Керівництво 124 бригади ТрО нарешті частково підтвердило, що в херсонському Бузковому парку загинули їхні бійці

Розслідування загибелі бійців територіальної оборони й цивільних людей 1 березня 2022 року на території херсонського Бузкового парку досі триває. Але вже 18 родин отримали довідку, що їхні близькі загинули, захищаючи Херсон у складі 124 бригади Територіальної оборони ЗСУ. 

Хоча, за словами начальника Херсонської обласної військової адміністрації Олександра Прокудіна, ці довідки довелося вимагати:

Це дуже тяжко було, 124 бригада ТрО не хотіла визнавати, що там їхні бійці загинули. Але на нашу вимогу, нарешті, видала довідки на 18 тероборонівців.  Про них хоч якесь згадування було, хоч десь в якомусь документі, або є свідки. П'ятьох із цих героїв ми подали на державну нагороду. Ще по чотирьох загиблих ситуація складніше. По них поки жодного підтвердження немає. Що стосується інших бійців ТрО, які там були поранені – це вже наступний етап нашої роботи. 

Про це Олександр Прокудін розповів під час пресконференції 29 вересня.

Як уже писала Медіаплатформа “Вгору”, ранком 1 березня 2022 року з чотири десятки бійців 124 бригади ТрО привезли автобусом на позицію в районі Бузкового парку (територія зеленої зони, що обмежена вулицями Нафтовиків – 2-ю Західною – Дмитра Донцова (Тельмана) – 5-ю Західною). З озброєння кожен мав автомат, чотири магазини, гранату та коктейль Молотова. Й один – допотопну “Муху” – радянський ручний протитанковий гранатомет, прийнятий на озброєння понад 50 років тому. Хлопці мали не пропустити в місто ворожих піхотинців.

Десь половина тероборонівців встигла зайняти позицію серед кущів. Решта ще висаджувалися з автобуса, коли зелену зону накрив вогневий шквал. Російський танк виїхав і стріляв із перехрестя, а БТР рушив прямо в чагарі.

Більшість бійців, хто перебував безпосередньо в Бузковому парку – загинули.

Навіть рік потому не було встановлено імен багатьох тероборонівців, загиблих у Бузковому парку. Щобільше, за одними відомостями припускали, що їх було 18, за іншими – 24. А деякі працівники СБУ взагалі заявляли, що там були не тероборонівці, а – “звичайні херсонські хлопці”.

Бійці, які тоді отримали поранення, але вижили, досі не можуть довести, що побували в тому пеклі.

Хоча у військкоматі всіх тероборонівців офіційно зареєстрували й видали зброю, проте всі ті списки знищено, спалено. У батальйоні також було багато новобранців, тобто люди майже не знали один одного. Ротний, взводний, які б могли засвідчити статус та особи бійців і пролити світло на те, що відбувалося – загинули в Бузковому парку.

І, як зазначає адвокат Фонду милосердя та здоров'я та Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Данилов, тепер найскладніше довести не сам факт перебування людей у Бузковому парку, а – в якому статусі вони там перебували.

Детальніше, що сталося в Бузковому парку страшного ранку 1 березня 2023 року – в інтерв'ю отамана Херсонської сотні за часів Євромайдану тероборонівця Сергія Горашка з Посад-Покровського, який прикривав відхід поранених побратимів із Бузкового парку й останній, хто вийшов живим.

У березні цього року в Бузковому парку висадили 70 саджанців бузку, замість кущів, знищених снарядами ворога.  Як символи стійкості та свободи херсонців, вшанування подвигу тероборонівців.

Також у Бузкову парку тепер вшановують пам'ять усіх полеглих захисників та захисниць Україн.

Читайте також про заступника командира роти 124-ої бригади Херсонської ТРО Дениса Миронова, який боронив місто, потрапив у полон, відмовився співпрацювати з окупантами й загинув після катувань.