Що чекає на британську монархію після смерті Єлизавети II та як змінить роль королівської родини Карл III

Смерть королеви Єлизавети II  несе історичні зміни британській монархії, включаючи її суспільну та політичну роль у Великій Британії.

У перші години після смерті королеви Великої Британії стрічки світових ЗМІ заповнили нагадування про те, як багато звичних для британців речей зміняться зі сходженням на престол Карла III. Портрет Чарльза, старшого сина Єлизавети II, тепер змінить її профіль на марках, монетах та банкнотах, а в державному гімні Британії з’явиться рядок God Save the King («Боже, бережи короля» — а не «королеву», як раніше).

Проте значно більше дискусій викликають спроби спрогнозувати глибші зміни, які неминуче відбудуться в Британії після завершення рекордного 70-річного правління Єлизавети II

«Не варто недооцінювати ті зрушення та потрясіння в житті Британії, які спричинить цей династичний момент. Єлизавета II провела 70 років [свого правління] як стримана, але надзвичайно ефективна об'єднавча сила, для нації, наразі явно розділеної. Її смерть усуне цю силу, яку спадкоємці [королеви] навряд чи зможуть відтворити. До певної міри нинішня передача престолу стане одним з найбільших випробувань, з якими стикається сучасна Британія. Не обійдеться без участі політики», — пише колумніст The Guardian Мартін Кеттл.

НВ вказує на головні з очікуваних змін у британській монархії, спираючись на оцінки провідних світових оглядачів, які стежать за історичною спадщиною та роллю Букінгемського палацу.

Громадська довіра до монарха

Попри те, що 96 років свого життя Єлизавета II провела у фокусі пильної уваги преси, британської громадськості та й усього світу, повага та довіра до неї у Великій Британії були безумовними.

«Вона розуміла, що […] для консервативної нації, яка переживає майже безперервні зміни, саме та спадковість, втіленням якої вона була як особисто, так і в статусі монарха, мала незмірну цінність, — пише ВВС про роль померлої Єлизавети II. — Вона зробила монархію скарбницею всього, що нація любила в собі. […] Її характер відображав багато з тих рис, які британці полюбляють вважати своїми найкращими: скромна, ощадлива, щонайменше інтелігентна, якщо не інтелектуальна, розсудлива, прагматична, невибаглива, власниця саркастичного почуття гумору та любителька від душі посміятися, водночас витримана і завжди вихована».

ВВС нагадує, що одного разу королева назвала себе «останнім оплотом стандартів». «Вона не хвалилася кращими манерами чи тоншим знанням етикету, аніж інші. […]. Її життя і робота полягали в тому, щоб бути найкращою частиною Британії. Цій службі вона й залишалася вірною», — робить висновок британська телекорпорація в некролозі про королеву.

Наскільки Чарльз у ролі короля виявиться здатним втілити в собі все те, чим Єлизавета II завоювала повагу навіть критиків монархії, залишається великим питанням, відзначають чимало британських та світових ЗМІ. Виклик йому кидає вже сам термін перебування Єлизавети II на престолі — рекорд, який, ймовірно, буде ще не скоро побитий. Здобувши титул королеви у 26 років, вона залишалася на престолі ще 70, тоді як Карл III став королем у 73 роки й не має подібного запасу часу, аби стати незмінним та всенародним символом Британії.

«Її життєстійкість і вміння тримати дистанцію залишили в спадок [Чарльзу] модель монархії, яку Карлу III буде нелегко відтворити — особливо якщо йому, що цілком можливо, не вдасться заслужити таку ж широту поваги, якою користувалася Єлизавета II», — констатує The Guardian. Не тільки більш явні особисті погляди Чарльза, але і його скандальне розлучення з Діаною та її подальша загибель стали тією сторінкою біографії, яка завжди позначатиметься на його іміджі.

Поняття про «королівську родину», список її членів та привілеїв

Хоча образ Чарльза, можливо, далекий від іміджу реформатора, британська преса давно писала про те, що він все ж таки має намір внести істотні зміни в життя Букінгемського палацу та монаршої родини. У роки свого правління новий король, ймовірно, спробує «стиснути» монархію та скоротити її розмах, писали у квітні 2021 The Telegraph і Tatler.

Саме поняття «королівської родини» може зазнати змін. Якщо зараз на офіційному сайті Букінгемського палацу в списку престолонаступництва перераховані 23 високопоставлених члени монаршого роду, то Карл III може скоротити число «старших» членів королівської сім'ї до семи осіб, повідомляв Business Insider з посиланням на оглядача британської монархії Кінсі Шофілд. На її думку, в такий «урізаний» список можуть увійти сам король Карл III його дружина Камілла (в статусі королеви-консорту), його старший син принц Вільям та його дружина Кейт; молодший син королеви принц Едвард та його дружина Софі, графиня Уессекська; а також принцеса Анна, дочка Єлизавети ІІ.

The Times озвучувала кілька ймовірних причин, через які король Карл III може вдатися до такого формальне обмеження королівської сім'ї. Серед них — прагнення заощадити бюджетні кошти Британії, оскільки в такому разі менше людей потребуватимуть фінансування коштом суверенного гранту та державних фондів, які підтримують працюючих членів королівської родини. Крім того, Букінгемський палац може сподіватися на те, що менша кількість її представників буде залучена в меншу кількість скандалів, що дозволить упорядкувати імідж монархії в пресі — на відміну від нинішньої ситуації, коли кожен з численних «осередків» королівської сім'ї є окремим центром тяжіння для ЗМІ. Відповідно, Букінгемський палац також матиме більший контроль над тими меседжами, які доходять до громадськості від імені монаршого двору.

На думку Кінсі Шофілд, особливу увагу, окрім власної персони та Камілли, Чарльз має намір привернути до сім'ї Вільяма і Кейт — тепер вони отримали статус герцогів Корнуольських і Кембридзький — "як до майбутнього монархії", хоча всі інші члени «короткого списку» також представлятимуть її.

Раніше британські ЗМІ також обговорювали ймовірність того, що новий король може змінити функцію всіх королівських резиденцій, зробивши їх більш доступними для громадськості, а також значно простір проживання короля в Букінгемському палаці (нині це 52 кімнати). У такому разі королівська резиденція за своєю функцією більше нагадуватиме апартаменти прем'єр-міністра на Даунінг-стріт, 10, прогнозувала Mail on Sunday.

Роль нового короля в Британії та за її межами

Коронація Карла III, ймовірно, стане відправною точкою історичних змін у тому, який вплив має британська монархія у світі та що дозволено королю у самій Британії.

«Навіть монархія розвивається, хоча й повільно, — нагадує The Guardian. — Вона розвивалася за Єлизавети II, як розвивалася і за [її батька] Георга VI. Монархія, безумовно, отримає подальший розвиток і за Чарльза, який сповнений рішучості скоротити кількість працюючих членів королівської сім'ї і який [з часом] також напевно виявить, що перестав бути формальним главою багатьох країн Співдружності націй.

Що ж до ролі нового монарха у самій Британії, то тут чимало ЗМІ нагадують Чарльзу численні випадки, коли він дозволяв собі більш явно висловлювати особисто думку і погляди, аніж це зазвичай робила Єлизавета II.

Для неї максимальна нейтральність була суворим, хоча й неписаним правилом.

Велика Британія живе без єдиної формальної конституції, а роль монарха у житті країни визначається суспільною згодою, а не законом, нагадує CNN. «Він [Карл II] повинен залишатися політично неупередженим, а це означає, що приверне до себе більш пильну увагу, якщо продовжить висловлювати погляди, якими вже відомий», — зазначає американський телеканал.

Раніше Чарльз був відкритим поборником органічного землеробства та прихильником деяких форм альтернативної медицини, у 80-х роках критикував «скляні обрубки та бетонні вежі» сучасної архітектури, десятиліттями попереджав про ризики зміни клімату. А в так званих «листах чорного павука» — оприлюднених британською пресою секретних листах Чарльза, названих так через його характерний почерк — він напряму писав міністрам та іншим урядовцям про питання, які його хвилювали.

У документальному фільмі ВВС, присвяченому його 70-річчю, Чарльз визнав, що його минулі спроби такого втручання у публічні сфери життя Британії викликали роздратування. Однак він пообіцяв не втручатися у суперечливі питання після того, як стане королем, заявивши, що діятиме у рамках «конституційних параметрів».

Серед його конституційних прерогатив залишаються аудієнції прем'єр-міністра, які забезпечують королю Карлу III регулярний контакт зі світом британської політики. Він також формально призначає прем'єр-міністра, відкриває парламентські сесії, затверджує закони та офіційні призначення, отримує вірчі грамоти іноземних послів та приймає світових лідерів із державними візитами. Ступінь особистої «помітності» нового короля в цих процедурах — ще один аспект, в якому роль монарха може зазнати змін.

«Єлизавета трималася „понад політикою“ і ніколи не висловлювалася з жодного питання, внаслідок чого рідко розходилася [з кимось] у думках. Їй вдалося зберегти народну та міжпартійну підтримку у парламенті — єдиному органі, який здатний змістити її з престолу, — визнає CNN. — Ми ніколи не дізнаємося, що вона обговорювала на своїх регулярних аудієнціях із прем'єр-міністрами, починаючи з Черчилля, проте Чарльз — відвертіший персонаж. Чи зберігатиме він мовчання з політичних питань публічно, проте продовжуватиме лобіювати [свої погляди] в приватному порядку? І як діятиме прем'єр-міністр?» — запитує телеканал.

А The Guardian припускає, що після настільки довгого правління, яким було володарювання Єлизавети II, чимало аспектів існування британської монархії нарешті могли б стати в «більш дорослій Британії», предметом для «розумних дискусій».