Голова Херсонської ОДА цікавиться, чи слухають херсонці Путіна

На врученні ключів від квартир та техніки правоохоронцям Херсонщини Андрій Гордєєв чомусь поцікавився, чи всі слухали останні промови Путіна.

Спічрайтер рівня Бог, особиста неготовність до публічних виступів, неповага до людей, які збираються на площах, щоб почути своїх лідерів, чи наслідки близького контакту з носіями "воробйовської школи риторики"?

Які б фактори не впливали на очільників Херсона та області, але рівень промов падає усе нижче. Замість конкретного фактажу, промовистих цифр, демонстрації знань реального стану речей та проблем тих, із ким ти зустрічаєшся, нас радують як не черговими покращеннями, так зверненнями до Путіна, прямими його цитатами та евфемізмами. Де б і з якого приводу не збиралися херсонці, обов'язково має лунати щось із промов "великого ПУ", якісь натяки на нецензурну лайку чи відвертий російський мат і трошки поганої, відверто безграмотної української мови.

Не вірите? Будь ласка, останній зразок — промова Андрія Гордєєва, очільника ОДА, перед сотнями херсонців, поліцією, їх родинами та журналістами:

Нещодавно той, кого ми всі називаємо  ЛаЛаЛа , у розмові з президентом Франції Макроном, сказав про якийсь юго-восток , який так рветься до Росії. Це всі чули? Усі?

Та ж начебто, ні: нормальний українець не слухає на ніч промов Путіна по зашифрованому радіоприймачу. Але не будемо перебивати керманича, бо далі Андрій (чомусь захотілося сказати Станіславович) Гордєєв без переходів сказав наступне:

Але я хотів би подякувати правоохоронцям, кожному учаснику бойових дій. Саме ви розірвали цю цепочку юго-востока , про яку так складно сказав ЛаЛаЛа.

Ви не дали тої картинки йому, яку намагалися створити тут безсмертними полками, мордобоями, всим цим, що загрожує безпеці усим нашим діткам, які сьогодні тут отримують квартири .

Дорогі земляки, дякую кожному з вас. Артур Іванович дякую вам, і прошу, Арсен Борисович, відзначити його по вашій… роботі.

Ну а щодо сьогоднішнього поді ї , — традиційно вже Арсен Борисович приїжджає до нас, вручає ключі нашим правоохоронцям. Я впевнений, ми цю традицію маємо поширювати , і,  Арсен Борисович, приїжджайте до нас частіше і вручайте ключі нашим правоохоронцям. Згода? Слава Україні.

Чому і для чого нам не дають забути про президента сторонньої держави? Для чого, як не для створення комплекса меншовартості, до нас звертаються не українською мовою, а убогим суржиком, який удвічі соромно чути із вуст високопосадовців? І з яких причин логіка побудови самого півторахвилинного виступу успішно конкурує з романом абсурду — нічого і про все?

Прикро і шкода бачити замість еволюії — деградацію молодого, освіченого, розумного та перспективного посадовця, на якого покладали багато надій представники малого й середнього бізнесу, у чию незаплямовану репутацію вірили рядові херсонці. Хоча, може ми винні самі — і саме ми так впливаємо на своїх керівників, що вони опускаються до середньостатистичного рівня безграмотності? Бо з нами — і так піде?

Олена Маляренко