Друга хвиля. Чи є ви е-декларантом?

Другий етап електронного…

Згідно з нещодавнім соціологічним дослідженням групи "Рейтинг", українці вважають е-декларування одним з найбільших успіхів України в 2016 році, після перемоги Джамали на Євробаченні, вдалого виступу паралімпійців та підняття мінімальної зарплати до 3200 гривень.

Дійсно, введення електронного декларування змусило можновладців продемонструвати безпрецедентну в українській історії прозорість щодо своєї власності – цінних речей, грошей, нерухомості тощо. Оприлюднені статки вразили та викликали безліч запитань щодо законності джерел здобутого багатства.

З іншого боку, реформа продемонструвала, що країна рухається шляхом світоглядних змін – від тіні, що прикриває "авгієві стайні" корупції, до прозорості як необхідної умови для їх вичищення.

Для міжнародних партнерів України запуск нової системи фінансового декларування також став променем надії і важливим антикорупційним кроком. "Те, що відбувається в Україні, є справжнім проривом у проведенні реформ, особливо у надзвичайно важливій боротьбі проти корупції", – заявляв, зокрема, Янтомас Хімстра, директор Програми розвитку ООН в Україні, яка підтримувала впровадження в Україні цієї нової системи.

Проте для більшості українців, яких зачіпає реформа, все лише розпочинається.

З 1 січня 2017 року стартував другий етап, з якого е-декларації подаватимуть усі публічні службовці України.

До топ-декларантів і службовців середнього рівня з першої хвилі е-декларування, що розпочалася 1 вересня минулого року, загальною кількістю близько 100 тисяч – зараз мають приєднатися та подати свої е-декларації за минулий рік ще близько 700-800 тисяч службових і посадових осіб, які працюють в органах влади та місцевого самоврядування, у державних та комунальних установах, закладах і організаціях.

У цьому матеріалі ми перелічимо, хто саме потрапляє під обов'язкове е-декларування з 2017 року, з урахуванням останніх змін до Закону про запобігання корупції, хто подаватиметься вже вдруге, а також у які терміни треба звітувати про зміну майнового стану.

*   *   *

Розширення кола декларантів від чиновників та політиків до сфери освіти, медицини та інших бюджетників має привернути увагу країни до осередків корупції, яка міцно вкоренилася у повсякденному житті. Раніше ті ж самі категорії осіб теж повинні були щороку подавати декларації в паперовій формі за місцем своєї роботи – але не всі це робили через брак контролю й уваги.

Тепер же електронного декларування уникнути буде набагато складніше.

Загалом, якщо врахувати не лише декларантів, але й членів їхніх сімей, тепер уже більше мільйона осіб мають морально готуватися оприлюднити свої статки. Та, що вважливо, регулярно звітувати про суттєві зміни у своєму майновому стані.

Враховуючи таку кількість декларантів, Національне агентство з питань запобігання корупції має провести широку інформаційно-роз'яснювальну кампанію, щоб розтлумачити службовцям нові вимоги закону.

Окрім цього, суспільство має вимагати від НАЗК забезпечення вправної роботи електронного реєстру під час подання декларацій без технічних збоїв. Адже вже минуло достатньо часу після "першого млинця", під час якого міністри та депутати масово скаржилися на недосконалість програмного забезпечення.

Окремим питанням ефективності нової системи є те, чи запрацює механізм автоматичного контролю та перевірки достовірності відомостей у деклараціях, чи зможе НАЗК налагодити взаємодію з іншими органами, отримати доступ до зовнішніх реєстрів та ефективно виявляти недостовірні відомості, аби притягати до відповідальності за брехню у деклараціях.

ХТО МАЄ ПРИЄДНАТИСЯ ДО Е-ДЕКЛАРУВАННЯ З 2017 РОКУ

До декларантів першого етапу з 1 січня 2017 року додається решта декларантів, зокрема:

– депутати всіх місцевих рад (сільські, селищні, міські, районні в містах, районні, обласні ради);

– державні службовці категорії "В" (наприклад: спеціалісти, провідні та головні спеціалісти в органах виконавчої влади, інші посадові особи нижче керівників структурних підрозділів та їхніх заступників);

– посадові особи місцевого самоврядування категорій 4-7 (наприклад: керівники управлінь і відділів виконкомів, секретарі міських рад, міські голови міст районного значення, сільські та селищні голови тощо;

– військові посадові особи ЗСУ, Держспецзв'язку та інших військових формувань;

– усі поліцейські ;

– особи рядового чи начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції , підрозділів цивільного захисту, ДБР, НАБУ ;

– посадові та службові особи органів прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ, дипломатичної служби , інших державних органів;

– посадові особи юридичних осіб публічного права – ті, хто виконує адміністративно-господарські або організаційно-розпорядчі функції в державних та комунальних закладах, установах чи підприємствах, тобто не лише керівники чи їхні заступники. Наприклад: головні бухгалтери та керівники підрозділів, завідувачі відділів державних та комунальних установ, закладів та організацій , головні лікарі, керівники та заступники організацій та їхніх структурних підрозділів – начальники цехів, завідувачі відділів; особи, які керують ділянками робіт, – майстри, виконроби, бригадири тощо).

Ще раз підкреслимо: останні зміни в закон, що їх перелічено трохи нижче, жодним чином не виводять з-під декларування таких посадових осіб:

– керівників закладів охорони здоров'я центрального, обласного, районного, міського (міст обласного значення, міст Києва та Севастополя) рівня;

– керівників вищих навчальних закладів та їхніх заступників ;

– президента, першого віце-президента, віце-президентів та головних учених секретарів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, керівників науково-дослідних інститутів та інших наукових установ;

– усіх посадових осіб державних та комунальних підприємств .

НЕ Є СУБ'ЄКТАМИ ДЕКЛАРУВАННЯ ЖОДНОГО ЕТАПУ

1) працівники державних органів, які виконують функції з обслуговування (наприклад, секретарі, стенографісти, архіваріуси, діловоди, охоронці, якщо вони не виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції);

2) посадові особи приватних підприємств, навіть якщо в них є частка державної або комунальної власності (водночас посадові особи державних та комунальних підприємств подають декларації);

3) військовослужбовці строкової служби;

4) приватні та державні нотаріуси, адвокати.

Напередодні запуску другого етапу декларування Верховна Рада вирішила звільнити від обов'язку подавати декларації деякі категорії бюджетників . Так, з кола декларантів, зокрема, виключаються:

– посадові особи державних та комунальних закладів охорони здоров'я сільського та селищного рівня, посадові особи інших закладів охорони здоров'я, якщо вони не є керівниками цих закладів;

– посадові особи державних та комунальних дошкільних і шкільних навчальних закладів, посадові особи вищих навчальних закладів нижче рівня керівників та заступників керівників цих закладів;

– посадові особи закладів культури та мистецтва (державних і комунальних театрів, музеїв тощо);

– посадові особи державних або комунальних закладів у деяких інших сферах (соціального обслуговування населення; соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, соціального захисту ветеранів війни та учасників антитерористичної операції; науки; відновлення і збереження національної пам'яті; фізичної культури, спорту, національно-патріотичного виховання).

Деякі з цих винятків є виправданими. Адже поняття посадових осіб є досить широким, і декларантами вважали не тільки керівників, але й усіх працівників із адміністративними функціями в школах, лікарнях, закладах культури тощо будь-якого рівня.

Водночас сподіваємося, що нові винятки не поширюватимуться на працівників державних органів (міністерств та інших органів управління) у відповідних сферах.

ХТО ПОДАВАТИМЕ ДЕКЛАРАЦІЇ ВЖЕ ВДРУГЕ?

Нагадаємо, у перший етап, який розпочався 1-го вересня 2016 року, потрапили близько 100 тисяч осіб. Усі вони у 2017 році подаватимуть звіт про статки та витрати вже вдруге.

Зокрема:

– президент, прем'єр, члени Уряду, заступники міністрів, керівники державних органів та їхні заступники;

– народні депутати України;

– близько 7 тисяч суддів; 10 тисяч прокурорів; 11 тисяч слідчих;

– 300 держслужбовців категорії "А", зокрема: керівники ЦОВВ, які не входять до складу Кабміну, голови місцевих державних адміністрацій, голови апаратів Конституційного Суду, Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів тощо;

– 63 тисячі державних службовців категорії "Б", зокрема: керівники структурних підрозділів Секретаріату кабміну та їхні заступники, керівники структурних підрозділів міністерств, інших державних органів, їх заступники, керівники територіальних органів цих державних органів та їхніх структурних підрозділів; керівники апаратів апеляційних та місцевих судів, керівники структурних підрозділів апаратів судів, їхні заступники;

– 500 посадових осіб місцевого самоврядування 1-3 категорій .

ЯКІ ДОКУМЕНТИ ПОДАЮТЬСЯ В ЕЛЕКТРОННУ СИСТЕМУ

З початком другого етапу декларування в нову електронну систему подаватимуть усі види декларацій , а саме:

а) щорічні декларації, які повинні бути подані в період з 1 січня до 1 квітня);

б) декларації перед звільненням;

в) декларації після звільнення (подаються до 1 квітня наступного року);

г) декларації кандидатів на посади суб'єктів декларування.

Слід звернути увагу, що всі ті, хто претендує на будь-яку державну посаду, посаду в органах місцевого самоврядування або в інших юридичних особах публічного права, з 1 січня повинні будуть заповнювати і подавати електронну декларацію за новою формою.

Крім того, усі ті, хто у 2016 році звільнився, тобто припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, – повинні подати до 1 квітня 2017 року декларацію за 2016 рік.

Це стосується всіх осіб, яких вважають суб'єктами декларування, навіть тих, хто був звільнений до 1 вересня 2016 року.

ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО СУТТЄВІ ЗМІНИ В МАЙНОВОМУ СТАНІ

Також із 1 січня на всіх декларантів поширюється обов'язок подавати в електронну систему повідомлення про суттєві зміни в майновому стані , якщо такі будуть.

Таке повідомлення подається, якщо декларант отримав дохід або придбав майно на суму більше 50 прожиткових мінімумів, які встановлені на 1 січня відповідного року.

Тобто, у 2017 році це зміни на суму більше 80.000 гривень.

Повідомлення повинно бути подане протягом 10 днів після отримання такого доходу або придбання майна.

Це електронний документ, який подається окремо від декларації. Він призначений оперативно повідомляти про отримані значні доходи чи набуте майно – із тим, щоб запобігти або виявити можливий конфлікт інтересів чи незаконне збагачення.

Одразу після подання повідомлення стає публічним на сайті НАЗК.