Вадим Пристайко: «Окуповані райони стали територією терору»

Україна потребує міжнародної підтримки і присутності миротворців уздовж не контрольованої нині нашою державою частини кордону з РФ.

Про це заявив міністр закордонних справ Вадим Пристайко, виступаючи 20 лютого на засіданні Генасамблеї ООН під час розгляду питання «Ситуація на тимчасово окупованих територіях України», повідомляє Голос України.

«Навряд чи можна сподіватися на мир, поки 400-кілометрова ділянка україно-російського державного кордону залишається відкритою брамою для російської зброї та військових. Міжнародна присутність уздовж кордону з мандатом ООН могла б стати належною відповіддю», — сказав він.

Також міністр наголосив, що Україна готова до діалогу зі своїми співвітчизниками, які живуть на Донбасі, але не з «фальшивими маріонетками».

Вадим Пристайко  (на знімку)  повідомив, що Україна готова до проведення місцевих виборів на Донбасі. Однак вибори стануть можливими лише за умови виконання Мінських домовленостей, дотримання основних безпекових та політичних передумов. Демократичність та легітимність виборів має бути підтверджена Україною та міжнародною спільнотою як таких, що відповідають прийнятим та визнаним стандартам. «Ось чому принцип «спочатку безпека», на якому ґрунтується логіка Мінських угод, залишається основою мирного врегулювання», — сказав Вадим Пристайко. З огляду на це він закликав Росію негайно імплементувати домовленості з безпеки, досягнуті лідерами «нормандської четвірки» на зустрічі в Парижі в грудні 2019 року. І наголосив, що Київ продовжив дію закону про спеціальний порядок самоврядування та погодився на низку кроків у політичній сфері.

Натомість РФ продовжила політику незаконної паспортизації та інші заходи, які сприяють інтегруванню тимчасово не підконтрольних Україні територій у російський економічний та політичний простір. Міністр нагадав, що нині під окупацією РФ перебуває майже 7% території України. Понад 14 тисяч осіб загинули та понад 27 тисяч були поранені. Майже два мільйони жителів Криму та Донбасу були змушені полишити свої домівки і стати внутрішньо переміщеними особами чи біженцями. «Окуповані райони стали територією страху й терору, окупаційна влада — будь то Крим чи частина Донбасу — застосовує репресії, вдаючись до систематичних і масштабних порушень прав людини та основних свобод», — сказав Вадим Пристайко. За словами глави МЗС України, тяжка гуманітарна ситуація в по-страждалих від конфлікту районах Донецької та Луганської областей продовжує погіршуватися.

Очікується, що 2020 року гуманітарної допомоги потребуватимуть понад 3,4 мільйона людей. Надзвичайно тривожною залишається ситуація в тимчасово окупованому Криму. РФ проігнорувала численні резолюції, ухвалені ООН, щодо неприпустимості активної мілітаризації Криму та дестабілізації півострова внаслідок переміщення туди російських систем озброєння, зокрема, літаків та ракет, здатних переносити ядерну зброю, нагадав міністр. Окрім того, РФ не допускає на територію Криму представників жодної міжнародної організації, включаючи ООН, ОБСЄ, Раду Європи чи ЮНЕСКО, для моніторингу ситуації в межах свого мандата.

Намагання Росії мілітаризувати незаконно окупований Крим негативно впливають на безпекову ситуацію, а також на довкілля в регіоні, заявив під час дебатів в ООН заступник постійного представника ЄС в ООН Сільвіо Гонзато, повідомляє Укрінформ. «Російська мілітаризація Кримського півострова надалі справляє негативний вплив на безпекову ситуацію у Чорноморському регіоні та поза ним. Ми продовжуємо закликати Росію забезпечити безперешкодний прохід Азовським морем і до нього відповідно до міжнародного права», — сказав він і закликав Кремль негайно звільнити українських рибалок та повернути човен, затриманий в Азовському морі 15 лютого. 

Постійна представниця США в ООН Келлі Крафт наголосила, що Сполучені Штати закликають Кремль допустити міжнародних спостерігачів від ОБСЄ та ООН для спостереження за ситуацією в окупованому Криму. «США ніколи не приймуть нічого меншого, ніж повне відновлення контролю України над її власною територією: на сході України, в Криму, в територіальних водах», — наголосила дипломатка. «Росія повинна відкликати свої сили і поважати суверенітет та територіальну цілісність України», — заявила Келлі Крафт.

Поважати суверенітет і територіальну цілісність України закликав під час засідання і постійний представник Франції в ООН Ніколя де Рів’єр. «Незаконна анексія Криму призвела до серйозних і неодноразових порушень прав людини та основних свобод. Ми закликаємо Росію припинити цю політику», — сказав він.

Під час засідання також було озвучено спільну заяву восьми країн — Естонії, Данії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції, в якій міжнародну спільноту закликали посилити фінансову допомогу Україні, аби підтримати населення на сході країни, яке перебуває у важкому гуманітарному стані.

«Ми закликаємо Росію дотримуватися міжнародного права. Необхідно підтримувати тиск міжнародної спільноти на Росію, поки суверенітет України не буде повністю відновлено та закріплено, відповідно до міжнародного права. Нордично-балтійські країни залишаються непохитними у своїй підтримці України та її народу», — сказав політичний директор МЗС Естонії Лембіт Уібо, який зачитав заяву.