Президент США хоче захистити економіку своєї країни

Середу, 2 квітня, Дональд Трамп оголосив «Днем визволення Америки», запровадивши ввізні імпортні мита до США від 10% до 50% в залежності від країни походження.

Під гаслом «Зробимо Америку знову багатою», майже годину у саду Білого дому Трамп звинувачував іноземних лідерів, «шахраїв і стерв’ятників», що ті вкрали у американців їхні робочі місця, інтелектуальну власність та інвестиції. Щоб американці купували американське та скоротити торгові дефіцити США з різними країнами, Трамп, тримаючи в руках таблицю (яку Білий дім потім оприлюднив у мережі) з переліком країн, оголосив про запровадження 10% мита на весь імпорт до Сполучених Штатів з усіх країн, а до близько 60 країн запровадив додаткові тарифи.

Наприклад, до експорту з Китаю застосують 34% мито, а з Євросоюзу — 20%. Що цікаво, у цій таблиці немає Росії. До російського експорту США, ймовірно, застосують лише 10% тариф. Хоча Канади та Мексики у цьому переліку теж немає. Проте, щодо їхнього експорту Трамп ще раніше запровадив 25% мито з винятками для енергоносіїв та автопрому. Щоправда, додатково від 3 квітня адміністрація Трампа запроваджує єдиний 25% тариф на імпорт всіх авто та майже 150 категорій запчастин до США, що дорівнює близько $460 млрд і, перш за все, вдарить по Німеччині та Японії.

Такі країни, як Британія та Індія сподіваються домовитися зі США про преференції в рамках двосторонніх торговельних угод. Євросоюз, Китай та інші готуються до запровадження своїх мит у відповідь. Експерти ж попереджають, що такі дії Трампа можуть призвести до глобальної рецесії. До того ж, за найбільші за майже останні 100 років оголошені Білим домом ввізні мита заплатять і самі американці зі своїх кишень. За приблизними підрахунками, для кожної американської сім’ї це буде чек від $3,5тис. до $5 тис. на рік.

Тож, які глобальні наслідки матиме розв’язана Трампом світова торгова війна? Що це означає для Європи та як зачепить Україну? Адже ми також платитимемо 10% тариф на експорт до США. Про все це читайте в матеріалі ТСН.ua.

Одяг і пінгвіни: «купуйте американське», але дуже дорого

«Роками працьовиті американські громадяни були змушені сидіти осторонь, коли інші країни багатіли й ставали могутніми, багато в чому за наш рахунок. Але тепер наша черга процвітати. Я звинувачую колишніх президентів і колишніх лідерів, які не виконували свою роботу. Вони дозволили цьому статися», — заявив президент США, стоячи у трояндовому саду Білого дому.

Не можна сказати, що нові експортні тарифи, про запровадження яких у середу, 2 квітня, оголосив Трамп, стали цілковитою несподіванкою для світу. Це було в його передвиборчій кампанії. Трамп на цьому постійно публічно наголошував, додаючи, що «іноземні країни обкрадали й продовжують обкрадати США», і адміністрація Трампа виправить цю несправедливість. Тому багато країн, як-то Китай, Британія чи Євросоюз, вже встигли підготуватися.

Разом із цим, Білий дім майже не проводив з країнами, з якими у США найбільші торговельні дефіцити, попередніх переговорів. З боку Трампа лунала лише мова ненависті й звинувачень на їхню адресу. При цьому Вашингтон не висунув жодних пропозицій вирішити спірні торговельні питання в рамках СОТ. «Євросоюз — вони дуже жорсткі торговельники. Ви думаєте про ЄС, що вони дуже приязні. Але вони нас розірвали. Це так жалюгідно. Тож ми запровадимо щодо них 20% тариф. В’єтнам — прекрасні переговорники, прекрасні люди. Вони люблять мене, я люблю їх. Проблема в тому, що вони застосовують до нас 90% (під цим Трамп має на увазі торговельні та валютні бар’єри, але це нічим не підтверджено — Ред.), ми застосуємо до них 46% мито», — також заявив Трамп, виступаючи з промовою «Зробимо Америку знову багатою».

Під 10% мита потрапила навіть група безлюдних вулканічних островів поблизу Антарктиди, де мешкають самі пінгвіни. Востаннє люди там були майже 10 років тому. Найвищі тарифи — 50% і 49% — застосують до всього експорту з африканського Лесото, французького заморського володіння Сен-П’єр і Мікелон, та Камбоджі. Шрі-Ланка і Бангладеш теж підпали під 44% і 37% мита відповідно. Наприклад, Бангладеш має велику швейну промисловість і експортує до США багато одягу, як і інші країни Південної Азії. Тож, удар по цим країнам лише збільшить вплив Китаю в регіоні.

Міністр фінансів Скотт Бессент порадив країнам, які стикнулися з великими американськими експортними митами, «розслабитися, глибоко вдихнути і не мститися», запроваджуючи тарифи у відповідь, бо США підуть на подальшу ескалацію. Міністр торгівлі США Говард Лутнік неочікувано розкритикував Євросоюз за те, що йому не подобається американська яловичина і курятина, бо вона прекрасна, а європейська — слабка (що б це не означало — Ред.). А держсекретар Марко Рубіо дописав у соцмережі Х: «Зроблено в Америці» — це не просто слоган — це пріоритет економіки та національної безпеки». Щоправда, скільки за це доведеться заплатити самим американцям зі своїх кишень, члени кабінету Трампа замовчують.

«Чи можемо ми отримати коригування (збільшення — Ред.) цін через мита? Можливо. Можливо, ні. Щойно податковий законопроєкт буде ухвалений (Конгрес розглядає закон щодо зниження податків — це ще одна передвиборча обіцянка Трампа — які якраз і планується перекрити за рахунок запровадження експортних мит — Ред.), ми побачимо зниження цін для працюючих американців», — вважає міністр фінансів США.

Посилення Китаю: адміністрація Трампа нищить довіру до США

За словами Річарда Стерна, директора Центру федерального бюджету Гровера М. Германа у The Heritage Foundation (провідний аналітичний центр республіканців, який розробив для другого терміну Трампа так званий проєкт-2025, який Білий дім і втілює в життя) вважає, що адміністрація Трампа використовує тарифи як інструмент для скасування зборів, встановлених іншими країнами, і створення справді вільної та відкритої глобальної торгівлі.

«Інші країни встановили торговельні бар’єри, субсидували свою продукцію (як-то, наприклад, Китай, роблячи товари інших країн на глобальних ринках неконкурентними — Ред.) та вчинили крадіжки інтелектуальної власності. Мета — використання цих тарифів як переговорного інструменту державного управління, щоб зруйнувати ці бар’єри та, фактично, досягти дійсно вільної та відкритої глобальної торгівлі», — пояснює Річард Стерн.

Але, не дивлячись на те, що собі напланувала команда Трампа, очікуючи трильйонних надходжень від запроваджених експортних мит, насправді ж це веде до більш сегментованої світової торгівлі і зростання таких великих гравців, як Китай та Індія, де влада не особливо залежить від виборчих циклів і може запропонувати світові більш «надійні» торговельні відносини. Адже другий президентський термін Трампа надовго підірве довіру до США як до стабільного й надійного союзника і партнера. Бо, наприклад, запроваджені 32% тарифи щодо експорту Тайваню — світового лідера виробництва мікрочіпів (вони, до речі, не підпадають під мита) — підриває не лише економіку острова, а й його безпеку з огляду на нещодавно розпочаті Китаєм військові навчання навколо Тайваню.

Прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, яка, як вважається, має гарні взаємини з Дональдом Трампом, розкритикувала запроваджені США експортні мита, назвавши це неправильним кроком. Прем’єр Франції Франсуа Байру взагалі вважає це рішення адміністрації Трампа «катастрофою для світової економіки».

«Уряд найважливішої держави на планеті — США — цією торговою війною повернувся проти своїх союзників і більше не солідарний з ними. Це відкриває час невизначеності, який ставить під сумнів те, що ми так довго будували, і який ставить під сумнів нашу економіку і французьке суспільство в цілому», — додав Франсуа Байру.

Дісталося навіть Ізраїлю. До його експорту США застосували 17% тарифи. Хоча, вважається, що традиційно республіканці більш приязно ставляться до Тель-Авіва, ніж демократи. До українського експорту до США адміністрація Трампа теж застосує 10% мита. За словами першої віцепрем’єрки-міністерки економіки Юлії Свириденко, Україні буде складно, але це не критично. Для Києва діятиме загальне мито в 10%. Якогось окремого вищого мита, як-от у Молдови — 31%, чи у ЄС — 20%, щодо України немає.

У 2024 році український експорт до США становив $874 млн, з яких $363 припадало на чавун, і ще $112 млн — на труби. Україна ж купила у США товарів на суму $3,4 млрд.

«Наші мита на американські товари досить низькі. На автомобілі ставка 10%, на вугілля і нафту — 0%. Тому зараз у нас є шанси домовитися на інших умовах — американська заява чітко говорить про таку можливість. Україна має що запропонувати США як надійний союзник та партнер. Від справедливих мит виграють обидві наші країни», — додала Свириденко.

Проте, найбільше, як зазначають експерти, постраждають саме американські виробники. Наприклад, Рада з виробництва алкогольних напоїв США закликала адміністрацію Трампа не запроваджувати імпортні мита для галузі, яка і так постраждала від раніше запроваджених 25% тарифів на сталь на алюміній. До того ж, в ЄС вже застосовує 25% тарифи на американський віскі, а Канада запровадила 25% тарифи на ввезення всього американського алкоголю до країни.

Те ж саме стосується і американської будівельної галузі. Справа в тому, що близько 80% пиломатеріалів хвойних порід, які отримують із сосни, ялини, ялиці та інших хвойних порід, імпортується з Канади. Національна асоціація будівельників будинків США підрахувала, що мита на пило- та інші важливі будматеріали можуть збільшити середню вартість будинку на $9,2 тис. А зниження вартості житла та його більша доступність для американців була однією з головних передвиборчих обіцянок штабу Трампа.

Інформує tsn.ua