Херсонських депутатів спробували оцінити «чесно»

Днями у Херсоні поговорили про політичну реформу та оцінили представників області у Верховній раді — роботу провели "Чесно", щоб “ЗміниТИ” ситуацію на краще.

7 листопада у Херсоні в рамках другого етапу всеукраїнського туру “ЗміниТИ” відбувсяпублічний діалог “ВиБОРИ: нові правила”, під час якого місцеві депутати, представники громадських організацій та політтехнологи обговорили перспективи виборчої реформи в Україні. 

Спікерами заходу були депутати Херсонської міської ради Алла Беліченко (“Опозиційнийблок”), Вікторія Борисевич (“Українське об’єднання патріотів – УКРОП”), Дініс Бердник(“Самопоміч”) та Дмитро Іванов (“Солідарність”), а також експерти від громадськихорганізацій: Дементій Бєлий (ХОО “Комітет виборців України”), Олег Кравець (“5дисципліна”) та Олександр Мошнягул (“Причорноморський центр політичних тасоціальних досліджень”).

Більшість учасників діалогу наголошували, що Україні потрібні стабільні виборчі правила, які б не змінювалися принаймні кілька виборчих циклів, бо стабільність сприяє політичній структуризації суспільства. Натомість ідею перейти на систему з відкритими регіональними списками на парламентських виборах оцінили скептично:

“Відкриті списки – це дуже добре, для нас це символ віри з 2008 року, і я також вірую увідкриті партійні списки. Але має бути стабільна виборча система хоча би 2-3 цикли, мимаємо стабілізувати політичні відносини. У період стабільності ми маємо змінити нашеставлення до політичних партій, бо зараз у нас майже немає справжніх партій, може одна-дві, натомість у нас є партійні олігархи – не плутати з фінансовими олігархами, – які маютьсвоїх сюзеренів, і це не залежить від того, стара ця партія чи нова”, – зазначив Дементій Бєлий.

“Що стосується місцевих виборів, ми перепробували і відносно відкриті списки, але покине бачимо переваг напівзакритої системи перед мажоритаркою. Йдуть розмови пронеобхідність повернення мажоритарки на місцевому рівні, щоб депутати не втрачализв’язку з виборцями”, – наголосив Олександр Мошнягул.

Нагальною потребою натомість назвали роботу з політичною освітою виборців, зокреманеобхідність змінювати підхід до неї у школі, навчати критично сприймати передвиборчуагітацію, розуміти повноваження різних органів влади, брати участь у політичних процесахпоза виключно виборами.

“Суспільство в нас ніби й політизоване, але останнім часом люди майже не читають, анатомість чітко в телевізорі. При цьому навіть ЗМІ в нас слабкі і часто просто транслюютьпозицію головного редактора. По телевізору показують депутатів Верховної Ради, когось люблять, когось ні, когось підстрелили, когось побили. Якщо це буде продовжуватись –виборці й далі будуть не розбиратися уважно, а просто шукати у списках знайомі прізвища”,– наголосила Алла Беліченко.

Одна з проблем, яка заважає якісному представництву і свідомому голосуванню виборців,– засилля неінформативної реклами на телебаченні. Учасники діалогу пропонували або повністю заборонити політичну телевізійну рекламу, або запровадити обмеження її в тій чи тій формі, а також обов’язково впровадити передвиборчі дебати:

“Щодо політичної реклами – я би її заборонив, сьогодні час популізму, в Європі тежобирають популістів, а реклама на ТБ цьому сприяє, дає просто голий образ, який моженічому не відповідати”, – зазначив Дініс Бердник.

“Агітація і реклама – це взагалі не ті терміни, які потрібно використовувати впередвиборчому процесі. Треба навчання, роз’яснення виборцям, як розібратися в програміпартії. Ці терміни треба вживати і привчати до них виборців. Реклама, агітація – це всеманіпуляції”, – підкреслив Дмитро Іванов.

Окремо піднімалося питання щодо необхідності запровадження гендерної квоти напарламентських виборах, оскільки вона показала свою принаймні часткову ефективність намісцевих виборах.

“Гендерна квота наразі дуже потрібна, бо жінки не йдуть у політику. Щоб ця ситуаціязмінилася, її потрібно запровадити на 10, 20 років, бо змін після перших же виборів не буде.Так само і з підкупом, політичною рекламою. Треба, щоб пройшло 2-3 каденції”, – заявила Вікторія Борисевич. 

З приводу обмеження депутатської недоторканності учасники діалогу підкреслювали, щовона є більше темою для піару, а не реальною проблемою: попри складність процедури, запотреби проти депутатів усе ж можна відкрити провадження і зараз.

“З приводу недоторканності є думка, що ця тема себе вичерпала. Зняти недоторканність можна хіба щоб припинити самопіар саме не цій темі”, – резюмував Олег Кравець.

На завершення події представник ГО “Центр UA” Андрій Андрушків привітав учасників з прийняттям у першому читанні Виборчого кодексу (законопроекту 3112-1), який у разі остаточного ухвалення суттєво змінить правила виборів до місцевих рад і парламенту, тазакликав не залишати виборчу тему поза увагою:

“Цей законопроект стосується майже всіх питань, які ми сьогодні обговорювали, і можестати основою для стабілізації виборчих правил. Попереду ще точно буде чимало правок,тож зараз треба уважно стежити за роботою парламентарів і тиснути на них, нові правиладійсно сприяли якісній роботі парламенту і оновленню політичної еліти”.

читайте також:  В Херсоне появился претендент на звание самого дисциплинированного депутата

До діалогу Громадський рух ЧЕСНО проаналізував роботу депутатів-мажоритарників від Херсонщини. 

Херсонську область у Верховній Раді представляють п’ятеро депутатів. Громадський рухЧЕСНО зібрав дані про їхню парламентську роботу, щоб виборці могли зробитипоінформовані висновки. Відвідуваність депутатів Херсонщини відповідає середній відвідуваності пленарних засідань (22,6% пропущених засідань за даними електронної реєстрації порівняно з 22,4%по Верховній Раді загалом), але навіть у разі присутності часто ігнорують голосування.

Найбільше голосувань пропустив Федір Негой з фракції “Блоку Петра Порошенка” – 57%. Іван Вінник, Юрій Одарченко та Сергій Хлань пропустили понад 40% голосувань. Згідно з даними каталогу фігурантів антикорупційних розслідувань ЗМІ, зібраного Громадським рухом ЧЕСНО, двоє депутатів-мажоритарників Херсонщини – Іван Вінник та Федір Негой – згадувалися в таких розслідуваннях, причому перший із них – тричі. Усі розслідування стосуються незадекларованих активів депутатів.

Щоб з’ясувати ставлення депутатів до реформаторських ініціатив, Громадський рухЧЕСНО обрав 7 законопроектів, щодо яких голосували депутати парламенту 8-госкликання:

Закон про публічні закупівлі,

Закон про добровільне об’єднання територіальних громад,

Закон про національну поліцію,

Закон стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації,

Закон про освіту,

Закон про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів,

Закон про вибори народних депутатів України.

Таблиця голосувань мажоритарників області наведена нижче.

Троє депутатів-мажоритарників від Херсонщини підтримали більшість цих законопроектів (Олександр Співаковський і Сергій Хлань – по шість, Іван Вінник – п’ять). Федір Негой проголосував лише за два законопроекти із семи, а Юрій Одарченко – за жодну з трьох ініціатив, що виставлялися на голосування протягом його депутатства.

Жоден представник області не проголосував за медичну реформу. Аби дізнатись більше про виборчу реформу та потребу запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками.

інф.Рух ЧЕСНО