Оксана Рукавішнікова: Катинський розстріл – це трагедія як польського народу, так і українського

Учора, 11 квітня, за ініціативи Генерального Консульства в Одесі в приміщенні Херсонського обласного художнього музею ім. О.О.Шовкуненка Херсонської обласної ради відкрився міжнародний історико-освітній фотопроект «Катинь: Правда і память», приурочений 80-річчю початку ІІ Світової війни та 80-річчю Катинського злочину.

Експозиція, підготовлена музеєм Традиції Незалежності та Товариством «Катинська родина» м.Лодзь (Польща) на основі архівних матеріалів і фотодокументів 1939-1943 років, розкриває всю правду про страшну трагедію польського народу, яка була вчинена у тоталітарній державі під керівництвом Йосифа Сталіна. Розстріл польських офіцерів та польської еліти в Катинському лісі під Смоленськом довгий час замовчувалася радянським урядом. Сьогодні ж цей злочин став відомим усьому світові. Його речові докази зберігає і земля Херсонщини.

«Для українців Польща не просто країна-сусід. Польща одна із перших країн, яка підставила Україні дружнє плече у боротьбі з агресором та у проходженні шляху до євроінтеграції. Ми щиро вдячні польському народу за підтримку. Ми розділяємо з вами всі радості та біди. Тому Катинський розстріл – це трагедія як польського народу, так і українського. Від імені всього депутатського корпусу та громади Херсонщини висловлюю щирі співчуття Польщі з проводу вчинено злочину над її громадянами, який замовчувався протягом десятиліть. Усі ми знаємо мудрість: «Не може бути майбутнього без пам’яті про минуле». І цей фотопроект покликаний вчергове нагадати нам про це. «Катинь. Правда і Пам’ять» дає можливість не тільки зберегти пам’ять про ті страшні події, а й осмислити їх і передати наступному поколінню знання про нашу історію» , – зазначила заступник голови Херсонської обласної ради Оксана Рукавішнікова під час відкриття міжнародного фотопроекту.

Користуючись нагодою Оксана Олександрівна висловила Генеральному Консулу Республіки Польща в Одесі Анджею Шмiдтке співчуття у зв’язку з річницею трагічної загибелі Президента Республіки Польща Леха Качинського. Та запросила всіх присутніх вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

Зі своєї сторони, Анджей Шмiдтке подякував усім присутнім за участь в заході, за увагу до польського народу та його історії, за слова співчуття та підтримки.

«Сьогоднішня ситуація з окупованими територіями України дуже схожа з Катинським злочином. Тому ви розумієте нас, а ми – вас, як ніхто інший. Сьогодні Польща робить все можливе, аби допомогти Україні подолати агресора, відновити мир, здобути повну демократію та стати сильною, незалежною країною» , – відзначив Генеральний Консул Республіки Польща в Одесі та подякував за братнє плече та взаємодопомогу.

Довідка. 5 березня 1940 року Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло рішення про розстріл 14 700 польських офіцерів, чиновників, поміщиків, розвідників, жандармів, осадників і тюремників, які перебували у таборах для військовополонених, а також 11 000 заарештованих, які перебували у в’язницях західних областей України та Білорусі. Основою для рішення Політбюро стала записка наркома внутрішніх справ СРСР Л.Берії в ЦК ВКП(б) Й.Сталіну, в якій зазначалося, що розстріл є необхідним у зв’язку з тим, що ув’язнені особи є «закоренілими, невиправними ворогами радянської влади». В історії цей злочин радянського режиму відомий як катинський розстріл. Паралельно тривали розстріли в’язнів у тюрмах західних областей України та Білорусію. Загалом тут було знищено 7 305 осіб, з них близько 500 було страчено у Харкові, не менше ніж 2 000 – у Києві та поховані у Биківні. Кількість розстріляних у Херсоні та інших місцях України досі не встановлена, а їхні могили загублені.