Смачна справа ветеранів АТО (лонгрід)

Ветерани, отримавши бойовий досвід на Донбасі, часто вирішують розпочати нове життя із власної справи.

У Херсоні вже другий рік поспіль ветерани Віталій Лелюк, Віктор Алексєєнко, а також волонтер Сергій Зелінський з успіхом ведуть свою власну справу — готують та доставляють смачну піцу. А 80% робітників – колишні військові.

Віталій Лелюк, співвласник піцерії, ветеран АТО:

Найпопулярніша в нас – херсонська піца, також користуються попитом м’ясна, папероні, барбекю, і класичні – Маргарита та Гавайська.

Ігор Осауленко, волонтер:        

Я всю піцу куштував, дуже подобається. На мій погляд, це дуже важлива справа. Хлопці  молодці, їм респект лише за те, що вони не опускають руки. Вони зробили власну справу, зробили робочі місця та ще й сплачують податки.

Віталій Лелюк, співвласник піцерії, ветеран АТО:

Мене звуть Лелюк Віталій – я один із співзасновників піцерії Sale&Pepe (з італ. – Сіль та перець). Ідея відкрити піцерію виникла у Зелінського Сергія. Його натхненниками були хлопці з Києва – “Veterano Pizza”. Це проект Леоніда Остальцева. Сподобалась робота хлопців і ми хотіли щось подібне заснувати у нас в Херсоні.

Сергій Зелінський,  співвласник піцерії, волонтер:

Ідея про створення власного бізнесу існувала у мене ще до війни. Бажання було, але однодумців,  які мали б досвід не було. Взагалі, я вважаю, що потрібні люди завжди приходять в потрібний момент. Просто треба вчасно це помітити. Так власне і сталось зі мною.

Віталій Лелюк, співвласник піцерії, ветеран АТО:

Сергій – волонтер, він організовував відпочинок на морі для учасників бойових дій на Сході. Так ми і познайомились, а вже далі з’ясувалось, що я маю досвід в ресторанній індустрії і ми домовились, що будемо працювати разом. Я знав ще одного мого колегу , який теж встиг відслужити – це Віктор Алексеєнко. В нього був досвід праці на пекарні, він дружить із тістом. Ми його запросили в якості партнера. І на той час цього було достатньо – ми розпочинали втрьох.

Віктор Алексеєнко, співвласник піцерії, ветеран АТО:

Ми якось зустрілись, я тоді працював. І Віталя каже: «Вітя, ну давай». Я кажу: «Ну давай». І от ми вже готуємо піцу. Ми маленька команда, але з великими амбіціями. Хочемо робити все професійно.

Сергій Зелінський,  співвласник піцерії, волонтер:

Знаєте, ветеранське братство підтримує один одного. Ми зв’язалися із хлопцями, які відкрили “Veterano Pizza”, тільки у Черкасах. Вони нас прийняли і показали усі процеси й моменти, що нас хвилювали. Ми цілий день з ними працювали, дізнавались усі нюанси й тонкощі.

Віталій Лелюк, співвласник піцерії, ветеран АТО:

З обов’язками у нас було все просто. Якось органічно так вийшло.. Оскільки тільки Сергій мав авто і права, то він був у нас на доставці. Ми жартома називали його директором транспортного відділу. Але він був і кухарем, і нашим постачальником, і рекламним агентом, і перемовником. На Вікторі більше була рецептура, тісто, оскільки це його «коник». По собі – мабуть, все інше, треба було ліпити – я ліпив, паяти – я паяв.

Віктор Алексєєнко , співвласник піццерії, ветеран АТО:

До анексії Криму, я там навчався у чоловіка, який займався тандирною випічкою. Мене це зацікавило в свій час і протягом трьох місяців я навчався ремеслу. Після анексії переїхав у Херсон, замовив собі ще у Криму тандир і випікав вдома, займався реалізацією.

Віталій Лелюк, співвласник піцерії, ветеран АТО:

Мріяти було легко, втілити – трошки важче. Бюджет – таке слово було відсутнє взагалі. Ми здобули грант і на ці гроші закупили кавову установку, холодильну установку, тістоміс – це перші речі, які в нас були нові. Все інше ми купували або вже бувшого у використанні, або приносили з дому. Зараз ми потихеньку прибираємо речі «з домашнього вжитку» і заміняємо їх на професійні. Робимо так, як воно повинно бути.

Віталій Лелюк, співвласник піцерії, ветеран АТО:

Знайомтесь, це – Влад. Він новенький, але володіє вже всіма процесами. Микола – найкраще в нього з тістом виходить працювати. Василь зараз «наряжає» піци. Це наш звичайний робочий день.

Віталій Лелюк, співвласник піцерії, ветеран АТО:

Замішуємо тісто, головна родзинка якого кукурудзяне борошно. Це не наше ноухау. Це ми підгледіли у хлопців з “Veterano Pizza”, але зробили свій власний мікс. Мука у нас звичайна пшенична, але розкатуємо тісто ми безпосереднього на кукурудзяному борошні, воно залишає таку цікаву фактуру, з ним зручно працювати і вже багато є прихильників серед наших клієнтів саме такої муки.

Від самого початку ми вирішили, що у нас будуть ціни демократичні і продукти, з яких ми будемо готувати будуть від місцевого виробника. Ми такої стратегії і дотримуємось. Усе, окрім соусу «пілаті» та сиру «парміджано», українського виробництва. І ми цим пишаємось. До того ж, ж по ціні це дозволяє бути конкурентними.

Зараз ми виросли втричі. Ми оновили меню з піцами, працюємо над японською кухнею, у нас з’явились вишукані десерти – це теж така лінія, яка буде мати розвиток. Завжди дослухаємось до наших клієнтів і орієнтуємось на їх потреби.

Сергій Зелінський,  співвласник піцерії, волонтер:

На сьогоднішній день в нас працює хлопець, у якого батько в 2014-му році загинув. І буквально місяць у нас стажується хлопець, який звільнився з лав ЗСУ. Розумієте, якби до нас прийшло двоє людей на роботу і один був не учасник бойових дій, а інший – учасник, ми б в першу чергу надали робоче місце саме тому, хто повернувся зі Сходу. Проблема велика, навіть не у працевлаштуванні учасників бойових дій, а їх соціального сприйняття в суспільстві. Вони повертаються зі своїм баченням світу, а тут у колективі такі ж як він.

Владислав, учасник бойових дій:

Я тільки склав зброю, місяць як повернувся із зони АТО. Я не шукав цю роботу, це мої побратими, ми разом воювали, я теж з 79-ої бригади. Мені одразу запропонували: «Давай на кухню». Це дуже допомогло мені, я не залишився наодинці зі своїми думками. Тут живе спілкування з товаришами, рідна атмосфера. От і все.

Віталій Лелюк, співвласник піцерії, ветеран АТО:

Віктор з 36-ої, я з 79-ої – ми нас теж не викреслюємо. Нам так само була потрібна ця робота, навіть не в якості грошей, а щоб відволіктись від зайвих думок. Тобто, коли руки працюють, то й голова зайнята корисними справами.

Віктор Алексєєнко , співвласник піцерії, ветеран АТО:

Робота відволікає, вона займає багато часу і не лишає його для якихось переживань чи негативу. Коли ти щось створюєш своїми руками, коли ти бачиш і чуєш від клієнтів, які скуштували піцу, позитивні відгуки, для негативу в житті вже зовсім не лишається місця.

Сергій Зелінський,  співвласник піцерії, волонтер:

Першими нашими клієнтами були волонтерські організації, налаштовані патріотично люди. Досі пам’ятаю бабусю, яка подивилася сюжет про нас, зателефонувала й каже: «Хлопці, я її ніколи не їла і, мабуть, більше ніколи й не буду, але привезіть мені одну піцу, я хочу у вас замовити і вас підтримати». От такі у нас клієнти. Ми цим пишаємось і їх бережемо.

Віталій Лелюк, співвласник піцерії, ветеран АТО:

Мене з ресторану навчили – не клієнти, а гості. І навіть, ті люди, які в нас замовляють телефоном, я їх називаю гостями. Ми, мабуть, на постійних тільки і тримаємось. Бо це наш такий «кістяк» – стабільний, відданий. Про нас дізнавались лише завдяки рекомендаціям, у нас взагалі не має реклами, це «сарафанне радіо» і в нашому випадку воно дуже дієве. На початку у нас взагалі не брали решту – «це вам на розвиток закладу». Іноді вдвічі переплачували. Нам всі допомагали. Робив логотип нам також колишній військовослужбовець, він категорично відмовився брати гроші. Фотограф робить фото наших страв і також відмовляється від оплати. Це все також для нас вагома підтримка.

Сергій Зелінський,  співвласник піцерії, волонтер:

Ми соціально направлений бізнес, і знов ми це підгледіли у “Veterano Pizza. Пам’ятаю, в них була акція – 50% від вартості їх «особливої» піци йшло на баскетбольний майданчик в якійсь зі шкіл м. Київ. Ми також хочемо реалізувати щось подібне у 2020-му році. У планах – відкрити ще один заклад з доставки готової їжі, можливо це буде у Миколаєві або Новій Каховці.