Колаборант Павло Філіпчук зізнався, що давно любить Росію

«Коли день розписаний по хвилинах, вмикається внутрішній хронометр, — написав голова окупаційної адміністрації Каховського «муніципального округу» Павло Філіпчук у своєму телеграм-каналі. — Він враховує і розраховує кожну хвилину». Мовляв, і в Останкіно в гостях у пропагандистів він побував, і у Державній Думі з депутатами встиг поспілкуватись. Просто якийсь каховський аналог Путіна!

«Хотілося б знати, яку мету носить візит у Москву цього слуги народу? — відреагував на це повідомлення окупаційний телеграм-канал «Капитан Очевидность в Херсоне». —  Сподіваємось, Павло обов’язково поділиться у себе на сторінках підсумками переговорів! Народ хоче знати!»

Не поділився, бо не для народу насправді пише. А для того, аби господарі з Кремля похвалили. У Кремль, щоправда, під час візиту його не пустили, але на Красній площі Паша-Космос побував. Постояв і на так званому нульовому кілометрі біля неї, де «збуваються бажання». «А мені вибирати не треба. Бажання одне, — написав у себе на каналі. —  Найпотаємніше. Найгарячіше. Єдине. Я побажав Перемоги. 100 % збудеться» . Ну, це дивлячись про чию перемогу йдеться. Якщо України, то так. Але навряд чи про Україну колаборант бажання загадував. Тим більше, що у журналі російської Міжрегіональної асоціації жіночого бізнесу «Правила роста» зізнався: «Каховка — моє рідне місто. Політика — моя професія. А Росія — моя любов».

Коли пропагандисти спитали його про «українську частину біографії», відповів, що свій «політичний шлях провів в опозиції». Та ще й «піднімав різкі, незручні для української влади, як для Порошенка, так і для Зеленського та їх представників на місцях і в області питання». А «питання» все про те ж: НАТО, ЛГБТ, московська церква. Саме за це, вважає зрадник, він і «отримав ярлик сепаратиста». Хоча також зізнався, що «відстоював проросійський напрям розвитку України».

«Чи треба говорити, що з перших днів СВО підтримав її суть і цілі?»  — спитав зрадник в інтерв’ю. Ні, не треба, і так все зрозуміло. Як зрозуміло і те, що зроблять з екстравагантним любителем «русского міра» після звільнення лівобережжя Херсонщини.

Богдан СТРАЖАК,