У Херсоні обговорили ефективність енергозбереження

Вчора у Херсонській обласній державній адміністрації відбувся семінар на тему “Комплексний підхід до енергоефективності в об'єднаній територіальній громаді”. Організатором заходу є представництво Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Фонд ім. Фрідріха Еберта є найбільним і найстарішим політичним фондом Німеччини. Фонд поділяє цінності соціальної демократії і бере активну участь у поширенні політики свободи, солідарності та соціальної справедливості в усьому світі.

У заході взяли участь представники громад Херсонської області, директор з розвитку ГО «Енергійна країна», Вікторія Годік та заступник голови Херсонської ОДА Олександр Адамчик. Найочікуванішим гостем став директор Фонду ім.Фрідріха Еберта в Україні Марсель Рьотіг.

Під час заходу спікери та учасники семінару обговорювали впроваджені та заплановані заходи з енергоефективності у громадах, комплексний підхід до енергоефективності, методи та способи покращення енергетики, а також організаційні та фінансові механізми. Окрім цього, працівники херсонських організацій презентували успіхи, яких вони досягли з моменту підписання Угоди мерів «Енергоефективні міста України». Найбільш яскравим прикладом енергоефективності у Херсонській області вважається «Зелена школа», що була відреставрована у смт Антонівка. У 2015 році керівництво школи звернулося до Києва з проектом перепланування навчального закладу, задля енергоефективності, тоді ж школа отримала гранту розмірі 2.5 мільйона гривень з фінського фонду “Північна ініціатива гуманітарної підтримки та енергоефективності”.

“Було представлено проект у Києві 12 вересня 2015 року на зустрічі Скандинавських країн. Дуже приємно, що з 16 проектів віддали перевагу саме будівництву “Зеленої школи” на Херсонщині”, — коментує Галина Лугова.

Ремонтні роботи провели за рекордно короткий час — 5 місяців: було встановлено нові електрокотли та батареї, високооефективну вентиляційну систему шведського виробництва та сонячні батареї. Будівництво проводилося за технологіями північних країн, теплоізоляції приділено максимальну увагу. Нове обладнання дозволяє не лише економити електроенергію, але й підтримувати різні кліматичні умови у приміщеннях. Нова техніка регулює температуру у будівлі в залежності від присутності дітей. Впровадження системи енергоефективності дозволило Антонівській школі зекономити близько 400 тисяч гривень за ці два роки.

Головний спеціаліст з економічних питань виконкому Голопристанської міської ради Анатолій Гонтарь розповів про впровадження енергоефективності у навчальних закладах міста: “Ми почали впроваджувати енергоефективні заходи у закладах освіти ще у 2012 році, а саме у дитячих садочках та школах, це було встановлення енергозберігаючих вікон у ДНЗ, нових котлів та загальне утеплення школи”.

Загалом на заході йшла мова про вереваги та мінуси методу енергоефективності. Експерт з питань енергоефективності Вадим Демченко заявив, що цей метод не завжди є дієвим, адже для цього необхідно враховувати безліч нюансів.

“Ми маємо поставити мету, щоб розуміти для чого це потрібно. Наші основні цілі — це досягти меншої суми у рахунках та спроможність сплачувати їх”, — розповідає Демченко..

За словами експерта, встановлення енергозберігаючих вікон абсолютно неефективне, адже, якщо система опалення є нестабільною, то результату не буде. Вадим Демченко розповів, що одне комунальне підприємство за рік зекономило 4 тисячі гривень, а інше 40 тисяч — різниця колосальна. Тож, як ми бачимо, не завжди цей метод є дієвим, якщо ним користуватися.

Представник Німеччини був приємно здивований настроєм та підготовкою українців до змін: «Я розумію, зміни – важкий, але дуже важливий етап для кожної країни. Ще декілька років тому, науковці нашої країни також намагалися запровадити метод енергозбереження, а сьогодні Німеччина – одна з провідних країн у цьому питанні. Впевнений, що сьогоднішні результати – міцний старт для успішного розвитку програми енергозбереження», — ділиться Марсель Рьотіг.

На останок семінару, учасники поділилися власними проектами, які планують презентувати у 2018–2019 роках на світових конкурсах, аби кожен заклад мав змогу стати на нову сходинку розвитку.