«Украинизация на карантине»: писательница и лауреат Шевченковской премии раскритиковала Херсон. Общественность возмущена

Украинская писательница, лауреат Шевченковской премии Галина Пагутяк на днях посетила херсонский «Книжковий Миколай», после чего сделала нелицеприятные выводы об украинизации Херсона. Статья лауреата опубликована на сайте «ZIK».

Так по мнению писательницы: «У Херсоні, який хвалять за патріотизм, усі від старого до малого розмовляють російською. Як зрештою, всюди – на півдні і сході України. Так давно розмовляють, що вже й не можуть пригадати жодного слова державною мовою». Также г-жу Пагутяк возмутила повсеместная реклама политической партии «Оппозиционный Блок», и полное незнание населением юга страны украинской истории:

«Крамниці «Арбат», «Доярушка» і Дід Мороз з усмішкою педофіла закликає молодь з безлічі білбордів «Хочешь на ручки?». Тим часом у палаці культури «Ювілейний» вперше проводиться «Книжковий Миколай». Людей обмаль. Студентів немає зовсім. Карантин. Але карантин не завадив виступам дитячих колективів, де вже гібридна програма з переважанням Діда Мороза, символом смерті, який роздає свої дарунки. У ніч на Миколая загинуло п’ять  українських воїнів на Донбасі. Скільки їх ще має загинути, щоб мешканці міст Півдня і Сходу зуміли пов’язати патріотизм з українською мовною ідентичністю? Усюди реклами Опозиційного блоку, який переможе на виборах, бо «що нам дала незалежна Україна». Тому не дивно, що число куфайників зростає через те, що влада погана. І на Заході також. Є гроші – є патріотизм, нема грошей – «Путін, прийди».

Мені навіть страшно уявити, що діється з садках і школах Херсона. За весь час перебування не чула, щоб бодай одна дитина розмовляла українською мовою. Навіть діти викладачів української мови та літератури. Величезний вплив учителів-сепаратистів на учнівську молодь – це не байдужість, невігластво чи лінощі, а свідома підготовка грунту для наступної спроби окупації шляхом виборів прокремлівської влади. Це може трапитись дуже скоро. Наразі мешканці Херсона – це продукт совково-російської ідеології, анклав серед українських сіл та козацьких могил у степах.Тих, що не затопили Каховським морем.

Мешканці Херсона, Одеси, Севастополя досі вважають, що Суворов, Потьомкін, Єкатеріна – це іхня історія і їхні герої. Схід вважає початком своєї історії Велікую Отечественную (дєди воєвали). Ніяких тобі скіфів, козаків – генетична пам’ять відсутня. Я спостерігала, як дивились і не бачили, слухали і не чули блискучі виступи українських виконавців. Порожні очі і мертве серце. Там уже нема і підсвідомості. От скоро приїде 95-квартал і буде повний аншлаг. А у нас карантин від грипу вчасно збігся з карантином від бандерівської зарази. Жодних оголошень в місті. Але організатори тішаться, бо львів’яни врятували ситуацію, як недавно в Запоріжжі і Краматорську. Інші видавництва воліють тусуватися в Києві на престижних книжкових ярмарках. Якось несолідно їхати в Херсон, некомерційно.

Розповідають про велику популярність курсів української мови. Люди добрі, ви ж усі вивчали державну мову у школі…

Українізацію, каже професор-мовознавець Микола Зубков, можна провести за один день. Та ви що??! Путін нападе».

В тоже время, херсонские общественники не согласны с выводами писательницы. Так, Евгения Вирлич, член общественного совета при Херсонском городском председателе, отвечает литератору: «Панове-херсонці, ви бачили хоч одного мешканця міста, який не може згадати слова державною мовою? Я — ні. Більш того, у порівнянні з 2013-м — довоєнним роком — кількість україномовних херсонців значно збільшилась».

А относительно не знания украинской истории, и мнения горожан о том, что истинная история юга украины — это Потемкин и Суворов с Екатериной, Евгения говорит следуещее: «У нас так вважають лише ригівські очільники міста, низка совкових екскурсоводів і парочка істориків-алкашів. Мабуть пані Галина втрапила саме на них. Прикро, звісно. Це наша історія, але це не наші герої. І хочеться дізнатись, коли ж пані Галина востаннє була в Севастополі: там наразі один герой — і ніфіга не Суворов чи Потьомкін. Я також критично ставлюсь до того, що наразі відбувається у Херсоні і як ставляться до розвитку культури тут, але подібні висловлювання у виконанні поважної людини неприпустимі. Вони поверхневі та наповнені незрозумілою мені агресією. У свою чергу, можу пообіцяти спростувати УСІ зазначені пані Галиною її думки про Херсон, окрім регіоналівської реклами — це мені не по силах — під час її чергового візиту до міста. Якщо він, звісно, колись відбудеться».