На Вінниччині створили першу в Україні мапу біомаси

У Вінниці презентували “Карту енергетичного потенціалу біомаси у Вінницькій області” – сервіс, що являє собою базу знань щодо наявних в області біомас: тобто всього, що може бути використане як альтернативне джерело енергії. Вінницька область стала першою, де було створено таку карту. 

Як зазначив  Іван Магдич , начальник відділу енергетичного менеджменту Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури облдержадміністрації, користуватися картою можна безкоштовно, а також доповнювати та оновлювати її, завантаживши спеціальне програмне забезпечення. Мапа призначена в першу чергу для ОТГ та зацікавлених приватних підприємств. Її можна завантажити за цим посиланням. 

Сервіс дозволяє зрозуміти обсяг біомаси в області, де вона сконцентрована, який її технічний та економічний потенціал. Біомаса може використовуватись на котельнях для виробництва теплової енергії, електроенергії тощо.

Карта має кілька наступні дані для перегляду:

– потенціал біомаси у різних районах: зведений, деревної біомаси, первинних та вторинних с/г відходів, енергетичних плантацій
– сільськогосподарські підприємства області (кількість записів – 647)
– старі та низькопродуктивні сади, які підлягають розкорчуванню (21)
– лісгоспи (33)
– вільні землі, де можливе вирощування енергетичних культур (58)
– котли на твердих видах палива у державних структурах (724)
– котельне обладнання на природному газі (415)
– виробники біопалив (17)

– 2017 року була прийнята Програма підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів у Вінницькій області на 2017-2022 роки, в рамках якої були передбачені кошти на розробку саме цієї Карти і в 2018 році за підтримки Обласної ради та ОДА вдалося розробити цей проект. Його розробляв Науково-технічний центр “Біомаса”, – розповів Магдич.

Звіт з наукового дослідження, а також сама електронна карта потенціалу біомаси найближчим часом буде розміщена для завантаження на сторінці Департаменту на офіційному веб-сайті облдержадміністрації за посиланням

Представниця Центру, Тетяна Желєзна, розповіла про результати проведених досліджень біомаси, потенціал області та те, яким чином можуть бути застосовані отримані дані. Брались до уваги  такі види біомаси , як відходи і побічна продукція сільського господарства, деревна біомаса та енергетичні культури.

Як розповіла Желєзна, є Національний план дій з відновлювальної енергетики до 2020 року, згідно якого частка відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) у валовому кінцевому енергоспоживанні має становити 11%, а у 2035-му році – 25%.

– Для впровадження таких проектів потрібно мати дані про наявність біомаси, – пояснює Тетяна Желєзна.- Наші експерти зробили оцінку потенціалу біомаси для різних областей України, є дані за останні п’ять років. Така оцінка проводилась в рамках проектів, які фінансується міжнародними донорами – USAID та GIZ. Але та робота, що була зроблена для Вінницької області – особлива, бо містить інноваційний елемент:  вперше було розроблено електронну ГІС-карту, яка є інструментом для аналізу, планування та підготовки біоенергетичних проектів.

Перш за все Желєзна розповіла про обсяги споживання палив у Вінницькій області: за даними дослідження, у 56% у якості джерела енергії використовується вугілля, в 35% – природний газ, 8% – це нафта та нафтопродукти, 1% – альтернативні види палива.

Водночас відходи сільського господарства (солома, відходи виробництва кукурудзи на зерно, соняшника) в області становлять 2 295 тисяч тонн, деревна біомаса (дрова для опалення, порубкові рештки, відходи деревообробки, рештки при обрізці дерев біля доріг тощо) – 589 тисяч метрів кубічних щільності (статистика за 2017 рік), енергокультури (міскантус, тополя, просто пртуоподібне, верба) – 114 тисяч тонн. Таким чином технічно досяжний потенціал біомаси –  1 мільйон 4 тисячі тонн умовного палива  (тобто всіх видів біомаси, що можуть використовуватись) на рік.

Таким чином, щоб біомаса була застосовна із максимальною користю, доречним є створення спеціальних комунальних підприємств, які займалися б заготівлею, переробкою біомаси, виробництвом брекетів з біомаси, а також – вирощуванням енергетичних культур.

Зазначимо, що розробка Карти вартувала 300 тисяч гривень. Водночас наведено оцінку надходжень до місцевих бюджету від діяльності спеціалізованих КП, про які зазначалося вище. Зокрема це:

• від 541 до 721 тисяч гривень на рік від виробництва тюків соломи (якщо рахувати 9 тонн на рік)
• 21 – 166 тисяч гривень від виробництва брикетів із соломи (1 920 тонн)
• 71 – 105 тисяч гривень – від виробництва тріски з відходів лісозаготівлі (5 тисяч тонн)
• від 112 до 223 тисяч гривень від виробництва пелет з деревини (5 тисяч тонн на рік)
• від 543 тисяч гривень (до початку збирання біомаси) до 2 мільйонів 364 тисяч гривень (після початку збирання планового урожаю) від вирощування верби (1 200 гектарів)
• від 1 184 до 1 496 тисяч гривень від вирощування міскантусу (400 гектарів).

Зазначена й користь від використання біомаси в якості джерела енергії з точки зору екологічного стану області. Зокрема викиди СО2 можуть бути зменшені на 1,9-2,2 мільйони тонн на рік, а в разі запровадження на Ладижинській ТЕС сумісного спалювання вугілля (з 10% біомаси) скорочення викидів SO2 може становити 1 193 тонн на рік, а NO2 – 536 тонн.

“Повне застосування технічно досяжного потенціалу біомаси Вінницької області (приблизно 1 мільйон тонн умовного палива на рік) може замістити 37% річного споживання викопних палив або весь обсяг річного споживання природного газу” – підсумовують фахівці.

Тож нині для того, щоб вся біомаса області була використана в енергетичних цілях, рекомендується створення спеціальних комунальних підприємств на базі ОТГ області.

Всі фото автора.