Українці зможуть одружуватися не тільки в РАЦСі, а ув’язненим роздадуть планшети: інтерв’ю з міністром юстиції

Один з найактивніших членів нового уряду – 38-річний глава Міністерства юстиції Денис Малюська – розповів в інтерв'ю "Сьогодні" про те, де незабаром можна буде реєструвати шлюби, куди іноді зникають ув'язнені, а також чим Мін'юст спробує допомогти власникам проблемних земельних ділянок.

— Денисе Леонтійовичу, що з'явиться нового, які зміни, що стосуватимуться більшості українців, очікуються від Мін'юсту в 2020 році?

— Якщо в минулому році наша робота була сфокусована на боротьбі з корпоративним рейдерством, з рейдерством нерухомості, то вже в цьогоріч плануємо посилити боротьбу з тими, хто чинить незаконні дії з земельними ділянками. Справа в тому, що системний характер рейдерства, пов'язаного з корпоративними правами, помітно знизився. Тому настав час посилено боротися з тими, хто чинить незаконні операції з земельними ділянками. Актуальність такої боротьби прогнозовано зросте, щойно буде впроваджена земельна реформа. Скоріш за все, що ті, хто передав земельні ділянки в оренду на 40 або 50 років, – у цих людей може виникнути бажання поміняти умови користування землею після зняття мораторію на продаж. До речі, скарг, що стосуються земельних питань, стає все більше. Нам буде необхідно сформувати окрему групу, яка буде спеціалізуватися саме на таких питаннях. Зараз на рівні парламенту обговорюється можливість злиття держкадастру і Реєстру майнових прав на нерухоме майно. Це також вимагатиме певних зусиль. Більш того, багато людей, які проживають в селах, не знають, до кого звертатися, якщо виникла проблема з землею. Тому і фокусуємо у 2020 році свою роботу на тому, щоб допомогти їм.

— Фокус буде тільки на земельних питаннях?

— Ні. В нас багато планів по цифровізації . Ми все більше йдемо в онлайн. Наприклад, якщо говорити про виконавчі провадження, то поступово переходимо до автоматизованого арешту. До цього працювали так: коли приходить рішення суду, то держвиконавець починає шукати активи боржника. Він починав розсилати запити в усі банки, щоб дізнатися, чи є там рахунки боржника. Потім чекає відповідей, потім розсилає документи, що стосуються арешту. Все це займало дуже багато часу. Занадто часто боржник встигав за цей час забрати гроші з цих рахунків. Але вже зараз у нас працює система з одним із банків, коли державний чи приватний виконавці можуть заарештувати рахунки миттєво, натисканням кількох клавіш. Арешт накладається миттєво на всі рахунки, включаючи карткові. Це надзвичайно ефективна система. Зараз обговорюємо питання, щоб до цього підключилися ще кілька банків. Також працюємо над тим, щоб до кінця року ця система була обов'язковою в роботі всіх банків. Від цього виграють всі, включаючи банки, які часто є стягувачами.

Цифровізація стосуватиметься багатьох сфер. Наприклад, реєстрації підприємств, громадських організацій і багато іншого.

— Чи будуть створюватися нові реєстри?

— Якщо чесно, то їх у нас і так забагато. І вони, м'яко кажучи, не в ідеальному стані. Багато з них потрібно переписувати буквально з нуля.

— Можливо, їх стане менше?

— Ні, менше точно їх не стане. Додаткові з'являться. У нас є завдання створити так званий реєстр педофілів. Туди будуть занесені дані про осіб, які засуджені за відповідні категорії злочинів. Ми його створимо і він почне працювати протягом одного-двох місяців. Доступ до нього матимуть співробітники правоохоронних органів і навчальних закладів. Останнім це необхідно буде під час перевірки особи при прийомі на роботу. До речі, зараз вже тестується реєстр засуджених осіб і тих, що перебувають в СІЗО. Це вкрай важливий реєстр.

— Чому? Яка від нього користь?

— Він буде мати величезну користь для статистики. Ми отримаємо повні дані про кількість засуджених. Наведу такий приклад. Один з арештантів подав до Європейського суду скаргу на Україну. У скарзі він вказав, що його умови перебування в СІЗО не відповідали міжнародним стандартам і тому Україна повинна виплатити йому певну суму. Але у нас немає обліку, тому коли виникла необхідність комунікації з ним, Європейський суд запитав про те, де знаходиться ця людина. Він зник. Ми запитали у керівництва колонії, де він перебував, але там відповіли, що його там немає. За даними колонії, він вибув в іншу установу. В інших відповіли, що його теж там немає.

Після того, як вся система була "на вухах", з'ясувалося, що по дорозі з однієї колонії в іншу ця людина перебувала в суді. Суд змінив йому запобіжний захід з утримання під вартою на домашній арешт. Тобто з суду його відправили додому. Це не позбавило його ентузіазму, він подав до Європейського суду уточнену скаргу, що і умови домашнього арешту його також не влаштовують. Мабуть, у нього вдома було некомфортно (Посміхається. – Авт.) . Ця історія відмінно говорить про те, що нам потрібен механізм адміністрування. Завдяки реєстру ми можемо знати, де і хто до нас звертається, наскільки довго затримуються в СІЗО. Аналіз ситуації дозволить системно реагувати на порушення. Цей реєстр працює в пілотному режимі в чотирьох установах – у двох СІЗО і двох колоніях. Він вимагає невеликих доробок, і через кілька місяців він запрацює повноцінно.

— В кінці минулого року Мін'юст заявив про те, що бере участь в створенні інтерактивної карти держсервісів. Вона вже створена?

— Загальне завдання – показати те, як виглядає мережа вже існуючих держустанов, а також продемонструвати, якою мережа стане в майбутньому. Карта повинна допомогти розмістити такі сервіси оптимально по всій країні. В першу чергу це стосується установ охорони здоров'я, освіти, ЦНАП. Але є і частина нашої роботи. Ключова ідея в тому, що кожен орган будує свою мережу незалежно від інших. Хоча логічніше було б, щоб в одному приміщенні розміщувалися франт-офіси кілька установ. Це економило б бюджетні кошти і стало зручним для багатьох людей. Наведу і такий приклад. У кожному районі є відділи держвиконавчої служби. Хоча часто в цьому немає сенсу. В одних районах співробітники перевантажені роботою, в інших – ні. Завантаженість держвиконавців у Києві і сільській місцевості непорівнянна. Ми хочемо від цього відійти. Це нам допоможе знизити витрати і підвищити зарплати своїм співробітникам.

— Після приходу вашої команди до Мін'юсту в приміщеннях були знайдені гори нерозглянутих скарг. Яка їхня доля?

— Так, були виявлені і скарги від громадян в антирейдерську комісію, на держвиконавців, були і депутатські запити про колишнє керівництво Мін'юсту. Очевидно, запити були просто заховані в ящики і залишилися без відповіді. Всім цим скаргам ми зараз дали зелене світло.

— Якісь нові послуги будуть впроваджені Мін'юстом в найближчому майбутньому?

— Ми хочемо, щоб державні та приватні нотаріуси могли реєструвати шлюби і розлучення. Тільки ті, де взаємна згода, де немає неповнолітніх дітей і будь-яких суперечок. Чому б і ні? Нормальний сервіс. Поступово ми переходимо до системи електронного нотаріату. Тому в найближчому майбутньому нотаріуси зможуть завіряти електронні документи. Ми вже підготували законопроект. Дуже сподіваємося, що Верховна Рада його зможе прийняти протягом декількох місяців. В такому випадку до кінця року ми зможемо мати працюючу систему електронного нотаріату.

Крім того, для людей, які утримуються в СІЗО, хочемо зробити додатковий сервіс. Дати доступ до планшетів і онлайн-дзвінків за певну плату. По суті, вони і так є, але зараз доступ – через хабарі.

— Ви нещодавно нагрянули з позаплановою перевіркою в київський СІЗО. До цього багато говорилося про його можливий продаж, про обмін на новий СІЗО в рамках державно-приватного партнерства. Якою буде доля цього СІЗО?

— Державно-приватне партнерство нас не дуже цікавить. Не дуже робочою є схема, якщо прийде інвестор, побудує новий СІЗО в обмін на київський СІЗО. Поясню чому. У такому випадку інвестор повинен знайти земельну ділянку, повністю побудувати новий СІЗО, потім повинен знести старий СІЗО, на цьому місці побудувати щось нове і продати. У підсумку він отримає гроші років через чотири-п'ять. Що він нам буде готовий заплатити на першому етапі? Копійки. Це не буде реальною вартістю земельної ділянки, на якій знаходиться київський СІЗО. Є й такий варіант: людей, що знаходяться в Лук'янівському СІЗО, протягом двох років ми можемо перевести в одну з установ Бориспільського району Київської області. Думаю, у нас з'явиться можливість побудувати там установу, яка буде відповідати міжнародним стандартам. Я не бачу іншого варіанту, окрім як зробити в будь-якому з корпусів Лук'янівки музей. Адже частина цієї території – це історія, хто там тільки не утримувався! Винниченко, Петлюра, Грушевський, Рильський. А скільки там ще буде сидіти (посміхається. – Авт.). Можливо, музей створюватимуть органи місцевого самоврядування. До речі, у нас є законсервовані в'язниці, які ми будемо продавати прозоро за допомогою аукціонів. Ціна буде досить великою.

— Як себе показала служба приватних виконавців?

— По-різному. Я сподіваюся, що цей напрямок буде розвиватися. Нам потрібен конкурент, щоб мої підлеглі не розслаблялися. Справа в тому, що є на законодавчому рівні нюанси, які штучно стримують роботу приватних виконавців. Водночас попит мізерний, і багато хто не хоче освоювати цю професію. З цим потрібно щось робити. Завантажені ті, хто працює спільно з банками. Ті, хто працює в регіонах – у них вкрай мало можливостей знайти собі клієнтів. Ми вже розробили законопроект, який стосується державних і приватних виконавців. Приватні отримають і більше прав, але і їх функціонал обмежать, щоб не було зловживань. Наприклад, вони зможуть встановлювати обмеження боржникам для виїзду за кордон.

— Що нового чекає на тих, хто не платить аліменти?

— Система стягнення аліментів найефективніша в системі Мін'юсту. Встановлені і працюють ексклюзивні процедури, яких поки що немає за іншими видами стягнень. Маю на увазі і заборону на виїзд за кордон, і заборону на керування автомобілем, полювання і проведення нотаріальних дій. Безліч обмежень. В Україні понад 500 тис. осібк, які повинні виплачувати аліменти. За минулий рік стягнено понад 6 млрд аліментів.