В області зафіксовано більше 4 тисяч звернень щодо насильства в сім’ї

Доволі тривалий час в Україні ставлення до домашнього насильства залишалось суто «домашнім», а суспільство переважно закривало очі, мовляв, не варто пхати носа у чужу сім’ю.

Станом на 1 січня 218 року у переліку спеціалізованих установ, закладів, служб та організацій, діяльність яких спрямована на попередження насильства в сім'ї у Херсонській області значився лише один заклад. А саме Комунальний заклад Херсонської обласної ради «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», що знаходиться в Степанівці.

І минулого року міг з’явитись ще один — Кризовий центр для постраждалих від домашнього насилля. 

Проте після кількох спроб, депутати Херсонської міської ради подібну ініціативу не підтримали. Деякі з них відкрито заявили, що просто не бачать в цьому необхідності, бо проблеми, як такої, не існує.

"Наведу лише кілька цифр. За даними обласного Департаменту соціального захисту населення минулого року в області було зафіксовано 4052 звернення щодо насильства в сім’ї. З них: від жінок – 3610, чоловіків — 347 та від дітей – 95 заяв. Винесено офіційних попереджень 2737 і ще 315 захисних приписів. На Херсонщині 2556 осіб перебувають на обліку з приводу вчинення насильства в сім’ї. Також 112 родин на Херсонщині занесли до Банку даних сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах з приводу насильства в сім’ї. А 27 дітей в області перебувають на обліку з приводу насильства чи жорстокого поводження з ними. І це лише ті випадки, про які потерпілі повідомили. Лишається проблема і з місцем перебування жертв домашнього насилля. Бо поліція може забрати кривдника лише на кілька годин. А у спеціальному центрі жертви могли б отримати психологічну, юридичну допомогу. Подібна практика в Україні вже існує. Проте, здебільшого, такими центрами опікується не влада, а громадські організації. Хочу нагадати, що постраждалі мають право користуватися безоплатними послугами адвокатів Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, а за подання таких заяв до суду — судовий збір не сплачується", – зазначив керівник Херсонської юстиції Костянтин Хутковський.

За статистикою менше 23% постраждалих звертаються за допомогою. Саме тому Мін'юст в рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!» запускає новий напрямок: захист прав жінок і дітей — протидія домашньому насильству. Це буде масштабна інформаційна кампанія, яка охопить міста та найвіддаленіші населені пункти по всій Україні.

Нагадаємо, що в грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому запропонованоновий підхід (із використанням європейських стандартів) до боротьби з цим негативним явищем у суспільстві.

Що змінилося?

Зараз термін «домашнє насильство» тлумачиться, як будь-яка дія фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, а також погрози вчинення таких діянь.

Постраждалими визнаються особи, незалежно від того, чи проживають вони спільно зі своїми кривдниками, чи ні. Окремо у фокусі нового закону перебувають діти. Тепер постраждалою дитиною визнається не лише та, яка зазнала домашнього насильства, а й свідок (очевидець) такого насильства.

Куди звертатися за допомогою?

До органів поліції із заявою, до виконавчих комітетів сільських і селищних рад, органів опіки та піклування, навчальних закладів (якщо постраждалі — діти), установ охорони здоров’я.

Потерпілі від домашнього насилля можуть користуватися гарячими лініями громадської організації «Ла-Страда Україна» за номером 0 800 500 335 або з мобільного 123. Постраждалі мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника.

Потерпіла особа може вимагати від кривдника компенсації: витрат на її лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає з метою уникнення домашнього насильства; періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника.

До кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи:

1) Терміновий заборонний припис. Поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. Якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення. Строк дії цих заборон — 10 днів.

2) Обмежувальний припис. Застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи (або її представника). Таким приписом людині може бути:

заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. Обмежувальний припис видається на строк від 1 до 6 місяців, та може бути продовжений судом ще на 6 місяців.

Крім того, усі факти домашнього насильства, інформація про кривдника (незалежно від його згоди), а також про постраждалих (за їхньою згодою) вносяться до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Така інформація зберігається у базі від 1 року до 10.

Всі ці заходи — не є покараннями (ані адміністративними, ані кримінальними). Це так звані запобіжні заходи.

Закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за домашнє насильство теж ухвалений парламентом у грудні минулого року, але набуде чинності 11 січня 2019 року. Зокрема, почне діяти кримінальна відповідальність за вчинення систематичного домашнього насильства, що передбачатиме покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років.

Головне територіальне управління юстиції у Херсонській області