Чи бути у Херсоні аграрному ПТУ?

Херсонщина – край, який здавна славиться ланами, врожаєм і славними працівниками сільського господарства. За часів забутих, радянських, відомо, що Херсонщина – це житниця, яка годувала не тільки половину держави, але й продавала хліб за закордон. Херсонщина відома й тим, що має відмінну науково-педагогічну базу підготовки кадрів для сільського господарства. Саме Херсонський сільськогосподарський інститут свого часу був кузнею кадрів для всього пострадянського простору. Не всі знають, що коріння Херсонського державного аграрного університету (ХДАУ) сягають позаминулого століття. У 1874 році було відкрито Херсонське земське сільськогосподарське училище. 142 роки університет називають: «флагман», «передовик», «взірець»… Чи насправді сьогодні це так? Мабуть ні, якщо цьому багатому на здобутки науковому і викладацькому колективу молоді «управлінці» від сучасної політики, пророкують стати ПТУ…

Не так давно подібну думку висловив під час зустрічі з трудовим колективом нинішній керівник області – Голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв наголосив: «Якщо ви цього не зробите (не оберете ректора – прим авт.), то це зробить Міністерство освіти, а ви будете ПТУ, або факультет, або частина «педіна». Якщо вибори ректора не відбудуться у один тур, то Небо не впаде на Землю – буде другий, вважають у виші. Цікаво, чи випадково пан Гордєєв постійного говорив, що претендентів сім? Про що це говорить? Або про те, що губернатор не знайомий з реальним станом речей або йому не надали недостовірну інформацію, або є ще одна фігура, яка з’явитися, і це буде під час третього акту цієї драми? По-друге, якщо колектив і цього разу не обере ректора у законний спосіб, то Міністерство жодним чином не зможе призначити свою людину (це не передбачено Законом України «Про вищу освіту»). По-третє, у Херсоні вже давно немає «педіну».

Під час тієї ж наради очільник області привідкрив завісу таємниці. Випадково чи ні, але він наголосив: «Ми не можемо втручатись у виборчий процес. Але ситуація, що назріла в ХДАУ, вимагає від нас, як влади, дій. Ми знаємо усі механізми і знайдемо вихід». Заяву слід розцінювати як те, що відтепер ОДА буде втручатися у процес? Слід чекати такого ж розвитку подій, як це було у Херсонському державному університеті, коли там три роки тому обирали ректора? Ні в області, ні в Києві ні для кого не секрет, що завдяки втручанню нинішнього народного депутата Олександра Співаковського (колишнього першого проректора ХДУ) та тодішнього Голови ОДА на викладачів і студентів чинився тиск задля перемоги певного кандидата.

Не так давно відбулася ще одна зустріч, учасниками якої були губернатор, нардеп Співаковський, ряд керівників області та претенденти на посаду ректора ХДАУ (шість осіб). Після зустрічі двоє претендентів заявили, що вони знімають свої кандидатури на користь однієї особи (офіційних повідомлень з МОН про це немає). Чи випадково? Втім натяк прозвучав: якщо колектив «правильно» об’єднається навколо «правильної» особи, то ВНЗ може розраховувати на вирішення питання з держзамовленням на наступний рік. Хтось взявся допомагати вишу чи торгуватися? Зверніть увагу на постановку питання: «правильне» голосування – додатковий бюджет, допомога з набором студентів. «Неправильне» – виживання не буде? От і секрет фокуса. Тільки «правильна» людина отримає підтримку. Що стосується позиції Міністерства, то даремно пан Співаковський переконує громаду, що тільки він один знає, де знаходиться у Києві ця установа, і що тільки він один заходить туди (вирішувати приватні справи). Нам добре відомо, якими епітетами зустрічають там цього зовсім не поважного «вченого» і «менеджера». Не люблять у Міністерстві пана Співаковського. Більшість з того, про що він говорив на зустрічі у ХДАУ, це або його особисте бачення, або слова, у яких він видає бажане за дійсне.

У Міністерстві насправді готові піти на зустріч ХДАУ і підтримати ту людину, яку обере колектив. Щодо подальшої долі, то можливі три варіанти: перший – самостійність; другий – об’єднання у рамках області або областей; третій – ХДАУ стає філією одного з Київських вишів. У першому випадку – ХДАУ залишається самостійною одиницею. У другому – об’єднання Херсонського державного університету, Херсонського державного технічного університету і ХДАУ. Це позиція Співаковського, який активно її лобіює, адже прекрасно розуміє, що термін його каденції у ВРУ ось-ось безславно закінчиться, і треба на чомусь заробляти на життя та задовольняти амбіції, що зашкалюють. Саме «під себе, великого» він і наміряв таке об’єднання. Що стосується міжобласного об’єднання, то тут можливий такий варіант: Херсон – Миколаїв – Одеса. І якщо Одесі все одно, з ким об’єднуватися, аби тільки «вижити», то у енергійного ректора Миколаївського вишу є бажання взяти все «під себе». Чому колективу не сказали правду? Це не вкладається у рамки тонкої гри. Чи програє зараз ХДАУ від того, що немає повноцінного керівника? Так, однозначно. У цьому питання треба ставити крапку. Критично те, що ректора не обрали минулого року? Ні. Навпаки у ХДАУ довели, що там події відбувалися демократично. Голоси розділилися майже навпіл між двома претендентами. Чи логічно, що вони з’явилися знову? Цілком. Чи було їм змагатися, адже перемога була такою близькою? Так. Чому вони «знялися»? У обох більш ніж достатньо вад. Обидва мають цілу купу скелетів у шафах, які звідти просто вивалюються. Але чи мали вони шанси? Певні. Чому «знялися»? Це їх самостійне рішення? Це сумління? Чи це конформістська позиція і намагання заробити на можливому програші? А може, вони пішли для того, аби не заважати? Кому? На посаду ректора ХДАУ претендують (за абеткою): Грановська Людмила Миколаївна, доктор економічних наук, професор; Кирилов Юрій Євгенович, доктор економічних наук, доцент; Савченко Олександр Григорович, доктор фізико-математичних наук, професор; Федорчук Михайло Іванович, доктор сільськогосподарських наук, професор. На чию користь «знялися» двоє? Для працівників університету немає особливих таємниць у тому, хто ті хто «знявся», які за їх плечима справи, кому і для кого вони «таскають каштани з полум’я», скільки і на кому заробляють. Не будемо копирсатися у брудній білизні кожного з четвірки. Після довгих розмов з різними людьми ризикнемо припустити, що двоє претендентів: професори Савченко та Федорчук не мають реальних шансів ні на перемогу у першому турі, ні на вихід у другий. Більшість не бачить у них ознак того, що вони зможуть керувати колективом: ані самостійності, ані харизматичності. Якщо колектив не піддасться на провокацію, вистоїть під тиском і не проголосує у «один тур», то у другому зустрінуться Грановська та Кирилов.

Що стосується голосування у «один тур». Здається, тут не треба проводити особливих аналогій і наголошувати на подібних «однотурових» виборах, що супроводжуються красивими словами і запевненнями: так швидше вийдемо з кризи; нам дадуть кошти; набудемо можливості розпочати нове; зникне купа проблем. Чи не нав’язують такий сценарій і ХДАУ? Головне – швидше. А що потім? Не важливо. Яка мета? Просто привести «свою» людину!

Чи випадково всі адміністративні одиниці кинулися розповідати колективу, що він повинен об’єднатися навколо молодої перспективної людини, яка відведе їх «корабель» від підводних рифів? Чому так активно пропонують «молоду» людину, яка сформує нову молоду команду? Не треба забувати, що аграрний університет – це ласий економічний шматок для певного кола ділків. Тут і декілька гектарів землі на яких знаходяться корпуси і гуртожитки університету, у досить тихій і привабливій для приватної житлової забудови частині Херсона. Не секрет, що на них вже не раз накидали оком. Вже були намагання прибрати до рук і навчальний корпус, і спортивний майданчик, і паркову територію. А тут і власні поля, і техніка, і заміська наукова база. І, звичайно ж, база відпочинку на березі моря. Тут знову доречно провести аналогію з ХДУ. Там була таж ситуація. А за плечима дійових особі стояла та ж людина, яка заявляється сьогодні у ХДАУ і вчить колектив, як йому жити правильно.

Про яку «молоду» і «перспективну» особу йде мова? Прізвище вголос поки не називають, а от у кулуарах воно вже звучить. Про нього запрошують поговорити у різні кабінети, під нього «знялися» два можливі фаворити – Юрій Євгенович Кирилов. Чому б це так? Всі питання відпадуть після того, як тільки прозвучить: він кум нинішнього губернатора Андрія Гордєєва, друг нардепа Співаковського. А ще це докторант, який у перших виборах хотів розрахуватися зі своїм науковим консультантом професором Мармуль за консультування своєї докторської дисертації у дивний спосіб – її ж ректорством у ХДАУ, хотів, так би мовити, зекономити … Чи є ще питання, під кого «знімають» кандидатури ті, у кого були шанси поборотися за перемогу? І хто точно не дав би Кирилову жодного шансу вийти у другий тур. Зняли важковиків? Правда залишається ще одна кандидатка, яка «заважає» Кирилову і яка не дасть йому можливість отримати перемогу в «один» тур – професор Грановська. Жінка, яка відома своєю гарячкуватістю і тим, що не боїться сказати правду-матку в очі, жінка, м’яко кажучи, з чоловічим характером. Чи люблять таких? Ні! Далеко не всі хочуть чути правду. Далеко не всі хочуть працювати, не покладаючи рук, адже до цього багатьом так приємно було просто відсиджуватись. Чи допоможе їй її прямолінійність виграти вибори у першому турі? Малоймовірно.

Мета цієї статті не заклик голосувати за якусь особу. Це заклик до розуму: обрати треба. Обирати таку людину, яка не «здасть» найстаріший ВНЗ у області на догоду місцевим ділкам; яке не піде на поводу у Міністерства; яка буде гідно славити ХДАУ як науковець; яка візьме керівництво у свої міцні руки і проведе цей «корабель» повз рифи на широку воду. Чи є така людина в ХДАУ? Можливо, і є. У нас є переконання: аграрному ПТУ в Херсоні не бути ніколи! А у вас?