопроса не понимает, комментировать не может, вопросы ему не нравятся, да и вовсе не понимает, на что тратит своё время. 
Как-никак — беседа состоялась, в которой поговорили о бизнесе государственного служащего, который уже ему не принадлежит, а также о кадровой политике мэра, которая с каждым назначением вызывает все больший резонанс.   — Багато хто з депутатів обурені тим, що такі одіозні чиновники як колишній перший заступник міського голови Ігор Пастух, екс-директор департаменту ЖКГ Наталя Молнар, після звільнення переходять до патронатної служби. З чим це пов’язано?
— З чим пов’язані такі обурення депутатів? Я не знаю.
— Ні, з чим пов’язане те, що звільнені чиновники автоматично переходять до Вас у патронатну службу?
— Знаєте, якісь у вас такі питання, не цікаві для міста. Мені цікаво з чим пов’язані емоції депутатів стосовно Молнар. Була така рекомендація, я почув рекомендацію, що треба звільнити Молнар, але які були підстави, чи погано працювала Молнар, чи були порушення Молнар на цій посаді? По великому рахунку, жодних фактів надано не було. Це, знаєте, або ігри в якусь політику, або…знаєте, люди бувають зручні, бувають незручні. Мабуть, Молнар була комусь незручна. Те саме я казав и по Пастуху, от вимога: Пастуха у відставку. Добре, у відставку, а чого? — Ну нам так хочеться. Слухайте, ну це доля людини. Можна емоційно сказати, ось ми виходимо і кажемо: уряд у відставку, хочеться. Але по уряду ми кажемо, що життя мешканців нашого міста, або держави взагалі, воно дійсно погіршилося: ціни зросли на продукти харчування, на ліки, і т.д., тут є аргументи. Але коли депутати кажуть «у відставку» і я з ними спілкуюсь і питаю — чого? То фактів немає. Я знаю, що це фахівці і пані Наталя Молнар сьогодні дійсно підставляє плече і радить мені в питаннях житлово-комунального господарства. Я вважаю, що фахівцями, особливо в ЖКХ, не розкидаються. — Чому ви припинилидіяльність свого підприємства і там змінився засновник?
— Слухайте, що значить припинили? Це підприємство не працювало, мабуть, останніх більше 10 років, взагалі не працювало, я не припиняв діяльність того підприємства. І коли мені сказали про те, що це для мене певний тягар, як для міського голови, то я його перереєстрував, віддав іншій людині.
— Весь час це підприємство значилося як працююче, але тільки 11 січня 2016 року його діяльність була припинена та змінився засновник — Валерій Климов.
— Ну Климов так Климов, яка різниця, Вам більше подобалось, якби був Сидор Іванов? В чому питання? Я не розумію.
— Було підприємство, яке працювало…
— Це підприємство не працювало більше 10 років, взагалі.
— Добре, я не знаю як було фактично, але згідно інформації Міністерства юстиції, воно працювало.
— Я Вам кажу як було фактично: більше 10 років це підприємство не працювало, в чому питання? Я намагаюсь зрозуміти, що цікавить Вас особисто, Чому Валерій Климов, а не Сидор Пупкін?
— Ні, справа в тому, щоВалерій Климов — не просто людина з вулиці, а засновник Благодійного фонду «Розвиток міста Херсон», за допомогою якого Ви збирали гроші з підприємців на День міста у 2014 році, правда? Це, знову ж таки, інформація з Міністерства юстиції, ось документи. Він є засновником цього фонду. — Я сиджу і думаю: на що я витрачаю свій час.
— Ми з Вами домовилися поспілкуватися, ми спілкуємось.
— Так про що ми спілкуємося? Я так зрозумів, що Вас цікавлять питання міста, а Вас цікавить чого Климов, а не Пупкін. Яка різниця? Для Вас принципово?
— Так, тому що це не просто людина з вулиці, а пов’язана з Вами.
— Та я Вам пояснюю, підприємство 10 років не працювало, що Вас ще цікавить?
— Більше нічого.
Ви якось відноситеся до президентської партії? Ви були помічені на з’їздах БПП. Це просто пов’язано з тим, що ця політична сила надала Вам підтримку на цих виборах?
— Давайте так, я дійсно був присутній на підсумковому з’їзді, який проводився по результатам виборів, з’їзді партії «Солідарність». Я з величезною повагою ставлюся до Петра Олексійовича і тим діям, які він робить сьогодні для того, щоб все ж таки нормалізувати життя в нашій країні і, в першу чергу, зупинити війну, військові дії. Можна дуже багато, сидячи в кріслі, коментувати, як треба закінчити війну, або в комп’ютері писати коментарі, але реально це дуже важка проблема, яка сьогодні стоїть перед нашою державою. Можна по-різному пропонувати план дій, але відповідальність, по великому рахунку, однієї людини за ці дії. І розуміючи, що в залежності від твоєї позиції, або гинуть співвітчизники, або все ж таки проводяться мирні перемовини, як би там не було, я прихильник мирних перемовин, саме це сьогодні робиться. Шкода, мабуть, навіть дуже страшно, що сьогодні активізувалися бойові дії, що продовжується війна, але тим не менш, отого страхіття, коли ми кожного тижня ховали наших земляків, слава Господу, його немає. Тому, можливо, більш за все тут заслуга у тому числі й президентської вертикалі, і особисто Петра Олексійовича. Можна дорікати йому по різних інших речах, але, що стосується його особисто, то я вважаю, що з тих кандидатів, які були, ми обрали самого достойного. І я готовий підтримати сьогодні і політику Петра Олексійовича, і, зрозуміло, політику партії, яка була презентована в їхній програмі. І дійсно, мене підтримувала під час виборів, під час другого туру партія «Солідарність», за що я їм вдячний. Більше ні на яких з’їздах я не був.
— Як проходить конкурсний відбір кандидатів на посади керівників управлінь та департаментів міськвиконкому? На пост начальника управління естетики та зовнішньої реклами претендують Тетяна Піценко, яка є секретарем ради Херсонської організації партії «Народний фронт» (яку очолює Ігор Пастух — ред.) , а також Ігор Житченко, який є представником Опозиційного блоку. В місті немає спеціалістів, які б не брали участі у політичній діяльності? Очевидно, що це впливатиме на їхню роботу.
— Ви знаєте, я дивуюсь, чесно кажучи, Вашим питанням. Я не цікавився ніколи, в якій політичній партії та чи інша людина, яка претендує на посаду, мені це не цікаво, абсолютно не цікаво. От я вперше від вас почув, що Тетяна Піценко є членом якоїсь політичної партії. Кажу абсолютно відверто, що Житченко — депутат від «Опоблоку», це мене не дивує, тому що я знаю, що пан Ігор був у Партії регіонів, але я думаю, що комісія, яка розглядає, вона не питає у людей партійність взагалі, їм не цікаво. Вони на підставі тих висновків, які склали, роблять свої пропозиції, а приймає рішення міський голова. Але наскільки я знаю, ці претенденти, пройшли в тому числі і громадську раду при міському голові, і були певні рекомендації, але я, чесно кажучи, ще їх не отримав. Тому я буду виважено приймати рішення, коли отримаю рекомендації  — чи відбувся конкурс, чи не відбувся стосовно тих посад, в тому числі, які Ви називали і стосовно тих претендентів, що визначить конкурсна комісія, подивлюсь пропозиції і висновки громадської ради, і прийму, я вважаю, виважене рішення. — Це суб’єктивна думка окремих депутатів, але деякі представники опозиції стверджують, що Тетяна Піценко — це креатура Ігора Пастуха, бо він є головою обласної організації партії «Народний фронт».
— Знаєте, це особиста позиція якогось депутата, законом визначено, що саме я приймаю рішення щодо прийняття або не прийняття на ту чи іншу посаду, і якщо це моя компетенція, то я буду приймати рішення виключно по професійних даних, а не по політичних ознаках. Я думаю, що взагалі треба прибрати політику з нашого життя, у господарських питаннях політики не може бути: чи прибираємо вулиці, чи не прибираємо, чи освітлюємо, чи не освітлюємо, яка тут, вибачте, може бути політика? І коли депутаті місцевої ради вважають, що у господарських питаннях є політика, це дуже прикро, це нашкодить нашому місту.
До речі, у Тетяни Піценко брат загинув на війні, рідний брат. Як в цій ситуації, це аргумент на користь цієї родини? Що людина не ховалась, не сиділа в інтернеті і розповідала хто правий, хто винен, чи та політична партія, чи не та політична партія, людина поклала своє життя. Залишила дітей маленьких, дружину залишила, і загинула. А ми розповідаємо про що? Я просто дивуюсь, вибачте, на що я витрачаю свій час.
— Чи є у Вас ще кандидатури на посади Ваших заступників, які наразі є вакантними?
— Ви знаєте, це кандидатура, яку я запропонував. Приходять люди, буквально з вулиці заходять і хочуть бути першим заступником. Іноді дивуєшся: дивишся на людей, начебто дорослі, вже 40, 50 років, кажуть: я хочу бути першим заступником. Кажу: а який в тебе досвід, що ти знаєш про міське господарство? У мене, знаєте, є така звичка, коли у мене є вільний час, я з людьми спілкуюся, які потребують моєї уваги. Коли приходить людина, яка взагалі не має ніякого відношення до міського господарства, і в житті, по великому рахунку, займались зовсім іншими питаннями, і каже, що хоче бути першим заступником. Може треба на щось нижче претендувати, щоб експериментувати над містом? Над містом експериментувати не можна. Знаєте, коли приходять люди, вони повинні розуміти свою відповідальність, коли мені кажуть: ти ж поруч, ти підкажеш, ти навчиш, то я тут не для того, щоб вас навчати, у мене є своя відповідальність.
Я розумію, що, можливо, скажу не дуже гарні речі, але я для себе розглядаю принципово тих людей, які могли б буквально з першого дня виконувати свої обов’язки, їх не так багато. Це той самий Яременко, який працював при Сальдо 10 років, по великому рахунку керував містом, бо Володимир Васильович, він дуже багато часу приділяв заходам таким помпезним, дуже багато приймав там участь, а В’ячеслав Васильович тягнув місто 10 років, і робив це непогано. Той самий Козаков, той самий Пепель, ось три кандидатури так, навскидку для себе. Але коли приходять пропозиції від депутатського корпусу зробити якогось депутата першим заступником, «і буде мені щастя», я такого щастя не хочу. Мені щастя особисто не потрібне, мені потрібно, щоб щастя було в місті. А для того, щоб щастя було в місті, на кожній посаді мають бути компетентні професійні люди, а не, вибачте, ігри в політику. 
— Чому реалізація програми «Соціальний захист» збіглася з проведенням Вашої передвиборної кампанії? Це більше схоже на підкуп виборців за бюджетні кошти. Цим же питанням зацікавилася і антикорупційна комісія. По якому принципу розподілялася ця грошова допомога?
— По принципу тому, кому вона потрібна. А у нас потрібна, по великому рахунку, як мінімум — третині наших громадян, які є сьогодні пенсіонерами, малозабезпеченими. Мені два дні тому зателефонувала людина, яка була керівником найпотужнішого підприємства не тільки в нашому місті, а, мабуть, у всьому Радянському Союзі, одного з найпотужніших. Каже: «Так неможливо жити. У мене пенсія отака, комунальні послуги отакі, я хворію, у мене не вистачає на ліки». Я вже не кажу про те, що нема просто грошей на їжу. Це людина, яка має величезні заслуги перед державою. І ця людина сьогодні потребує нашої підтримки. Держава на сьогоднішній день взагалі сказала, що це не їхня відповідальність. Так, можливо якісь пільги непотрібні, бо вони якимось чином, знаєте, привчають до цих пільг. Я пригадую, в минулому році я поїхав подивитись як транспорт ходить і возить наших пенсіонерів з дач. Безкоштовні катери на дачі, потім безкоштовні тролейбуси, і одна жіночка до мене підійшла і сказала: «Ви тут нам повинні кожному таксі індивідуально, і до кожного під’їзду». Я кажу — так, і на п’ятий поверх. Є люди, які розуміють, що є підтримка держави чи міста, а є люди, які вважають, що все це повинно бути безкоштовно, тут повинен бути здоровий баланс. Я вважаю, що цим людям, які будували наше місто, нашим батькам, ми повинні давати максимальну допомогу, бо це життя, яке сьогодні існує…я не хочу казати зараз емоції про злочинну владу і таке інше. Ці люди знущаються не тільки над літніми людьми, а знущаються над дітьми, коли щеплень для дітей немає, про що можна казати? І якщо ми не будемо брати це сьогодні на себе, якщо ми не підставимо плече, то навіщо ми сидимо в цих кріслах?
— На засіданні антикорупційної комісії була присутня Олена Рузгіс, яка не змогла пояснити за яким принципом надається грошова допомога. Є свідчення людей, які стверджують, що у черзі за цією допомогою приїжджають люди на джипах, можете пояснити механізм надання цієї допомоги?
— Ну ви ж розумієте, що я не приймаю особисто рішення по кожному індивідуально. Є комісія в управлінні соціального захисту, розглядає підстави, розглядає документи так само, як приймають рішення депутати в сесійній залі стосовно достатньо великих коштів, яких сьогодні потребують наші громадяни. Це десь, можливо, навіть суб’єктивно. Хтось з депутатів встав і каже: така-то людина потребує допомоги, давайте дамо 15 тисяч, — ну давайте, ніхто ж не жадібний. Розуміють, що в такій ситуації, як та ж сама Валя Крицак. Що таке 20 тисяч, які ми дали? Можливо, там людина потребує сотень тисяч. І люди збирають, і у нас тут чиновники збирали гроші, передавали для Валі, бо ці 20 тисяч — це не вирішення питання її здоров’я. Зрозуміло, що якщо людина напише просто заяву, він отримає там 200 чи 300 гривень, якщо приходять наші бійці АТО, вони отримують там 2 тисячі гривень одноразово, і якщо, не дай Бог, поранений чи потребує лікування — 3 тис гривень, тут прийняла рішення сесія. А так, якщо людина написала, що потребує допомоги, дали 300 чи 500 гривень, але якщо у людини важке захворювання, тоді зовсім інша сума. Приймає рішення управління, я вже на підставі їх рекомендацій підписую розпорядження. У мене є довіра до нашого управління соцзахисту, бо саме їм люди дякують в першу чергу, там є довіра і розуміння. 
— Розкажіть про фільм про наше місто за 50 тисяч гривень, він взагалі існує?
— Я певен, що є, але якщо ви питаєте, я не можу сьогодні коментувати про той фільм.
— Ми намагаємось його побачити вже не перший рік, це ж наші з Вами гроші.
— Спитайте у дівчат краще (прес-служба мерії — ред.), а краще у Трошина спитайте, я не можу коментувати. Мабуть, десь він є, фільм за 50 тисяч. Я пам’ятаю, що Трошин обіцяв його розмістити на сайті міської ради.
— Але справа в тім, що він не був розміщений.
— Без коментарів. Слухайте, щоб я займався ще якимось фільмом, повірте…
— Деякі члени громадської ради стверджують, що не всі пункти договору, який був Вами підписаний, наразі виконуються. Зокрема щодо прозорості призначень на керівні посади міськвиконкому, також в конкурсну комісію було включено тільки одну людину, але ж зрозуміло, що одна людина з 20-х чи 30-х ні на що впливати не може.
— Є нормативні акти, хто повинен входити в конкурсну комісію. Ми делегували саме ту людину, яку обрала громадська рада. Я ще раз кажу, що усі кандидати прийшли на громадську раду, дали інформацію і громадська рада дала рекомендації щодо призначення або не призначення. Вони хочуть всім складом увійти в цю конкурсну комісію? Це буде порушення всіх нормативних актів. Там, в першу чергу, повинні бути фахівці. Чи є, наприклад, умовно пан Ібрагім Сулейманов фахівцем в освітній галузі, чи в охорони здоров’я? Тут треба, щоб були фахівці, вони висловлюють свою позицію, а він, як людина поважна, досвідчена, просто приймає якесь рішення і висловлює його потім. Якщо його позиція не буде врахована, то я завжди готовий його чути, в тому числі і громадську раду. Рішення цієї комісії несе рекомендаційний характер, приймає рішення, ще раз кажу, міський голова, незважаючи на політичні ознаки тієї чи іншої особи.
— Ви особисто як ставитеся до призначення на керівні посади в апараті міськвиконкому депутатів міської ради? Незважаючи на те, що законом це не заборонено, яка Ваша суб’єктивна думка з цього приводу?
— Знаєте, я пригадую минулу каденцію і депутат Ніконов займав посаду начальника управління освіти. Це не моя особиста позиція, це в тому числі позиція корпусу вчителів: більш фахової людини, мабуть, важко відшукати, тому це нормально, повинен бути здоровий компроміс. Якщо людина фахова — хай працює на будь якій посаді, що депутати взагалі не повинні ніде працювати? Або давайте казати про інше — депутат Федін, керівник дуже потужного підприємства. Люди обрали, люди його поважають. Людей без репутації можна обрати в депутатський корпус , можна випадково когось обрати, під обіцянки, а ось займати посади і нести відповідальність — це дуже важко.    Спілкувалася Лінда Метцгер, "Херсонські вісті"

а