Кредитний реєстр боржників: хто з першого липня не зможе взяти кредит

В Україні з 1 липня запрацює єдиний реєстр боржників банків. Всі фінустанови передаватимуть інформацію Нацбанку.

Gazeta.ua розібралася чому вводять і як працюватиме кредитний реєстр НБУ.

З 1 липня до кредитного реєстру вноситимуть ідентифікаційний код, інформацію про кредит, вид діяльності та розмір прострочення позики. До списку боржників потраплять ті, хто не повернув банкам як мінімум 372,3 тис. грн.

Для чого вводять єдиний реєстр боржників

"Створення реєстру боржників гарантуватиме безпеку банківських операцій. Підвищить надійність та стабільність банківської системи, допоможе захистити інтереси вкладників та кредиторів банку", — прокоментували в прес-службі НБУ.

Зобов'язання щодо створення кредитного реєстру Україна взяла 2015 року в угоді про асоціацію з Євросоюзом. Потім воно увійшло до угоди з МВФ.

З 1 липня до кредитного реєстру вноситимуть ідентифікаційний код, інформацію про кредит, вид діяльності та розмір прострочення позики. До списку боржників потраплять ті, хто не повернув банкам як мінімум 372,3 тис. грн.

Перед тим, як видавати новий кредит, фінустанови перевірятимуть, чи є інформація про клієнта в єдиному реєстрі.

Раніше таку інформацію збирали приватні бюро боржників. Що чекає на них?

Робота приватних бюро кредитних історій в Україні не надто ефективна. Вони не гарантують 100 відсоткового обліку боржників. Крім того, до таких бюро потрапляє інформація не від усіх банків.

"Міжнародний досвід свідчить, що кредитні реєстри можуть співіснувати з бюро кредитних історій. Вони взаємодіють між собою, обмінюються інформацією", — кажуть у НБУ.

Які переваги та недоліки для банків і клієнтів матиме нововведення?

Існування єдиного реєстру боржників підвищить рівень інформованості банків про позичальників. Вони зможуть відслідковувати наявність заборгованості по кредитах у потенційних клієнтів. Це дозволить здійснювати більш точне прогнозування повернення позик.

"Проблема відсутності систематизованого реєстру давно була однією із ключових перепон на шляху до залучення інвестицій. Коли в країні не захищають базові права інвесторів чи беззастережне право кредитора на отримання коштів, які він позичив, вона не є привабливою для інвестицій", — каже фінансовий аналітик  Олексій Кущ .

За допомогою кредитного реєстру Нацбанк зможе контролювати рівень кредитного ризику. Це посилить захист інтересів вкладників. Будуть створені умови для зниження відсоткових ставок. Кредити стануть доступнішими для тих, хто своєчасно виконує зобов'язання відповідно до умов договору. Водночас несумлінні клієнти не зможуть взяти позику.

Після введення кредитного реєстру позичальникам доведеться підписувати додаткові документи. Йдеться про угоду, щоб інформація потрапляла до єдиного реєстру. Відмовитися буде не можна.

За допомогою кредитного реєстру Нацбанк зможе контролювати рівень кредитного ризику. Це посилить захист інтересів вкладників. Чи є можливість, щоб боржника виключили із чорного списку?

У кредитному реєстрі інформація зберігається безстроково. Щоправда це не стосується погашених кредитних історій. Тобто тих, зобов'язання за якими виконані у повному обсязі. Нацбанк видаляє їх із кредитного реєстру протягом 30 календарних днів після отримання інформації від банку про погашення кредиту.

Крім того, кожен боржник зможе ознайомитися з інформацією, яка міститься про нього в єдиному кредитному реєстрі.

Скільки в Україні проблемних кредитів?

Україна встановила світовий антирекорд за проблемними кредитами. Станом на 1 березня 2018 року, у банківській системі нараховували 56,2% таких позик. З них 15,6% — 93,353 млрд грн — припадає на фізичних осіб. На юридичних осіб приходиться 84,3% — понад 500 млрд грн. Найбільша частка проблемних кредитів у банках БТА Банк (99,1%), ВТБ (93,6%) та БМ Банк (93,1%).

Водночас міжнародне рейтингове агентство Moody's до кінця 2018 року очікує скорочення частки проблемних кредитів в українських банках до 45-50%.

Також в Україні можуть скасувати банківську таємницю. За словами економічного експерта Андрія Новака, це буде одна із вимог до банків при набутті Україною повноправного членства у ЄС. Закордонні банки вже частково або повністю відмовилися від банківської таємниці.