Яблука «Гольден» і неймовірна єврейська туга на сцені херсонського театру

Після вистави дуже хотілось яблук «Гольден». Їсти їх під дощем і плакати. Плакати від усвідомлення того, що мабуть жодну тоді ще радянську родину не оминули жорстокість та свавілля нацистів під час Другої світової війни. Від того, що єврейські родини зазнали особливої жорстокості. Від того, що болюча рана спогадів, які передаються з покоління до покоління, не затягнеться ніколи… Героїня моноспектаклю за твором Діни Рубіної «Яблоки из сада Шлицбутера» у справах збирається до Москви. Перед самим від’їздом їй телефонує її старий знайомий – «парень свойский» – і просить давню знайому передати до редакції єврейського журналу в Москві його оповідання. Усе доволі просто, так? Але неперевершений гумор Діни Рубіної, її точні і влучні описи та історія, яка згодом змусить затамувати подих, а після того, як зможеш видихнути, – заплакати від розчулення та ще цілої купи почуттів, які неможливо описати, зроблять вечір в театрі неперевершено прекрасним.

«Яблоки» – моновистава театру «Лестница» (Тель-Авів) у виконанні однієї з засновниць театру Анни Гланц-Маргуліс. Специфікою театру є репертуар, збудований виключно на літературних творах – не п’єсах. Саме Анну Гланц-Маргуліс і побачили херсонські глядачі у виставі «Яблоки» під час ХХ Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії».

Євгенія Вірлич