«Це наш сучасний лицар, який віддав своє життя Україні»: 10 січня народився херсонець Влад Ковальов

Фото: Юрій Пекеліс

Згадують активісти херсонської Революції Гідності або херсонського Майдану.

Юрій Пекеліс після похорону Владислава: "Вчора поховали Влада. Для мене залишився його образ в цей день – коли рушник великий був на площі. Він, як завжди, посміхався і був великим оптимістом. Тиждень тому поховали Руслана. Для мене залишився образ, коли ми їздили до Козакова. Руслан – рішучий, безкомпромісний. В цих двох хлопцях було спільне: вони прийшли на Майдан і на захист ОДА не заради грошей, піару чи якихось політичних цілей, вони прийшли заради своєї країни.

Ми повинні не зупинятись і не тільки перемогти окупанта, а і змінити країну, щоб загибель хлопців не була марною…

Мої спогади про Влада і Руслана залишились саме такими і сьогодні, а образ Влада – такий, як на світлині".

Анастасія Войнаровська: “Мабуть люди, які народились у період Різдвяних свят, сповнені любові і тепла в найбільшій мірі, вони особливі… Саме таким був Влад! Важко писати чи говорити про Влада в минулому часі, адже для нас він завше живий…

Коли стало відомо, що нашого Дока більше немає в цьому світі, важко було повірити в те, що це правда, до останнього чекала, що він зайде і випалить якийся свій особливий жарт, іноді зрозумілий тільки найближчим! Владік наскільки любив життя, що важко повірити, що воно, його життя, так швидко минуло, загасло… Хоча, ні, воно не згасло і не згасне ніколи, це лишень фізично його немає з нами, але він живе у наших серцях, думках, літає поміж нас янголом і прикриває нас своїми крильми.

Не знаю, чи можна уявити собі більш світлу і позитивну людину! Так, це – людина-позитив, людина з нескінченною енергією, вічний двигун, який приносив у цей світ тільки добре, тепле і для когось незбагненне!

В цей тяжкий період багато хороших відданих хлопців і мужчин, не озираючись на якісь обставини і власні життєві цілі, пішли захищати свою Богом дану землю, свої домівки, свої сім’ї… На жаль, кращі йдуть від нас.

Влад – то людина, яка не жаліла себе, яка жила на усі 100% і віддавала себе спільній світлій справі! Це безмежний приклад альтруїзму, жертовності і любові до своєї Батьківщини і свого народу.

Я вірю в те, що він буде гарним прикладом для майбутніх і нинішніх підростаючих поколінь! Це наш сучасний лицар, який віддав своє життя Україні! Саме завдяки таким людям ми живемо і дихаємо вільно рідним українським повітрям, ростимо синів і дочок, сіємо зерно, пишемо вірші, дихаємо життям на повні груди!

Влад виконував свою місію на війні не лише, як захисник, але й не покидав тої справи, в якій він справді мав безмежний талант, талант хірурга, лікаря від Бога… Та він умів лікувати не тільки тіло, але й душу. Він був і є гарним другом, який умів вислухати, дати пораду, дати копняка, якщо треба було, але зробити те неболяче і так, щоб мало найбільш позитивний ефект. Сльози накочуються на очі, коли згадуєш Дока, але й посмішка теж мимоволі трохи виблискує на обличчі, коли згадуєш цю світлу людину. Бо з Владом неможливо було не посміхатись! Це людина – просто мегапозитив!

Таким світлим, добрим, усміхненим, вірним другом, талановитим лікарем, відданим воїном, добрим батьком Влад житиме у наших серцях, думках і душах! Так, для нас він житиме вічно! Сльози болю від втрати душать і не дають сказати більшого… Але, Владе, якщо ти чуєш, а ти точно нас чуєш і бачиш, то нам тебе дуже не вистачає!

Ми любимо тебе, Владе! І пишу то не лише від себе, але й від імені всіх тих, хто знав тебе і хто не знав, але з щирою вдячністю згадує тебе, нашого захисника, який віддав за нас своє життя!“

Можна згадати іще чимало добрих слів на адресу Влада Ковальова – всі їх не вмістити в одній статті.

Світла пам’ять Герою…

Фото: Олег Стецюк