«Імітація, пропаганда і рух за інерцією». Як живе заповідник «Асканія-Нова» під окупацією

Біосферний заповідник «Асканія-Нова» опинився на окупованій території з першого дня повномасштабного вторгнення. Зараз загарбники намагаються використати його і як чергову «красиву картинку», що демонструє «переваги життя в складі Росії», і як джерело чергових «сенсаційних» фейків. Що ж насправді відбувається в цьому осередку дикої природи, захопленому дикими істотами, яких язик не повертається назвати людьми? Про нинішній, досить плачевний стан речей у захопленому окупантами заповідника Медіаплатформі «Вгору» розповів чинний директор установи Віктор Шаповал.

Віктор Шаповал. Фото Суспільне Херсон

Загалом українське керівництво володіє інформацією про те, що відбувається на території заповідника «Асканії-Нова». Проблем дуже багато, але, на жаль, вплинути на них поки неможливо. Окупаційна адміністрація забороняє працівникам виходити на контакт із колегами на вільній території, але водночас і сама оприлюднює дуже багато інформації, яка дає розуміння того, що там відбувається.

«Вони змушені це робити, формувати  картинки прекрасного життя, – вважає Віктор Шаповал. – Але все, що вони роблять – це суцільна пропаганда та імітація».

Директор заповідника наголошує, що установа рухається за інерцією і значною мірою живе на запасах, створених ще за українського керівництва:

«Ми прекрасно розуміли подальший розвиток подій і що рано чи пізно ситуація захоплення мала статися. Наша задача була максимально підготуватися, насамперед створити запаси кормів. Бо «Асканія-Нова» доволі специфічний об'єкт, там є не лише природні екосистеми, які за великим рахунком самодостатні й мають певний запас міцності, але є ще і штучні екосистеми, які потребують щоденного догляду».

Асканія-Нова. Фото зі сайту Findway

Більша частина обслуговуючого технічного персоналу залишилася в заповіднику. Ці люди мають різні світогляди й політичні вподобання. Пан Віктор впевнений, що переважна більшість людей там і мала б залишитися для збереження українського майна на тимчасово окупованій території. Частина цих людей стали вимушеними заручниками ситуації, але зараз фактично тримають на собі всю роботу. Завдяки свому багаторічному досвіду вони утримують колекції і дендропарку, і зоопарку. На жаль, частина персоналу, яка виконувала організаційно-розпорядчі функції, не мала права залишатися, але вони свідомо зробили свій вибір.

«Треба сказати, що поки ситуація в «Асканія-Нова» не настільки критична, – визнає директор заповідника. – Насамперед це визначається віддаленістю від лінії бойового зіткнення. «Асканія» з першого дня і до цього часу перебуває в тилу окупаційних військ. Власне, це і рятує її, бо військові дії не сумісні з заповідною справою. І тут абсолютно очевидно, що наближення лінії фронту, а тим паче бойові дії безпосередньо на території заповідника потягнуть за собою катастрофічні наслідки».

Поки що гострих проблем у заповіднику немає: персонал доглядає за колекціями, ситуація під відносним контролем. Оскільки заповідні об’єкти безпосередньо межують з селищем, тож Віктор Шаповал вважає, що, зважаючи на це, окупанти поки й не можуть дозволити собі певні дії як на Бирючому або Джарилгачі. Серед проблем директор називає рух авіаційної техніки, який не припиняється з першого дня вторгнення і є фактором стресу для тварин, що призводило, в тому числі й до летальних наслідків. Виникають і пожежі, хоча для «Асканії-Нова» цей фактор є сезонним, однак у нинішній ситуації масштаби пожеж та супутніх наслідків можуть бути на порядок більшими. На території нової частини дендропарку зараз базується військова техніка росіян, і це фактично унеможливлює доступ персоналу для проведення там догляду за насадженнями та протипожежних робіт. І, звичайно, сам факт перебування військових на території заповідника – це вже пряма загроза.

Також Віктор Шаповал озвучує можливість ризиків вивезення частини колекції в «обгортці» евакуації, як це було з херсонськими музеями. 

«Історія з «евакуйованим» херсонським єнотом може набути набагато більших масштабів у «Асканії-Нова». Це теж абсолютно очевидні виклики та загрози, хоча  до цього часу жодних підготовчих рухів у цьому напрямку не відбувається. Імітація, пропаганда і рух за інерцією – приблизно в такій парадигмі зараз існує біосферний заповідник», – підсумовує директор захопленої установи.

Нагадуємо,  біосферний заповідник «Асканія-Нова» російські окупанти «офіційно» взяли під свій контроль 20 березня, перереєструвавши його за російським законодавством, та призначили фейкового «директора». Україна вимагає від секретаріатів міжнародних природоохоронних конвенцій визнати незаконними дії Росії в окупованих заповідниках Херсонщини.