У Херсоні відроджують чумацьке мистецтво – живопис на камбалі. Лонгрід
4 года назад 0
У Херсоні відроджують чумацьке мистецтво – живопис на камбалі. Лонгрід Дата: 19/05/2020
Виявляється, зображення ликів святих на звичайній сушеній рибі – давня традиція. У Херсоні двоє ентузіастів, краєзнавець Андрій Лопушинський та художниця Оксана Оснач, взялися за відновлення стародавньої чумацької техніки – нанесення ікони на сушеній рибі.
Оксана Оснач член Національної спілки художників України:
Мій прадід був відомий гончар, я як художник постійно думаю, що перед ним стояло складніше завдання ніж переді мною, на об’ємі потрібно було знайти композицію живопису. Та зараз і переді мною виклик, не моє звичне прямокутне полотно, у мене є форма і задача складніша, вписати у цю форму композицію з урахуванням анатомічних властивостей сушеної риби. Це для мене цікаве завдання!
Андрій Лопушинський: завідуючий сектором «Кам’янська Січ» Національного заповідника «Хортиця»
Приблизно у 2004 році у журналі «Чумацький шлях» я прочитав, що у Білоцерківському музеї колись були чумацькі ікони написані на камбалі. Вони не збереглись до нашого часу. Я цю історію запам’ятав, а згодом в інтернеті знайшов фотографію одного туриста, який в етнографічному музеї в Петербурзі зробив світлини двох чумацьких ікон намальованих на камбалі і музейна інформація свідчить про те, що вони були з України. Для мене це був доказ! Тож коли відпочивав на морі, я потрапив на ринок, побачив камбалу і вирішив відтворити реконструкцію історичного предмету. Купив свіжу камбалу, засолив, з пів року вона сохла.
Подумав хто б зайнявся розписом і передав херсонській художниці Оксані Оснач цю камбалу, яка олійними фарбами відтворила на рибі іконописні святі лики.
Оксана Оснач член Національної спілки художників України:
Першу камбалу ми вирішили відтворити за фотографіями зразків, що в музеї зберігаються. На одній камбалі був зображений Ісус, на другій Божа Матір з маленьким Ісусом.
Перед тим як розпочати роботу я старанно відмиваю камбалу від солі і потім ґрунтую олійною фарбою, бо в ті часи коли працювали чумаки сучасних ґрунтовок не було. Мені подобається нанести шар золотої фарби, щоб підкреслити анатомію риби. Коли копіювала малюнок iз фотографії, мимоволі звернула увагу на те, як майстерно художник використовував саму структуру цієї рибини.
Андрій Лопушинський: завідуючий сектором «Кам’янська Січ» Національного заповідника «Хортиця»
Історично склалося, що чумаки малювали саме на морській камбалі. Її легше засушити. Вона сама по собі трохи пласка. Тому не втрачає форму висушеною. Якщо подивитися ширше, то ікони робилися на багатьох предметах: каменях, ракушках, на хребці кита. Наприклад моряки також намагалися наносити лики святих угодників на штурвали перед виходом у море заради успішного плавання.
Сергій Чудинович настоятель Свято-Покровського храму
Якщо в мене запитають чи є значення на чому зображена ікона, я відповім, що немає, бо ікона, це просто образ. Ікона на висушеній камбалі – це надзвичайно оригінальний спосіб і ми позитивно до цього ставимось. Тим більше сама риба – це символ християнства, навіть древніший ніж хрест. Риба грецькою мовою звучить, як Іхтіс (грец. Ίχθύς; — риба), якщо прочитати це слово як абревіатуру виходить: Ісус Христос Божий Син Спаситель. Раніше це був ніби маркер, по якому можна було дізнатися християнин біля тебе чи ні. На піску паличкою можна було намалювати рибку, якщо людина поряд намалює таку ж, означає, що біля тебе твій однодумець.
Андрій Лопушинський: завідуючий сектором «Кам’янська Січ» Національного заповідника «Хортиця»
Познайомилися з одним краєзнавцем з Білої Церкви він писав наукову статтю, про ікони на камбалі, які колись були у музеї, і він поділився інформацією, що в музеї Києво-Печерської лаври є збережений оригінал ікони, але намальованої на голові сома. І ми разом з Оксаною Оснач також думаємо як це відтворити. У нас навіть є ідея використати для розмальовування і тараньку, і щуку. Аби довго не чекати поки риба висохне, ми зняли силіконову форму з висушеної і відливаємо гіпсові рибини. Вони не псуються і довго зберігаються.
Оксана Оснач член Національної спілки художників України:
Ми з Андрієм зараз думаємо над різними варіантами, аби не зупинятись лише на іконах. Хочемо створити на сушеній рибі народну картинку, наприклад пейзаж херсонських степів, затишних двориків. Можливо це стане своєрідною візитівкою Херсонщини.
Андрій Лопушинський: завідуючий сектором «Кам’янська Січ» Національного заповідника «Хортиця»
Відновлення втрачених народних традицій допоможе Херсонщині привабити туристів з усього світу. Нам вдалося створити історичну реконструкцію унікальної чумацької ікони. Цю рибу можна потримати в руках, добре розглянути, це наочний матеріал як для дітей, так і для дорослих, котрі жваво цікавляться життям наших предкiв.
