Судам накажуть тримати корупціонерів під вартою, аби не протидіяли слідству

Якщо підозрюваного в корупції відразу кидати за ґрати, то він не зможе знищити документи, залякати свідків чи потерпілих. Ба більше, у нього не формуватиметься почуття безкарності та зневага до доказів винуватості.

Саме цим глава держави обґрунтував необхідність унесення зміни до ст.183 Кримінального процесуального кодексу (№2620). Ідеться про зняття обов’язку зі слідчого судді визначати розмір застави для підозрюваних у тяжких та особливо тяжких корупційних злочинах. Про це повідомляє "Закон і Бізнес".

У пояснювальній записці стверджується, що чинні норми КПК на практиці використовуються як інструмент ухилення від кримінального переслідування. Бо зусилля правоохоронців наражаються на протидію підозрюваного в корупції. А за ґратами він буде більш поступливим.

Аби нововведення не суперечило європейським гарантіям, альтернативним проектом (№2620-1) пропонується навіть додати застереження до закону про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, щодо незастосування положень §1 ст.5 конвенції на період до 31.12.2027.

Утім, як зазначають експерти, якщо особа, яку суд зобов’язав унести заставу, дійсно перешкоджатиме слідству, то вона не тільки втратить гроші, а й ризикує потрапити за ґрати через недотримання умов запобіжного заходу. Головне, аби правоохоронні органи не переймалися створенням «зручностей» для себе, а ефективно виконували свою роботу.