Юлія Тимошенко: Новий курс України. Три місяці потому

15 червня на Форумі "Новий курс України" у київській ЕкспоПлазі Юлія Тимошенко виголосила програмний виступ. У розвиток, відтоді відбулось подій чимало.

А рівно через три місяці, у дискусії "Майбутнє України очима українських політичних і громадських діячів", в рамках 15-ої Щорічної Зустрічі YES – Ялтинської європейської стратегії" тема прозвучала у міжнародному вимірі і стислому викладі: промова – хвилин 16, запитання і відповіді – ще 12.

Кілька вражень від трансляції, тексту ще не віднайшов.

Три ключі до майбутнього

Перше враження: блискуча компетентність.

Справа не в тому, що за увесь час в руках пані Юлії майнув лише один папір – Будапештський меморандум, а у високому рівні і тексту (промова й відповіді), і форми викладу: доступно про важке, однак без примітиву, і способу подачі: гідно, виважено, емоційно, але без надриву.

Друге враження: чіткість, компактність, лаконічність.

За дуже незначний час (див. вище) надані не лише основні тези, а й вказані ключові заходи як з нагальних, так і з перспективних питань (див. нижче). І ніякої "водиці".

Точний і якісний відбір тем і пріоритетів (порядок їх висвітлення і взаємозв’язок).

1. Загальна перспектива: Україна – цілісна, успішна країна у європейській родині, повноцінний член НАТО. З щасливими людьми, впевненими у власному гідному майбутньому.
Теза не оригінальна, однак в устах Ю. Тимошенко і в цьому контексті – реалістична.

2. Найболючіше і найважливіше: війна і мир.
Нам потрібен мир, але не ціною капітуляції України: повне звільнення усіх окупованих територій, їх демілітаризація, повернення двох мільйонів біженців до своїх домівок. Справжній, повноцінний мир, а не хитке перемир’я.

І досить зволікати, зокрема й з Кримом: це тільки розпалює апетит агресора, переводить агресію в історичну площину. Навіть у фейкових ЛНР і ДНР, за понад чотири роки, створені квазідержавні структури.

Віддаємо належне Мінським домовленостям, вони дещо пригальмували агресію. Але ж у 2017-му РФ допустила на 100 000 порушень більше як у 2016-му!

Мінськ – шлях не єдиний, і шлях до миру недостатній. Слід повернутись до Будапештського формату: адже серед його учасників США і Велика Британія, яких так недостає у форматі Нормандському. Крім того, перетворення Будапештського меморандуму на шматок паперу є антиприкладом, що підриває довіру до процесу ядерного роззброєння взагалі.

Нова стратегія миру також передбачає: посилення санкцій проти російського агресора і постійну присутність (аж до повного вирішення) українського питання у світовому порядку денному, з постійним місцем України за столом переговорів.

3. Новий економічний курс: від країни сировинної до країни інноваційної.
Суто економічних засобів для цього недостатньо, передумова – створення сильних інституцій, і якісне, ефективне управління — ніщо не виникає без людей, і ніщо не утверджується без інституцій. Це – квінтесенція успішного світового досвіду.

Між тим, за 4.5 останні роки система української влади, проти якої люди двічі поставали на революцію, не демонтована і не реформована. Недарма після 4-х років "успішних реформ" прем’єр В. Гройсман заговорив про дефолт!

Переможні промови можновладців на цьому тлі є блюзнірством, нагадують радянщину, коли сповзання в економічну прірву супроводжувалось гучними виступами і бравурними маршами.

Косметика вже не проходить, секторальні зміни поглинаються системою, а корумпована система лякає інвесторів (зовнішніх і доброчесних внутрішніх).

Ми зробимо сильне правосуддя, сильне ефективне управління без сучасного двовладдя. З цією метою наша команда готова об’єднуватись з усіма друзями, експертами, небайдужими.

Це – щодо передумов, а власне Нова економічна стратегія буде презентована 21 вересня на економічному форумі у тій же ЕкспоПлазі, де 15 червня пройшов стартовий форум.

16 хвилин і три ключові проблеми: українська перспектива, стратегія від війни до миру, шлях до сильного ефективного державного управління, як передумова галузевих інновацій, зокрема економічних.

Це — рівень, стратегія і підходи наступного президента.