Інноваційна педагогіка можлива і у 78 (лонгрід)

Освітня реформа як виклик часу? Більшість фахівців запевняють, вчителі «старого зразка» не можуть опанувати новітні мультимедійні технології та інтерактивні методи. Але наш телеканал відшукав у Херсоні вчителя початкових класів, який власним прикладом доводить – вік це не проблема.

У свої 78-років Ніна Волченко навчає дітей сучасно. В цьому особисто пересвідчилася і наша знімальна група, побувавши на уроці з основ здоров’я. Тема: «Дружній клас».

Меня зовут Волченко Нина Игнатьевна. Я работаю в Херсонской общеобразовательной школе уже 34 года. Профессию я выбрала неслучайно. Она пришла благодаря учителям, которые меня учили раньше. И за 58 лет педагогического стажа, я ни разу не пожалела о выбранной профессии», – починає наше спілкування Ніна Ігнатівна.

Вона одразу нас попереджує – працює за власною методикою. Її вчитель початкових класів формувала впродовж всього викладання та постійно модернізувала під нові запити від суспільства.

Плестись в хвосте вообще не в моей натуре. Я всегда стремилась быть впереди. Поэтому я постоянно знакомлюсь со всем новым, оттуда что-то беру, потом добавляю свое и результат у меня будет обязательно. Самое главное, чтобы это было интересно и весело, чтобы от урока дети получали и удовольствие, и знание. Ведь формула успеха начинается с улыбки, настроения и веры в себя», – наголошує педагог.

Ніна Ігнатівна ділиться, за 58 років вона випустила не одне покоління дітей і щоразу вони потребували різних підходів у навчанні. Тож, коли почула про «Нову українську школу» зрозуміла – це вимога часу. Своє рішення пояснює так:

В каждой методике есть свое зерно. И здесь это стремление учителя сделать ребенка более общительным, чтобы он умел высказывать вое мнение. Понимаете, нужно воспитать не просто общую массу, нужно воспитать личность, которая может что-то сделать, изменить в стране. При этом нужно научить детей работать в команде, отставить свое мнение, говорить спокойно. Это все приходит не сразу. Но нужно помнить, что взрослый человек этому не научится, а все это начинается сейчас, в начальных классах.

Думку вчителя розділяє і директор Херсонського навчально-виховного комплексу №15 Людмила Стратійчук:

Новая украинская школа требует определенного индивидуального подхода и единства треугольника – родители, педагог, дети. Но важно понимать, что учителю трудно перестроиться молниеносно лишь только потому, что за их плечами огромный трудовой стаж в 20, 30, 40 лет. Но Нина Игнатьевна всегда в первых рядах перестраивает свою работу для того, чтобы сделать учебный процесс комфортный и для детей, и для их родителей. При этом всегда получает результат в виде высокого уровня знаний.

Коло ідей

Урок у Ніни Волченко розпочинається з великого кола. Діти не приховують свого задоволення, адже їм не потрібно сидіти за партами. Вони одночасно і грають, і навчаються. Цього разу завдання таке:

Якщо вони згодні з твердженням – хлопати, якщо ні – топати.

Это первое что идет по НУШу. Это нужно для того, чтобы организовать детей, чтобы поднять им настроение и здесь же начинается урок. При этом все эти движения связаны с темой нашего урока. Не просто там, похлопайте, потопайте. А задания было какое? – “Кто такой настоящий друг? Суть этого метода в том, что через движение лучше усваивается материал и дети концентрируют свое внимание на уроке», – пояснює застосований інтерактивний метод викладач.

Учень 3-го класу Микита, трохи соромлячись, нам розповідає по секрету, що він ніколи не може вгадати, що нового вигадає Ніна Ігнатівна. Так сьогодні він помирився з сусідом по парті, хоча зовсім з ним не сварився. Але це було завданням уроку.

Інсценівка

Не встигли діти присісти, як знову цікава руханка. Аби відчути та побачити дружбу – їм необхідно було потриматися за руки, прямо сидячі за партами. До речі, вони в цьому класі теж розташовані нестандартно.

Такий варіант розсадки дітей Ніна Ігнатівна нам пояснює з посмішкою:

Я все время экспериментирую, а здесь парты. И у меня получилось совсем, как в театре. Теперь тут есть и свои зрители, и свои актеры. К тому же, я очень часто делаю инсценировки. И такой вариант рассадки еще больше усиливает данный эффект.

Не обійшовся без міні-вистави і сьогоднішній урок. Грали байку Івана Крилова «Лебідь. Рак та Щука».

Вы понимаете, дети – это артисты. Во время игры раскрывается их скрытые творческие способности, их внутреннее «Я». Вот если Миша – он просто стоит и зевает, потому что воз стоит, и он никуда не двигается. Она сегодня пришла в таком шарфике и придумала, что это будет ее крыло. Это их воображение. И это так должно быть», – додає вчитель.

Діти від таких методів навчання у захваті.

Мне нравится играть разных персонажей в сказках. Мне нравится, когда мы на литературном чтение – читаем в ролях, на математике – когда мы работаем в группах или нам дают один листик на пять человек и мы решаем примеры на время, кто быстрее справится с заданием», – розповідає учениця 3-го класу Вероніка.

Співпраця з батьками

Ще одним нестандартним методом навчання є залучення батьків до проведення уроків. При цьому вони є не спостерігачами, а активними учасниками освітнього процесу.

Створити власноруч поробку, вигадати твір чи побудувати будинок з «добрих слів». Кожного разу завдання для батьків та їх дітей зовсім різні. Вчитель початкових класів Ніна Ігнатівна зазначає, така співпраця об’єднує родину, дитина навчається слухати дорослого та намагається проявити себе.

Мати школяра Наталія Молодчикова від такого підходу до навчання у захваті:

Даже не думала, что урок с основ здоровья может быть таким интересным, что его можно вот так нестандартно преподавать детям. Мне вообще очень нравится методика Нины Игнатьевны, потому что каждый ребенок уже готовится ко взрослой жизни. Его учат быть самостоятельным, делать что-то свое, уникальное.

А ось Аліна, учениця 3—го класу, нам впевнено заявляє, що урок з основ здоров’я – дуже важливий, в усі набути тут знання їй неодмінно пригодяться у житті. Зокрема, вони вивчали і правила дорожнього руху, і правила гігієни та систему здорового харчування.

Директор НВК №15 Людмила Стратійчук розповідає, поява нових методів навчання – вимога часу. А перелаштовуватися на інший підхід до викладання – вимога для будь-якого педагога. Тут головне – аби був гарний взірець.

Нина Игнатьевна урок ведет по-современному. Но не менее важным есть то, что ее опыт работы имеет огромное значение для всех учителей нашего коллектива. Особенно для тех, которые приходят в нашу школу сразу же после окончания высших учебных заведений», – додає Людмила Леонідівна.

Її слова підтверджує педагог-організатор НВК №15 Марія Пашкевич-Скакун:

Ніна Ігнатівна була моїм наставником в цій школі. Звичайно реформа освіти у всіх викликала насторожена. Ми боялися як все це буде, як це буде реалізовуватися. Але Ніна Ігнатієва сказала все буде добре: будемо працювати, здобувати знання, нанизувати намистинки і я буду вам у цьому допомагати. І зараз, коли ми приходимо до неї на уроки, ми бачимо що перепон не має, що все вдається. Треба вдосконалюватися і працювати над своєю освітою. тому що, коли ти працюєш у школи – треба іти в ногу з часом.

Робота в групах

Самостійне розв’язування завдань та відповіді по піднятій руці – також у минулому. Колективну роботу з батьками третьокласники продовжують у групах. На думку Ніни Волченко це вкрай важлива методика. Адже перше, чого повинні навчатися діти у школі – це як злагоджено жити та працювати в команді.

Они должны знать, как себя вести и как прийти к общему решению. Это подготовка к жизни: умение слушать, умение вносить свое я, добиваться своего без крика. Если я уверен – я должен добиться и убедить ни криком, ни дракой, а словами», – зазначає педагог.

Мати третьокласника Микити Ірина Гудко ділиться, що діти ніколи не нудьгують на уроках: вони тут і пісні співають, і вірші розповідають, і на дошці будинки малюють. Тут кожна дитина – особистість, яка не боїться виказувати свою точку зору. Адже неправильних відповідей тут просто не має.

Показателем того, что ребёнок хочет в школу и то, что он ее любит – это то, что лежа на шезлонге летом, он просто рассказывает мне как классно в школе и когда уже будет первое сентября. Ему на самом деле нравится ходить в школу, ему нравится этот класс, у него тут много друзей. Ему тут интересно и это самое главное!», – радіє Ірина.

Школярка Аліна свої емоції від навчання в школі також не приховує:

Мне очень понравилось. Это был активный урок и очень веселый. Мы работали в группах и рисовали. Больше всего мне понравилось работать в группах, когда мы презентовали свои рисунки.

Директор НВК №15 Людмила Стратійчук наголошує:

Несмотря на быстротечность в мире, на все реформы, которые проходят в системе образования – наш учитель сегодня умеет делать все. Он менеджер, он креативен, он прежде всего талантлив. И самое главное, он любит свою работу и любит своих детей.

В свою чергу Ніна Ігнатівна резюмує нашу розмову:

Бояться не надо. Нужно постоянно самосовершенствоваться. Это и проходить курсы, и общаться с другими коллегами, и ездить на методические объединения, и конечно же читать книги, в которых публикуют новые методики. Ведь если хочешь оставаться на плаву – нужно стремиться пополнять свой запас новым интересным и безусловно идти в ногу со временем.

Автори Яна Самко та Ірина Мєзєнцева