Спрощення адміністративних механізмів, як елемент деокупації Криму

Перед виборами президента України часто лунають гучні заяви та обіцянки про деокупацію Криму. Натомість громадські активісти, які опікуються правами кримчан як на окупованому півострові, так і в межах материкової України звертають увагу на низку проблем, з якими стикаються жителі тимчасово-окупованої території, коли намагаються отримати ті чи інші адміністративні послуги. Якщо громадянин України хоче зареєструвати народження або смерть, він звернеться до органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) і досить швидко отримає відповідне свідоцтво. Але якщо подія сталася в Криму, то рідним доведеться пережити низку незручностей. Спочатку вони отримають відмову в органі РАЦС, звернуться до суду, дочекаються позитивного рішення і тільки після цього отримають свідоцтво. У кращому випадку вони витратять на це 3 дні, а в гіршому — понад 500 днів. Саме стільки станом на сьогодні люди очікують судового рішення. Процедура підтвердження факту смерті ускладнюється ще й тим, що кримчани повинні звертатися до Київського суду Але представники громадської організації «КРИМСОС» та Української Гельсінської спілки виступають за введення адміністративної процедури, яка б значно спростила і скоротила отримання зазначених адміністративних послуг. Представники Президента України в АРК ставлять під сумнів таку ініціативу. Представництво Української Гельсінської спілки з прав людини наголошує, що мова не йде про легітемізацію документів, які видаються владою окупанта. Правозахисники лише виступають за те, щоб урівняти права кримчан з українцями і дозволити громадянам тимчасово окупованої території отримувати ці адміністративні послуги без судової тяганини. Кримський журналіст Михайло Батрак півроку назад переїхав до Херсона. Кримчанин ділиться, що тут на материковій Україні картку внутрішньо-переміщенної особи зміг оформити буквально за 15 хвилин. Але його друзі та знайомі, теж вихідці з півострова, часто потерпають від довготривалого оформлення документів. Михайло розповів, що покинув півострів через постійні затримання, допити та погрози з боку окупаційної влади. Також журналіст повідомив про незаконні оборудки в Криму пов’язані зі швидким оформленням документів. Разом з тим, ухвалений президентський законопроект про реінтеграцію Донбасу (№7163) декларує адміністративну процедуру визнання фактів народження та смерті. Однак це не стосується кримчан. Для них лишається судова процедура. Окрім проблем з отриманням цих послуг кримчани стикаються з низкою інших бюрократичних проблем. Правозахисники та експерти називають такі підходи дискримінаційними, а перешкоди — обтяжливими та дорогими для громадян та держави. Правозахисники наголошують: жителі окупованих територій не зрадники, а постраждалі від російської агресії. Вони вважають спрощений адміністративний механізм елементом деокупації. І чим більше людей звертатимуться за українськими документами, тим краще