На окупованому лівобережжі, куди не кинься — проблеми

Суцільне благополуччя, якщо вірити окупаційним засобам масової пропаганди, панує нині на окупованій території Херсонщині. Але це, якщо дивитись — слухати — читати так званих регіональних пропагандистів. А от на місцях окупанти не завжди знають, що можна говорити, а що ні. Тож говорять про проблеми. І проблем цих так багато, що від картинки «щасливого життя» не лишається і сліду.

Ось, наприклад, як окупаційна адміністрація Каланчацького «муніципального округу» описує у своєму телеграм-каналі те, що заступник окупаційного голови Сергій Запускалов почув на прийомі громадян у Преображенці: «Дуже великою проблемою для жителів залишається звалище на окраїні села, яке жодним чином не організоване, не має статусу, паспорту і відповідальних за це осіб… у районі ця проблема носить системний характер. Велику стурбованість викликає вода з свердловин, яка самовиливається і підтоплює окраїни села». Після відвідин іншого «округу», Нижньосірогозького, навіть такий патологічний брехун, як Сальдо, не зміг приховати всіх проблем. Виявляється, дорога Нижні Сірогози — Верхній Рогачик, цитата, «так розбита, що 25 кілометрів машини МНС або швидкої допомоги проїжджають за цілу годину», а окупаційна адміністрація не забезпечена «транспортом, оргтехнікою та іншими необхідними матеріальними активами».Проблеми окупаційної Каховської центральної міської клінічної лікарні на зустрічі з російським сенатором від КПРФ Айратом Гібатдіновим у Москві озвучив фейковий головний лікар Алєксандр Шиловіч. «Заклад потребує придбання лікарських препаратів і медичного обладнання», — повідомила окупаційна організація «комуністів» області.

А найголовніше, що вирішувати ці та купу інших проблем на окупованому лівобережжі ніхто не збирається. Окупанти та їх прислужники ще і зізнаються у цьому. Ось наприклад, як окупаційна агітка «Каланчакский вестник» пише про дві найголовніші проблеми «округу» — відсутність аптек у селах і автобусного сполучення: «Але головні, найбільш значущі питання вирішити непросто. Перше — через відсутність кадрів фармацевтів і низького товарообігу лікарських препаратів. Друге потребує довшої планомірної роботи і державної фінансової підтримки… Відкриття автобусних маршрутів і випуск на лінії колишніх шкільних автобусів у нашому муніципальному окрузі було всього лише тимчасовим варіантом, не підкріпленим фінансами».

Цікаво, де вони зараз — ті «колишні» шкільні автобуси? Невже колаборанти приховали, щоб було на чому у Росії тікати?

Богдан СТРАЖАК,