Позначать алергени і кількість льоду: що змінять нові правила маркування продуктів

6 серпня в Україні почали діяти нові правила маркування харчової продукції. Закон "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" ухвалили 7 червня 2018-го.

Шрифт на упаковках відтепер буде чітким, розбірливим і контрастним. Обов'язкова інформація про продукт повинна надаватися українською, літерами висотою понад 1,2 мм. Переклад — за бажанням виробника. Виробники мають обрати для літер контрастний колір і прибрати усі картинки або інші графічні елементи, які заважають читати. Інгредієнти-алергени будуть виділені окремо шрифтом або кольором. При цьому незначний вміст ГМО можна не вказувати. Не потрібно буде вказувати і калорії для продуктів, які не піддавалися переробці.

На етикетках заборонять вказувати неправдиву інформацію, а за обман штрафуватимуть. Відсутність інформації про алерген – штраф 125 тис. грн. Указана неповна інформація, але без загрози для життя – 20 тис. грн. Змінена інформація на етикетці або обман покупця — штраф 62 тис. грн . При цьому відповідальність для супермаркетів за неправильне маркування непередбачена.

Дізнатися склад купленого споживач тепер можна всюди. Якщо продукт нефасований у супермаркеті, то склад має бути вказаний на мішку, пакеті або на окремому стенді поруч. Маса харчів, вкрита крижаною глазур'ю, буде вказуватися без урахування льоду.

Термін придатності вказуватимуть по-новому. Для швидкопсувних продуктів залишать маркування "використовувати до", а для решти – мінімальний термін придатності. Це дата, після якої продукт все ще можна вживати, але він вже може змінити свої характеристики. На рибі та м'ясі мусять вказувати, чи розморожували їх. Зовсім не вказувати термін придатності можуть на свіжих фруктах та овочах, винах і лікерах, хлібобулочних і кондитерських виробах, а також на солі, цукрі та оцті.

Правила виробники впроваджуватимуть поступово. На це є 3 роки.

"На ринку продовольчих товарів маємо таку ситуацію, що 40 відсотків продукції — підробка. Маркування не відповідає вмісту упаковки. Але держава нічого не робила. Зараз запрацював закон, який посилить відповідальність виробника", — розповідає  Максим Несміянов , директор Спілки захисту прав споживачів

Які з цих змін — найважливіші для споживача, найбільше для нього змінять?

Нові правила вимагають від виробника вказувати, скільки води у замороженому продукті. До цього нічого подібного не було. Споживач купував воду майже за ціною мяса. Чудова норма про мінімальний розмір шрифту. Раніше я бачив такі товари, де замість букв були краплинки фарби. Новий шрифт малуватий, але вже крок у напрямі позитивних змін. Добре, що відтепер всі виділятимуть алергени, погано — кожен сам вирішуватиме, як. Немає універсального правила для всіх. А споживач має знати, що саме шукати.

Які ще недоліки в нових правилах?

Уявімо, що виробник створив сардельки. Вони продаються у вакуумі. У магазині він відкривається і товар відпускають поштучно. Так само з сиром — головку розрізають на шматки, а потім їх продають. Згідно з законом, виробник незобовязаний вказувати, чи від цього зменшиться термін реалізації продукції, чи ні. А ця інформація потрібна і споживачу, і реалізатору. Новий закон цього не передбачив.

Дивують норми про мінімальнмй термін реалізації. Невідомо, що стає з товаром після його закінчення, чи він лишається з тими ж якісними характеристиками. Лишилося поняття "вжити до", але в самому документі його не розкрили. Описують його як граничний термін реалізації. На упаковці написано "вжити до 9 вересня 2019-го", але незрозуміло: включно з цим днем чи до його настання.

Термін реалізації можуть не вказувати на деяких продуктах. Серед них кондитерські вироби, які можуть псуватися швидко.

Якщо термін зберігання понад року, то дату виробництва тепер можна не вказувати, лише місяць і рік. Як наслідок, товар може мати майже місяць незрозумілу якість.

Закон потрібно доробляти.

Чи є зиск для виробника ухилятися від дотримання цих правил?

Ті виробники, які піклувались про свій імідж і раніше, нових правил теж дотримуватимуться. Будуть тримати ще жорсткіший контроль. Ті, хто підробляв продукцію, — на них не зважатимуть. Нічого не зміниться. У Києві на Подольській оптовій базі, на Волинській зараз продають продукцію з маркуванням, на якому невказана навіть дата виготовлення. Таким виробникам байдуже на здоров'я споживача. Вони торгують до кінця, лише щоб отримати вигоду. А від'їдьте трохи від столиці, половина таких продуктів лежать на полицях маленьких магазинів. І ковбаса, що позначена вищим сортом, дай Боже, першого, а може й гірша. Головне, щоб держава почала контролювати ситуацію, а не тільки писати закони

Хто слідкуватиме за дотриманням правил?

Слідкувати повинна Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів. Але вона працює недостатньо ефективно. Якщо перевірка запланована на грудень 2019-го, то у грудні минулого року виробник вже про неї знав. Тому планові перевірки неефективні. Позапланові теж викликають сумнів, бо їхній результатів споживач не бачить. Ввели нові штрафи за порушення санітарних норм, безпечності продукції. Але ситуація на ринку кращою не стає, бо проблема в контролюючому органі. Даних своїх розслідувань та експертиз вони не публікують.

Якщо покупець виявив порушення, що має робити, куди звертатися?

Покупець може звернутися до Держпродспоживслужби. Але що саме станеться після його скарги, невідомо. До сьогодні особливо нічого не змінювалось. Я вже перевірив кілька магазинів — поки жодних змін. Тому треба чекати, поки службу реформують.