Герой України Євген Пальченко спростував тезу: «Херсон здали без бою»

Командир танкової роти ЗСУ Євген Пальченко та розповів миколаївському виданню НикВести, чому не підірвали міст біля Антонівки

У перші дві доби повномасштабного вторгнення Євген та його підлеглі прийняли важкі бої на Херсонщині – у Сергіївці, Олешках, поблизу Антонівки (за Антонівський міст) та в районі населеного пункту Чорнобаївка. За його словами, його підрозділ отримав наказ до останнього тримати Антонівський міст.

"Але там для танків була невигідна ситуація. Танк рухається по асфальту, а зліва – два бугри. І ти нічого не бачиш через них. Просто виходить людина з артою, стріляє тобі в борт – усе, танк знищений. Ми проходимо цей міст – зліва підіймається російська піхота. Починаємо розстрілювати їх з кулеметів, і тут мені в танк прилітає ззаду з РПГ. А перед танком падає авіабомба, частину дороги – знищено. Нас накривають з усіх боків. Так ми воювали два дні", – розповідає Євген.

25 лютого він отримав наказ зайняти село Інженерне, зачистити завод та вийти до Наддніпрянського, а вже звідти вдарити по російській техніці на Антонівському мосту. Таким чином, мав бути забезпечений підхід для можливого підриву мосту на Херсон. Але, дійшовши до заводу українські війська зупинилися. Ворог зайшов з іншого боку — Каховського напрямку.

"Наша операція була зірвана. Я був у підпорядкуванні командира роти десантників 80-ї бригади.І він дав мені команду відійти назад. Сили противника значно переважали. У нас вже були на той час NLAW, які нам привезли вночі, тому я прикривав відхід", – зауважив Євген.