Нардепи хочуть визнати кібератаку терактом
7 лет назад 0
У ВР пропонують доповнити низку законів нормами, що встановлюють відповідальність за злочини проти кібербезпеки України. При цьому створюється своєрідний реєстр заборонених сайтів, які блокуватиме СБУ.
Такий проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері» №6688 зареєстровано у Верховній Раді, передає «Закон і Бізнес».
Документ запроваджує поняття «кібератака», «кібербезпека», «кіберзлочин» та доповнює ними поняття терористичного акту. Також визначаються технічні поняття веб-сайту, провайдера, користувача тощо.
У випадку загрози кібербезпеці країни, за рішенням суду, доступ до інформаційного ресурсу може бути обмежено. Проектом також передбачено, що у випадку крайньої необхідності та загрози життю громадян, заблокувати ресурс можна і без рішення суду – за клопотанням прокурора або слідчого.
Для цього створюється Єдиний реєстр виконання судових рішень і застосування санкцій у сфері телекомунікацій, ведення якого віднесено до повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації. Вона організовує у взаємодію зі Службою безпеки та Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації у порядку, встановленому Кабміном.
За невиконання вимог комісії, а також усіх інших приписів, що стосуються блокування ресурсів та надання інформації, Нацкомісія може накласти штраф на провайдера або іншого суб’єкта у розмірі 1% або 5% від доходу за попередній рік.
У разі неможливості визначення окремо доходу, отриманого суб’єктом господарювання за надання телекомунікаційних послуг, від іншого отриманого ним доходу, розмір штрафу, передбачений цією частиною, обчислюється від загального доходу.
Для посадових осіб також передбачена адміністративна відповідальність. Від 50 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за незначні порушення та від 300 до 600 — за грубі.
На думку авторів проекту, увесь цей механізм (що зачіпає КПК, КК, КУпАП та ще низку законів) не містить правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Більше того, його реалізація не потребує додаткового фінансування з Держбюджету.