Започатковано нову практику подолання кадрового голоду в ОТГ Херсонщини

Протягом місяця лютого студенти Херсонського національного технічного університету пройдуть практику у Виноградівській та Музиківській об’єднаних територіальних громадах. Це стане першим кроком до інтенсивної співпраці між університетами та громадами області.

Таку спільну ініціативу стало можливим започаткувати завдяки плідній співпраці об’єднаних громад Херсонщини, кафедри економічної кібернетики та управління проектами ХНТУ та Херсонського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми U-LEAD з Європою та Мінрегіону України. Під час проходження практики студенток Анастасію Строгіну та Олену Федоренко планується долучити до процесу розроблення стратегії розвитку Виноградівської ОТГ та до підготовки проектів з активізації розвитку громадянського суспільства. Аналогічне стажування також організовано у Музиківській об’єднаній територіальній громаді, куди направлено студента Олександра Тільненка.

Голова Виноградівської громади Сергій Вілійович Шматенко планує докласти максимум зусиль для того, щоб забезпечити робочими місцями студентів: «Якщо все вдасться – будемо мати серйозний кадровий резерв та подолаємо свій кадровий голод! Вважайте це стажуванням наших майбутніх працівників»!

Завідувач кафедри економічної кібернетики та управління проектами ХНТУ Галина Олександрівна Райко теж не приховує свого оптимізму: «Наші студенти мають проходити реальну практику на виконанні проектів у громадах, збільшувати свою спроможність не теоретично, а практично надавати допомогу органам місцевого самоврядування. Я сподіваюся, що це не просто стане гарною традицією, а поставить Україну на один рівень з європейськими державами, де вже давно запроваджена така практика».

Концепцію співпраці було підготовлено радником з регіонального розвитку Херсонського ЦРМС Олександрою Лянною, в свою чергу директор центру Оксана Олександрівна Сілюкова наголосила, що: «Необхідно і надалі розвивати практику стажування студентів у громадах – це дасть змогу підвищити кадровий потенціал громад та збільшить кількість і якістю підготовлених проектів. Сьогодні переважна більшість проектів розробляється людьми, які не мають спеціалізації з розробки або управління проектами. Поряд з цим маємо людей, які 4-5 років свого життя присвятили саме цьому питанню, то чому б не використати такий потенціал»?

ХЕРСОНСЬКИЙ ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ УСТАНОВИ «ЦЕНТР РОЗВИТКУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ»