Якщо раптом Чорне море «закриють» для України. Які наслідки?

Своїми прогнозами по даному питанню поділився доцент Киевской школы экономики Олег Невьевский.

Це питання, певно, є одним з найгостріших в контексті теперішньої дискусії про можливу військову агресію з боку Росії. Більше того, якщо ймовірність повномасштабної агресії наближається до нуля, то агресія на півдні із метою блокування портів видається більш ймовірною (таке, принаймні, враження складається після поринання в море наявної інформації з цього питання).

Що це означає? Адже порти вкрай важливі для нас. По-перше, українська економіка дуже залежна від міжнародної торгівлі. По-друге, морські порти України є вкрай важливим транспортним вікном України до світових ринків — більше 60% українського експорту відбувається через морські порти.

Щодо України детальні розрахунки мені не траплялись, і це може бути дуже цікава тема для повноцінного дослідження. Проте подібні дослідження робились відносно інших країн. Наприклад, є декілька цікавих по США, на які можна спертись в оцінці масштабу впливу. Оцінювались, наприклад, економічні наслідки 90-денної зупинки портів Техасу (Порт Артура та Бімонта) або 1-місячної зупинки трійки найбільших портів (LA/LB/NY), які перевалюють біля 40% морських вантажів США. В цих дослідженнях доволі схожий порядок економічних втрат для економіки США — від 60 млн до 1,63 млрд дол. щоденних втрат.

Екстраполюючи на Україну ці цифри, і беручи до увагу обсяг торгівлі морем та залежності економіки України від торгівлі морем, в нас оцінки економічних втрат місячної блокади портів можуть бути на рівні 25-170 млн дол. США на день. Якщо вдасться швидко перенаправити торгівлю іншими шляхами, то буде мінімум втрат, якщо ні — буде, звичайно більше.

Чи багато це? Звичайно. За місяць блокади, матимемо вже 0,75-5,1 млрд дол. США сукупних втрат або 0,48%-3,3% ВВП 2020 року. За 3 місяці блокади оцінка буде, відповідно, 2,25-15,3 млрд дол. США або 1,45%-9,9% ВВП.

Як це може вплинути на глобальну економіку та ціни, адже Україна стає все більшим гравцем на глобальному ринку зернових та олійних і відсутність експорту з України може спровокувати певний дефіцит продукції на світовому ринку і, як наслідок, зростання цін. Багато вчора чув і про це писалось, що ціни зростуть в декілька разів. Мушу сказати, що для такого зростання нема фундаментальних підстав.

 Україна є помітним гравцем в глобальній торгівлі зерновими та олійними, проте не ключовим: біля 16% світової торгівлі по кукурудзі, біля 11% по пшениці, та 15% по ячменю (очікування цього маркетингового року). Уявімо на секунду, що буде з світовими цінами, якщо Україна перестане експортувати (в силу різних причин, в тому числі через блокаду). Ефект на ціни можна дізнатись постфактум (що не дуже цікаво, бо толку з того, що вже і так відбулось), а можна і змоделювати і подумати стратегічно як можна на це реагувати (тут вже завдання для політиків). На щастя, є моделі і дослідження, які дають можливість оцінити масштаб впливу

Олег Нивьевский
доцент Киевской школы экономики