Вірити в Бога – без дозволу батьків

Історія однієї херсонської родини перетворилась чи не у справжній детектив. Молода жінка Наталія звернулася до ТРК «Херсон Плюс», аби пояснити своїм батькам, що має беззаперечне право вірити та ходити до храму, який сама обрала.

Із 2016 року Наталія відвідує протестантську баптистську церкву Христа Спасителя. Храм відвідує і її чоловік. Дівчина пояснює, що свій релігійний шлях обрали самостійно – жодних «зомбувань» чи психологічного тиску із боку пастора та інших прихожан не відчувають.

Натомість серйозний тиск дівчина спостерігали із боку своєї матері. Нескінчені прийоми у психіатрів, які констатували абсолютне психічне здоров’я Наталі, жінку не задовольняли. Мати називала спеціалістів – не компетентними.

Зі слів Наталії, у 2018 році ситуація загострилась… За психіатричними клініками слідували переслідування і викрадення із боку батьків. Свідчення дівчини цитуємо дослівно: «У серпні 2018 року моя мати та батько позбавили мене волі та закрили у себе в домі на 5 днів, коли я прийшли до них у гості в квартиру. Вони мене звідти не випускали та здійснювали на мене фізичний вплив. Мої батьки не впускали у квартиру і мого чоловіка до мене, поки не втрутилась поліція…» .

Влітку 2019 року рідні дівчини продовжили спроби викрадення. Після цього конфлікт між близькими людьми лише загострив. Вирішення й досі немає, попри те, що правоохоронні структурами рясніють заявами з обох боків.

Цим повідомленням у публічній площині Наталія намагається не тільки примиритися із батьками та знайти вихід із ситуації, але й утвердити свою позицію та погляди у цьому житті.

Якщо ж ситуація не матиме позитивного завершення для усіх сторін, дівчина буде змушена звертатися зі скаргою в Європейський суд із прав захистку людину за статтею про утиск релігійних поглядів.

P.S. Точку зору матері Наталії на все, що відбувається ми публікували ще на початку травня https://khersontv.com/oberezhno-sekta/ Виявляється, у цій історії не все так однозначно. Хтось скаже, що це скоріше конфлікт поколінь та світоглядів, а не релігійних переконань. Водночас будь-яка релігія закликає жити в мирі та злагоді. Тож і ми закликаємо обидві сторони конфлікту, рідних людей – доньку та матір – примиритися, зробити крок на зустріч один одному, прийняти своїх близьких такими, які вони є, й не намагатися переробити когось під свій лад.