Бумеранг Порошенка. Що розкрило гучне розслідування Al Jazeera

Телекомпанія Al Jazeera, сама того не підозрюючи, провела добротний сеанс викриття гнилої суті української політики і зрослого з нею бізнесу.

Катарський телеканал, який намагається стати одним зі світових мас-медіа, відкрив очі на те, що багато хто підозрював, але не бачили свідчень.

Я брав участь у зйомках великого розслідування  Al Jazeera.  Ще в травні минулого року. Тому відразу виключаю теорію змови, ніби матеріал був просто зливом документа, приуроченим до якихось подій в Україні або світі. Вони працювали над масштабним матеріалом про корупцію в країні, яка звучить у всіх на устах останні чотири роки. Тим паче, персонажі все як на підбір: президент, який очолив Україну після кривавої розв'язки, депутат зі стайнями по всьому світу і російський олігарх, знайомий з Трампом.

Що нового повідомило це розслідування?

По перше.  Втеча Януковича створила проблему його оточенню, як зберегти хоча б частину вкрадених грошей колишнього президента. І депутат Олександр Онищенко з ентузіазмом взявся розв'язувати її. Разом з російсько-українським бізнесменом Павлом Фуксом вони купили або вели переговори про купівлю офшорки, яка володіла цінними паперами на $160 млн.

Оскільки єдиним активом цієї офшорки були облігації українського уряду, то, купуючи компанію, Онищенко з Фуксом не мав іншої мети, крім як дістати гроші. А оскільки дисконт для тандему склав 80% – вони домовилися про ціну в $30 млн – значить, пов'язані з Януковичем власники цих паперів не могли ніяк їх розморозити. І були готові поступитися за смішні гроші. Яких вони, схоже, особливо не рахували – як прийшло за часів Януковича, так і пішло.

Купуючи офшорку з проблемним активом, на що міг розраховувати Онищенко? На те, що, використовуючи зв'язки в українській владі, він зможе добитися розморожування грошей. А хто були його зв'язками? Президент Порошенко. Він – єдиний, хто міг дати команду генпрокуророві: спершу Шокіну, а потім Луценку, підлеглі якого наклали арешт на рахунки офшорної компанії.

Судячи з того, що Онищенко має аудіозапис обговорення схеми порятунку колишнього соратника Януковича екс-міністра Злочевського, подібні переговори були регулярною практикою в кабінеті Порошенка. І ці плівки ще заголосять напередодні президентських виборів.

По-друге.  В рамках розслідування Аль-Джазіри було представлено на суд громадськості судове рішення про так звану спецконфіскацію $1,5 млрд Януковича – якою так пишається чинний генпрокурор Луценко, використовуючи її для нарощування політичних дивідендів.

Тепер же з'ясувалося, що рішення суду є великою фікцією, і, власне, тому було спеціально видалено з відкритого реєстру. Саме рішення стосується незавидної долі такого собі Аркадія Кашкіна, який за 500 доларів продав паспортні дані Курченку, і на ім'я якого була зареєстрована одна з компаній, які брали участь в аферах сім'ї Януковича. У підсумку, спочатку Кашкіну присудили штраф у 51 тисячу гривень, і навіть їх у нього не виявилося.

Після приходу Луценка в генпрокуратуру його схильність до афер розгорнулася на новому місці. У гонитві за лаврами він передав «найжирніші» справи про оточення Януковича з департаменту спеціальних розслідувань Горбатюка до військової прокуратури Матіоса, який доручив розслідування прокурору зони АТО Кулику. Кулик вдався до послуг свого колишнього товариша по службі в прокуратурі Харківської області Кашкіна – і той повторно взяв на себе провину за вкрадені Януковичем гроші, але вже не як номінальний директор, а як учасник злочинної групи.

Зрозуміло, що жодної вирішальної ролі Кашкін не грав і не бачив ні Януковича, ні Курченка, ні Арбузова. На все про все – від реєстрації нового провадження у Кашкіна до вироку суду – пішло 13 днів навесні минулого року. Рішення суду провернули до суду, розташованого в зоні АТО в Краматорська, а для того, щоб сховати кінці в воду – засекретили. Тепер, після публікації вироку, видно, що все це є фікцією.

У країні з нормальним правосуддям такий вирок суду не міг з'явитися в принципі, а якщо б з'явився – став би підставою для притягнення до відповідальності як судді, так і прокурора зі слідчим. Їхньою роллю за визначенням є не покарання конкретного Кашкіна чи Януковича, а оцінити докази, зв'язки Кашкіної з Януковичем, об'єктивну і суб'єктивну частину злочину і від імені народу винести справедливе рішення. Всього цього в справі Кашкіна немає, подобається це комусь чи ні – а є гонитва за піаром, яка вилізе боком після оскарження вироку в міжнародних судах.

По-третє.  Ще одна причина, з якої рішення могло бути засекречено, – це роль інвестиційної компанії ICU, яка була брокером при скупці Януковичем українських облігацій на суму $1,5 млрд. Зрозуміло, що мотивом Януковича було відмивання грошей через цінні папери, після продажу яких він і його оточення мали б легальну легенду про походження захмарних коштів. Однак у такому разі компанія ICU виступала посібником, що не виявив достатньої пильності в обслуговуванні клієнтів з грошима невідомого походження.

Я детально вивчав справу Лазаренка, якого засуджено в США до восьми років в'язниці за відмивання грошей. У тому числі – шляхом розміщення в інвестиційних компаніях і купівлі нерухомості в місті Новато біля Сан-Франциско за "жалюгідні" $6,7 млн. Так у рамках процесу фіктивні фірми і банкіри, через які проходили ці гроші, багаторазово допитувалися.

Всього цього не було зроблено в рамках вироку щодо Кашкіна, хоча навіть в описовій частині роль ICU описано жваво. Це означає, що щодо компанії існує заборона на здійснення будь-яких різких рухів. А роль компанії ICU куди більш значуща, ніж роль Кашкіна, теж повинна бути вивчена в ході розслідування і судового процесу. Однак цього не зроблено. Чому? Тому що компанія ICU є інструментом президента Порошенка з легалізації вже його грошей сумнівного походження. Глава компанії ICU Макар Пасенюк є тіньовим розпорядником коштів Порошенка, отриманих у результаті зрощування політики та корупції.

Саме через компанію ICU президент отримав свій "інтерес" у бізнесі Ріната Ахметова. Вона скуповувала євробонди ДТЕК, а також борги ДТЕК перед російськими та іноземними банками в момент максимального падіння котирувань, коли підконтрольні Порошенкові прокурори створювали проблеми Ахметову. Іноді ціна євробондів, куплених ICU для Порошенка, опускалася до 36 відсотків від номінальної вартості. Після чого, сконцентрувавши за допомогою ICU в своїх руках вдосталь боргових зобов'язань, Порошенко увійшов у змову з Ахметовим і запустив формулу "Роттердам+", завдяки якій цінні папери втричі зросли в ціні. І сьогодні котируються за 106% від номіналу. Ну і цілком очікувано главою регулятора енергетики НКРЕКП, який приймав рішення про введення "Роттердам+", є ще один співробітник ICU Дмитро Вовк.

В останні місяці керівник ICU Макар Пасенюк частково переїхав до Лондона разом з сім'єю, убезпечивши себе від небажаних обшуків НАБУ у справі «Роттердам плюс». На інвестринку циркулює інформація про спробу Пасенюка купити компанію в Британії з управління активами або брокера для отримання ліцензії. В результаті, це дозволить ще більш уміло сховати кінці в воду – походження грошей, які обрушилися на Петра Порошенка після його обрання президентом.

В цьому випадку, зрозуміло, що жодного розслідування діяльності ICU в рамках справи про конфіскацію півтора мільярда Януковича неможливо в принципі. Однак немає гарантій, що цей бумеранг не наздожене Порошенка в майбутньому, і його довіреним інвестбанкірам доведеться відповідати за сприяння у відмиванні грошей вже не одного, а двох колишніх президентів України. І в Україні, і за кордоном. Без створення прецедентів покарання кожен наступний президент буде витворяти те саме, що і попередній. Доведено історією.