«У справі повернення “скіфського золота” очікуються запеклі судові дебати» — Павло Петренко

Війна за “скіфське золото” почалася 2014 року. Колекцію вивезли з Криму на виставку в Нідерландах ще до окупації півострова Росією. Виставка "Крим: золото і таємниці Чорного моря" складалася з колекцій п'яти музеїв, один з яких розташований у Києві, а чотири — в Криму (Сімферополь, Керч, Бахчисарай і Херсонес), і проходила в музеї Алларда Пірсона в Амстердамі з 7 лютого по 31 серпня 2014 року. Вже після окупації Росією півострова, кримські музеї почали вимагати, щоб їм повернули експонати, бо вони були взяті з їхніх фондів. Тоді як Київ наполягав, що колекція належить Музейному фонду України і не може бути повернута на окуповану територію.

14 грудня 2016 року Окружний адміністративний суд Амстердама ухвалив рішення про те, що експонати кримських музеїв повинні бути повернуті в Україну. Рішення було винесено на основі Конвенції ЮНЕСКО, згідно з якою художні цінності повинні бути повернуті суверенній державі, що надала їх для тимчасової експозиції. Але 28 березня 2017 року Апеляційний суд Амстердама отримав апеляцію від представників кримських музеїв. У цьому суді в понеділок, 11 березня, відбудуться слухання у справі про «скіфське золото». Про деталі судового процесу в ексклюзивному інтерв’ю Укрінформу розповів міністр юстиції України Павло Петренко.

— Як українська сторона готувалася до процесу в Апеляційному суді і чого можна очікувати?

— Держава Україна 15 лютого 2019 року подала додаткові докази, серед яких — експертний висновок щодо питань застосування Конвенції ЮНЕСКО про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності 1970 року (далі – Конвенція ЮНЕСКО) професора Франческо Франчіоні та експертний висновок з питань міжнародного публічного права, які мають значення для розгляду справи, професора Ніко Шрейвера.

Очікуємо запеклих судових дебатів. Держава Україна має право виступу першою. За попереднім графіком засідання триватиме до 17:00 понеділка 11 березня 2019.

— Чи велика делегація від міністерства і хто  представлятиме інтереси України у цій справі?

— Участь у судовому засіданні візьме команда юристів Міністерства юстиції України. До того ж, у засіданні візьмуть участь представники Міністерства культури та Міністерства інформаційної політики, Посол України в Королівстві Нідерландів, а також представники музейної спільноти — Національного музею історії України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва та Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків. Інтереси держави Україна у цій справі з 2015 року представляє голландська юридична фірма “BerghStoop&SandersN.V.”.

— На чому базується позиція України?

— Позиція держави Україна ґрунтується, передусім, на нормах міжнародного права, зокрема положеннях Конвенції ЮНЕСКО, та положеннях українського законодавства, що закріплюють право власності держави на спірні музейні об’єкти.

Згідно статті 13 (d) Конвенції ЮНЕСКО, договірні держави, а отже, і Королівство Нідерланди, визнають “невід'ємне право кожної держави-учасниці цієї Конвенції класифікувати і оголошувати деякі культурні цінності невідчужуваними, які в силу цього не підлягають експорту, а також сприяти поверненню майна, яке було раніше експортоване”.

Відповідно до Закону України “Про музеї та музейну справу”, музейні предмети, музейні колекції, музейні зібрання, віднесені до державної частини Музейного фонду України, є державною власністю – власністю держави Україна і не підлягають відчуженню. Передача предметів Музейного фонду України до музейних установ інших форм власності на підставах інших, ніж право власності, не призводить до їх вибуття з державної власності; музейні предмети, музейні колекції та музейні зібрання залишаються у державній власності держави Україна.

Отже, музей, в оперативному управлінні якого знаходяться музейні предмети, що складають державну частину Музейного фонду України, не має права розпоряджатися цими музейними предметами. Конструкція “права оперативного управління” в українському законодавстві є такою, що право оперативного управління не може бути “сильнішим” ніж право власності. Національна правова доктрина до того ж використовує концепцію єдиного права власності, що передбачає існування тільки одного власника, який може передавати майно іншим особам на умовах, похідних від права власності. Тому право власності має первинний характер, а право господарського відання і право оперативного управління – похідний, вторинний від права власності.

Окремо наголошую: юридичні особи, які є позивачами по справі, які представляють позицію РФ, defacto є лише фантомними юридичними особами, що продовжують існувати лише у рамках заявлених ними вимог у цьому провадженні. Водночас все майно відповідних кримських музеїв передано в управління новоствореним юридичним особам, внесеним у відповідні реєстри Південного федерального округу Російської Федерації.

— Поки тривають судові баталії, “скіфське золото” залишається на території Нідерландів. Розкажіть про саму колекцію, яка її вартість? Скільки експонатів?

— На території Королівства Нідерландів знаходиться понад 565 музейних предметів колекції “Крим. Золотий острів у Чорному морі” державної частини Музейного фонду України. Музейні предмети, передані для експонування на виставці, більшою частиною є знахідками, одержаними в результаті археологічних досліджень.

За останньою оцінкою, страхова вартість колекції становить 10 млн євро. Об’єкти зберігаються у сховищі музею Алларда Пірсона та не експонуються. Музей Алларда Пірсона проводить періодичний огляд та перевірку стану збереження музейних предметів за участі експертів з оцінки об’єктів мистецтва, остання перевірка була проведена наприкінці 2018 року.

— Минулого року з’явилася інформація, що нібито експонати були викрадені з музею в Амстердамі й перевезені до Іспанії, ба більше у реєстрі судових рішень України з'явилась ухвала суду, в якій йдеться про те, що експонати начебто поцупили українці. Чи проводилася перевірка після таких гучних закидів? 

— У вересні 2018 року у ЗМІ з’явилася інформація про викрадення культурних цінностей, а саме ювелірних виробів із музейної колекції “Крим. Золотий острів у Чорному морі”, які нібито перебувають у сейфі (сейфах) депозитарію в Іспанії.

Юридичний радник держави Україна звернувся до музею Алларда Пірсона з проханням перевірити схоронність колекції. Музей Алларда Пірсона 25 вересня 2018 року підтвердив, що контейнери з музейними об’єктами надійно зберігаються та залишаються запломбованими. Музей Алларда Пірсона проводить періодичний огляд та перевірку стану збереження музейних предметів за участі експертів. Остання експертиза музейної колекції за участі експертів авторитетної голландської компанії Apresa, що спеціалізується на оцінці об’єктів мистецтва та входить до Troostwijk Group, була проведена 22 червня 2018 року.

Міністерство юстиції підготувало лист до Генеральної прокуратури України та Національної поліції України з проханням спростувати вказану інформацію та не допускати використання недостовірної інформації у подальшому.

Міністерство юстиції України надало Генеральній прокуратурі та Національній поліції інформацію про поточний стан збереження музейної колекції “Крим. Золотий острів у Чорному морі” та детальний опис музейних об’єктів.

29 листопада 2018 року за участі юридичного радника держави Україна у справі було проведено додатковий огляд та перевірку стану збереження музейних предметів за участю експертів Apresa та представників музею Алларда Пірсона.

— Чому, на Вашу думку, Росія затягує справу про “скіфське золото”?

— У 2017 році представники кримських музеїв подали апеляційну скаргу на законне та обґрунтоване рішення Окружного суду міста Амстердам, цим самим перешкодивши його виконанню. Після оголошення рішення суду першої інстанції в одному із своїх інтерв’ю директор Державного Ермітажу (музей у Санкт-Петербурзі, РФ) Михайло Піотровський зазначив, що на даний момент “консервація” спору є одним із вдалих варіантів розвитку подій.

— Коли сторони отримають результат апеляції, яка стосується частини, з якою не згодна російська сторона?

Можливо рішення з’явиться цього року.