На Херсонському заводі карданних валів виготовляють запчастини для Кіровського заводу з Петербургу

Продаж з відкритих торгів Херсонського заводу карданних валів збурило чимало херсонців.  Люди, які мітингували під обладміністрацією нарешті второпали, що вони не заводчани, ніякого відношення до ЗКВ не мають, а працівники такого собі ТОВ «Машинобудівна комплектація» – і потроху потягнулися до відділу кадрів звільнятися та забирати свої трудові книжки, яких не бачили десятки років, з того часу як почали працювати на заводі. І ось тут як раз і з’ясувалося, що ще у 2015-2016 роках їх по переводу звільнили з заводу й перевели на цю «прокладку». Тож прийшов час розібратися, що це за «Маш.комплектація», хто і для чого її створював?

Серед перших її засновників був житель Кременчука Віталій Белявський, директор юридичного департаменту АО «АвтоКрАЗ». Власник КрАЗу тепер вже опальний олігарх, екс-нардеп, що перебуває у міжнародному розшуку Костянтин Жеваго. Геніальна ідея створити таку собі невеличку «прокладку» зі статутним капіталом 1000 гривень й передати їй в управління Херсонський завод карданних валів  прийшла в голову генеральному директору ЗКВ Юрій Смолієнко, саме його називають реальним представником Жеваго в Херсоні. Адже тоді, у 2013 році через борги вже були заарештовані рахунки заводу, а навесні 2014-го розпочата процедура банкрутства.

На яких підставах ТОВ «Машинобудівна комплектація» працювала на потужностях заводу у 2013-2016 рр. невідомо, бо юридично лише у другій половині 2016-го між двома підприємствами було укладено договір оренди виробничих площ ПрАТ «Херсонський завод карданних валів». В оренду взяли лише 1500 кв. м. Навіщо платити більше? – вже тоді розумів Юрій Смолієнко, вважаючи себе повноправним власником підприємства, у якого тільки площа виробничих цехів близько 50 тисяч кв. м. Це не враховуючи всієї території підприємства і будівлі заводоуправління. В адмінбудівлі «Маш.комплектація» не орендувала жодного квадратного метра, хоча саме там розташувалися керівництво, бухгалтерія та інженерні служби нової «прокладки».

До речі, серед 160 працівників ТОВ, які були переведені з заводу, було 40 інженерно-технічних працівників. Для чого? – запитаєте ви. Підприємство ж виробляло невеликий перелік продукції – хрестовини, карданні вали, інші запчастини для сільгосп та автотехніки. Усі ці запчастини для КрАЗів, КАМАЗів, ЗІЛів, «Кіровців» та ін. – старі й перевірені роками, ніяких новинок тут ніхто не впроваджував та не виробляв. Загальний обсяг виробництва на давальницький сировині у середньому 3 мільйони гривень на місяць – тобто підприємство останні роки ледь виживало. Тож для чого стільки інженерного складу?..

За останній рік Кременчуцький автогігант «АвтоКрАЗ» (херсонський завод як раз входить до цієї холдингової компанії) випустив аж 6 нових вантажних автомобілів і на сьогодні теж перебуває в процедурі банкрутства. Тож розглядати «АвтоКрАЗ» і всі підприємства холдигу-банкурута, як постачальника для Збройних Сил  – смішно. Це відповідь місцевим активістам, які з усіх усюд заявляли, що продаж ЗКВ – це, мовляв, удар по українській армії, військовим замовленням та підприємствам «Укроборонпрому».

Якщо «АвтоКрАЗ» сировину не надавав та замовлення не розміщував, на кого ж працювали херсонські «заводчани»? Ми проаналізували склад та функціональні обов’язки інженерно-технічних працівників ТОВ «Машинобудівна комплектація»: серед них не багато інженерів, а більше менеджерів із продажу, маркетологів та спеціалістів із зовнішньо-економічної діяльності. І це у підприємства, яке ледь виживає? Думаю, після цієї публікації СБУ має представити повну схему роботи Херсонського заводу карданних валів.  Ми ж з відкритих джерел з’ясували, що херсонські кардани виготовлялися із сировини, постачальниками якої були металургійні заводи України, що входять до кола впливу швейцарської групи компаній Ferrexpo AG (кінцевий беніфеціар Костянтин Жеваго). Далі через кілька українських посередників-«прокладок» херсонські кардани потрапляли до міста Гродно у сусідній Білорусі. Може здатися, що АТ «Белкард»  і є кінцевим покупцем нашої продукції.

Але білоруський завод теж тільки виробник запчастин і його головним замовником є Кіровський завод  та Петербурзький тракторний завод із північної столиці Росії. Саме там виробляють трактори та спецтехніку під торговою маркою «Кіровець» і (о дивина) на «Белкарді» карданні вали для К-700 та його модифікацій не виробляють.

Тож маємо: з українського металу на херсонському заводі виробляють запчастини для російської техніки (модифікації якої активно використовують в армії РФ – країни-агресора) і завдяки спритним ділкам із ТОВ «Машинобудівна комплектація» усі ці залізяки знову потрапляють назад в Україну – в окупований Крим та до бандитів з ЛНР та ДНР.

Але повернемося до юридичної складової усіх цих махінацій, завдяки яким ТОВ «Машинобудівна комплектація» перетворилася на постачальника запчастин для армії РФ. У 2015-2016 рр. генеральний директор ПрАТ «Херсонський завод карданних валів»  Юрій Смолієнко неодноразово звертався до ради кредиторів і з пропозицією, і з вимогою залучити до процесу банкрутства ЗКВ ТОВ «Машинобудівна комплектація» у якості… інвестора. Але на той момент Жеваго вже втратив вплив на «Фінанси і кредит» і банку (як основному кредитору) вдавалося заблокувати такі рішення. Більше того, згодом з’ясувалося, що проти майбутнього інвестора відкрито кримінальне провадження № 32018230000000001 від 03.01.2018 р. за фактом ухиляння від сплати податків посадовими особами ТОВ «Машинобудівна комплектація». І ще – у херсонського ТОВ немає ні обігових коштів, ні власного обладнання, ні будь-якого рухомого чи нерухомого майна.

Юрій Смолієнко два роки намагався переконати всіх у фінансовій спроможності майбутнього інвестора. І це йому вдалося наприкінці 2016-го, коли контроль над комітетом кредиторів заводу дістався групі підприємств, що входять в орбіту Жеваго – ПАТ «Ужгородський турбогаз», ПАТ «Токмацький КШЗ», ТОВ «Агрібізнес», ТОВ «Перт» і ТОВ «УАУ». Ці фірми провели збори кредиторів, на яких вирішили клопотати перед судом про введення процедури санації ЗКВ. На цих же зборах кредитори взяли до відома заяву ТОВ «Машинобудівна комплектація» про участь в санації заводу. За це проголосували всі, крім банку «Фінанси і кредит», голосів якого цього разу не вистачило, щоб заблокувати вказане рішення.

Процедура санації ПАТ «Херсонський завод карданних валів» була введена судом у березні 2017 року, а управляти нею був призначений гендиректор заводу-боржника Юрій Смолієнко. Він кілька разів подавав в суд на розгляд план санації, який передбачав перехід майна заводу до «Машинобудівною комплектації», але його щоразу ветував банк «Фінанси і кредит», у якого в заставі знаходиться все нерухоме майно ЗКВ.

Розумієте, керуючий санацією пропонував подарувати інвестору все майно заводу!!! Для чого? Мабуть, аби приховати вже тоді відпрацьовану схему постачання запчастин в Росію.

У всій цій історії окрім юридичної, геополітичної та відверто зрадницької складової (агов, херсонський «Національний корпус») є ще й фінансова складова.

Пенсіонери-робітники ТОВ «Машинобудівна комплектація» отримували мінімальну заробітну плату – до 4000 грн. на руки, багато з них були оформлені на половину окладу, а дехто й на 0,2. Словом отримували копійки.

ТОВ «Машинобудівна комплектація» з 2016 року, орендуючи лише невеличкий відсоток території заводу, але користуючись усім (!), жодного разу не заплатила за оренду. Борг на сьогодні складає вже майже 7 мільйонів гривень.

За останні два місяця ТОВ «Машинобудівна комплектація» має майже 1 мільйон заборгованості по зарплаті, нарахуванням та податкам.

Може скластися уявлення, що «Маш.комплектація» скоріше виконувала роль охоронців майна Костянтина Жеваго. Але для чого тоді опальний нині український олігарх та його «смотрящий» в Херсоні Юрій Смолієнко організували канал збуту запчастин до РФ?

А уся справа у «моржі» – різниці між ціною запчастин в Україні, Білорусі та Росії. Так карданний вал для «Кіровеця» в залежності від модифікації, наприклад, 82-4250010-10 – на нашому ринку коштує 5,5 тисяч гривень. А в Білорусі вже 770 білоруських рублів, а це приблизно 8,5 тисяч гривень. «Белкард» продає на Кіровський завод ще дорожче. За мінусом транспортних витрат та послуг фірм-посередників  організатори схеми з усієї експортованої продукції заробляли ще 30-35 відсотків з обігу. Пам’ятаєте, про 3 мільйона валового продукту «Маш.комплектації» на місяць. Так ось ще не менше мільйона гривень додатково йшло у кишені ділків.

Ви запитаєте, чому ми згадуємо про Юрія Смолієнка, адже після визнання ПрАТ «Херсонський завод карданних валів» у травні 2019 р. банкрутом суд відсторонив його від обов’язків керуючого санацією. А директором «Маш.комплектації» є Микола Хирса.

Так ось – Микола Хирса й буде тією людиною, яка відповідатиме за все: і за борги по зарплаті, і за нелегальний канал поставки запчастин в РФ. А Юрій Смолієнко та Костянтин Жеваго у всьому цьому херсонському безладі ніякої участі не беруть. Ну, тільки якщо СБУ буде іншої думки.

Херсон онлайн