На Херсонщини і далі гинуть птахи. Як можна вирішити проблему

На Херсонщині продовжують гинути сірі журавлі та огарі. З січня працівниками біосферного заповідника "Асканія — Нова" на полях і у лісосмугах зібрано більше 2000 мертвих червонокнижних птахів. Причиною їх загибелі директор заповідника Віктор Гавриленко називає отруєне зерно, яке аграрії розкидають на полях для знищення гризунів. Це підтверджує і лабораторна експертиза, яку проводив Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки. Суспільне побувало на полях, де знаходять мертвих птахів.

За тиждень у Каховському районі загинуло більше 160 червонокнижних птахів, розказує директор біосферного заповідника "Асканія Нова" Віктор Гавриленко. Ці поля — так звані "перелітні станції" для мігруючих птахів. Прилітають сюди на водопій.

"Вони гинуть через те, що на полях знову знаходимо отруту. Зокрема, поле це просто розсіяне отруєне зерно. Порушена технологія розсипання. На цих землях мають використовувати органічне землеробство. Ми маємо до цього йти. Держава має контролювати це законодавство. Стимулювати людей, які працюють. З отрутою ми це питання не вирішимо", — говорить директор біосферного заповідника "Асканія — Нова" Віктор Гавриленко.

Вилікувати отруєну птицю не можливо. Речовина "Бродифакум" діє безповоротно, каже завідувач лабораторії заповідника Олександр Мезінов. Щодня як у Каховському районі, так і у заповіднику гинуть більше 30 птахів.

"На сьогоднішній день у заповіднику загинуло більше 2100 осіб 21 виду птиць. Якщо державою передбачена компенсація, то збитків вже більше 9 млн. грн.", — каже Олександр Мезінов.

"Вже доведено, що до загибелі журавлів призвело. Це — препарат, який застосовують для знищення мишоподібних гризунів. Було прийнято комісією рішення — рекомендувати призупинити використання "Бродифакуму". На жаль, не усі дослухалися до рекомендацій і продовжують користуватися", — говорить перший заступник голови Херсонської облдержадміністрації Дмитро Бутрій.

Заборона використання "Бродифакуму" не вирішить проблеми, говорить еколог Михайло Підгайний. Сільгоспвиробники все одно будуть якщо не цим препаратом, так іншим труїти гризунів. Держава має платити компенсацію фермерам за пошкоджений мишами врожай.

"Журавлів особливо шкода, ця пташка — червонокнижна. Дуже вразлива. Але такий важливий момент – ми всі засуджуємо фермерів та потрібно шукати розумну середину. У всіх цивілізованих країнах поблизу заповідних територій фермери отримують компенсацію. Це -державні програми. І тоді вони люблять гусей, що з’їли їх врожай. І якщо їм заборонили використовувати отруту, як у нашому випадку біля заповідника чи національного парку – чудово, я отримаю компенсацію. Ми жаліємо журавлів, які отруїлися, та не розуміємо, що ці проблеми вирішуються тільки таким способом", — розказав еколог Михайло Підгайний.

Ситуація, яка склалася із загибеллю мігруючих птахів на Херсонщині має міжнародний рівень, говорить голова правління громадської організації "Українська природоохоронна группа" Олексій Василюк. Чоловік переконений, що втручання міністерств екології всіх держав, куди ці птахи повертаються, може допомогти не допустити ввезення в Україну препаратів, які вбивають птахів.

"Майже всі птахи, які зараз гинуть, мігрують транзитно через Україну. Вони летять в Прибалтику, Німеччину, країни Скандинавії, Білорусь або на північ України. Це не місцеві птахи. Це дуже велика проблема міжнародного масштабу, тому що багато птахів є рідкісними, зникаючими на рівні усієї Європи. Наприклад журавлі, вони тисячоліттями летіли через цю частину планети на своєму міграційному шляху. Є птахи, які ще більш рідкісні ніж журавлі. Це означає, що чисельність цих видів у Європі похитнеться після цього року", — каже Олексій Василюк.

Щодо останнього випадку масової загибелі журавлів — це однозначно не пташиний грип, каже виконувачка обов′язків начальника головного управління Держпродспоживслужби в Херсонській області Наталя Клим. Було зроблено розтин і фахівці виключили інфекцію. За симптомами – отруєння.

"У рамках епідермрозслідування за фактом загибелі червонокнижних птахів була відібрана вода в ставках, де загинула птиця, і направлена на дослідження. Перше дослідження ми отримаємо десь 8 і щодо наявності пестицидів у тій воді, чи могло бути це причиною смерті цих червонокнижних птахів? А на загальну токсикологію ми отримуємо десь через тиждень. І потім ми будемо говорити про те, чи чисті там води", — говорить Наталя Клим.

Від керівництва заповідника до поліції надійшло 13 звернень про виявлення мертвих птахів різних видів, розказує речниця Нацполіції у Херсонській області Тетяна Скуба.

"Слідчі Чаплинського відділення поліції розслідують шість кримінальних проваджень за фактами загибелі червонокнижних птахів. Наразі всі провадження об’єднані в одне, передбачене частиною другою статті 239 Кримінального кодексу України, а саме забруднення або псування земель. У науково-дослідному інституті у місті Харкові ще тривають необхідні експертизи мертвих птахів для встановлення причини їх загибелі. Кримінальне провадження перебуває на контролі керівництва обласної поліції", — говорить Тетяна Скуба.

Суспільному представники агрофірм, на чиїх полях були знайдені мертві птиці, не коментують ситуацію. Їм відправили письмовий запит.