Який стаж потрібен для призначення пенсії

Пенсійне та соціальне законодавство, а також пов’язані з ними нормативні акти, містять кілька різновидів стажу роботи, в тому числі: трудовий (загальний); страховий (пенсійний); спеціальний; пільговий.

З введенням страхового стажу (01.01.2004 року) стало неважливо, скільки людина фактично працювала – значення має те, протягом якого періоду і скільки сплачував роботодавець за неї до Пенсійного фонду. Трудовий стаж, отриманий до січня 2004, автоматично прирівнюється до страхового стажу. Після зазначеної дати для розрахунку пенсії має значення період сплати страхових внесків.

Який стаж потрібен для пенсії?

Пенсійна реформа 2017 року суттєво змінила умови виходу на пенсію для українців. Зокрема, були переглянуті вимоги до пенсійного віку і кількості років страхового стажу. З 1 січня 2018 року піти на пенсію громадяни України можуть в 60, 63 або 65 років залежно від накопиченого за роки трудової діяльності страхового стажу.
Вік виходу на пенсію та кількість необхідного страхового стажу

Рік виходу                 Вік пенсіонера
на пенсію      60 років   63 роки  65 років
2018                  25      15-25         15 
2019                  26      16-26         16 
2020                  27      17-27         17 
2021                  28      18-28         18 
2022                  29      19-29         19
2023                  30      20-30         20 
2024                  31      21-31         21 
2025                  32      22-32         22 
2026                  33      23-33         23 
2027                  34      24-34         24 
2028                  35      25-35       до 25

Що входить в пенсійний (страховий) стаж?

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» без сплати внесків до Пенсійного фонду у страховий стаж пенсіонера зараховується:
– строкова служба в армії;
– догляд за дитиною-інвалідом;
– військова (не строкова) служба;
– відпустка по вагітності та пологах;
– відпустка по догляду за дитиною до 3 років;
– строкова альтернативна (невійськова) служба;
– перебування на фронті або участь у бойових діях;
– період перебування за кордоном дружин або чоловіків дипломатів під час служби;
– інвалідність через нещасний випадок на виробництві або профзахворювання;
– виконання обов’язків батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу;
– служба у воєнізованих формуваннях, гірничорятувальних частинах і аварійно-рятувальних підрозділах, створених відповідно до законодавства України;
– строк отримання матеріальної допомоги на професійну підготовку / перепідготовку та підвищення кваліфікації, а також період отримання допомоги по безробіттю…
– догляд за інвалідом I групи, престарілим, що вимагає постійного догляду (по МСЕК) або особою, що досягла 80 років, якщо такий догляд здійснює непрацююча працездатна людина.

Додатково до вищевказаних пунктів в період до 1 січня 2004 року в пенсійний стаж згідно чинного тоді Закону «Про пенсійне забезпечення» включаються:

– навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі
– період проживання дружин офіцерів, прапорщиків і мічманів, а також військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю (не більше 10 років).

Які документи підтверджують пенсійний стаж?

Нарахування та підтвердження страхового стажу за період трудової діяльності до 1 липня 2000 року здійснюється на підставі записів у трудовій книжці, а також інших документів (довідок підприємств, установ і організацій, а також даних держархівів). Після 1 липня 2000 року розрахунок пенсійного стажу проводиться суто за даними персонального обліку в Пенсійному фонді.

Як розраховується пенсійний стаж при нарахуванні пенсії?

Пенсійний стаж в Україні обчислюється в місяцях. При цьому, неповний місяць роботи може бути зарахований до страхового стажу в повному обсязі, якщо сума сплачених за цей місяць внесків до Пенсійного фонду не менше мінімального страхового внеску. Якщо з яких-небудь причин страховий внесок був сплачений в меншому розмірі, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення відповідної доплати (проводиться співробітниками ПФ за зверненням працівника). Без здійснення доплати, страховий стаж визначається пропорційно сплаченим внескам (за встановленою законодавством формулою).

Який розмір страхового внеску у 2018 році для фізичної особи?

З січня 2011 року в Україні діє Єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який замінив собою чотири раніше існуючих обов’язкових державних соціальних збори: пенсійний, соцстрах (лікарняні), «безробіття» та «нещасний випадок».
З 01.01.2016 року для всіх категорій платників встановлена єдина ставка ЄСВ — 22%. Таким чином, з 1 січня 2018 року всі підприємці, як на загальній системі, так і на єдиному податку, сплачують внесок у розмірі 819,06 гривень на місяць. Для ФОП 1-ої групи єдиного податку з цього року скасована можливість сплати ЄСВ в сумі не менше 1/2 мінімального страхового внеску.

Чи враховується безперервність стажу при розрахунку пенсії?

Наразі безперервність стажу роботи при призначенні пенсії не дає ніяких пільг. Тривалість безперервної роботи має значення хіба що для медичних і соціальних працівників, так як за безперервність стажу їм передбачені надбавки до зарплати. Крім того, деякі підприємства для утримання цінних кадрів за свій рахунок проводять виплати різних премій: кращий працівник, винагорода за вислугу років, додаткова відпустка тощо.

Чи буде враховуватися стаж, отриманий за кордоном, при оформленні пенсії в Україні?

Особливості врахування стажу, отриманого за кордоном, залежать від наявності міжнародних договорів про пенсійне забезпечення між Україною та державою, в якій українці працюють. Так, наприклад, при призначенні пенсії в Україні враховується страховий стаж, отриманий в країнах ближнього зарубіжжя: Вірменія, Грузія, Казахстан, Російська Федерація, Білорусь, Азербайджан, Узбекистан, Таджикистан, Молдова, Туркменістан, Киргизстан. З цими державами у нас укладені так звані територіальні договори, тобто пенсія призначається відповідно до чинного законодавства держави, на території якої пенсіонер проживає.

Між Україною, Латвією, Естонією, Литвою, Болгарією, Словаччиною, Польщею, Румунією, Іспанією, Португалією, Угорщиною, Чехією і Монголією діють так звані пропорційні договори про пенсійне забезпечення. Ці угоди передбачають пропорційне фінансування пенсійних виплат, тобто кожна країна платить пенсію за частину трудового стажу, отриманого на її території, пропорційно пенсійним внескам та заробітній платі. При цьому розмір доходу (заробітку) визначається, виходячи з офіційно встановленого курсу на час призначення пенсії. Перевірка і підтвердження стажу компетентними органами відповідної країни здійснюється Пенсійним фондом за запитом пенсіонера, із зазначенням точної адреси підприємства і його назви.

Робота за кордоном не враховується при нарахуванні пенсії, якщо між Україною та іноземною державою немає договору про соціальне та пенсійне забезпечення (Німеччина, Італія, Ізраїль).

Що робити, якщо не вистачає мінімального страхового стажу для призначення пенсії?

Згідно до ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» наявність у людини мінімально необхідного страхового стажу дає їй право на оформлення пенсії після досягнення встановленого віку. При відсутності потрібного трудового стажу для призначення пенсії, можна укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Це дасть можливість докупити страховий стаж, але не більше, ніж за 5 років.

Придбання відсутнього страхового (пенсійного) стажу шляхом доплати ЄСВ до Пенсійного фонду України проводиться відповідно до ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Перелік осіб, які мають право на добровільну участь у солідарній і / або накопичувальній пенсійній системі, визначено ст. 12 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме:

– особи з 16 років, які не підлягають загальнообов’язковому пенсійному страхуванню відповідно до ст. 11 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
– іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають та працюють в Україні
– громадяни України, які постійно проживають або працюють за кордоном

Таким чином, період, за який були виплачені єдині страхові внески, буде зарахований до пенсійного стажу. Умови такої участі, розмір внесків і періодичність їх виплати визначаються відповідним договором з ПФ. Якщо пенсіонер не набув необхідного для пенсії страхового стажу, органами соціального захисту населення, йому може бути призначена державна допомога згідно ЗУ «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію».

Р.Данилич, перший заступник начальника Тячівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України.