Одні споживають російську брехню добровільно, інших змушують

«В угрупуванні військ «Днепр» з задоволенням читають «Надднепрянскую правду», кожен номер якої ми регулярно доставляємо у війська» , — повідомляє окупаційна агітка. І дійсно, читати з задоволенням шалену брехню пропагандистів можуть лише окупанти та їх прислужники.

А от у Каланчаку самої «обласної газети» колаборантам мало, тому працівниці окупаційної бібліотеки «Тавричаночка» звернулись до регіону-«шефа» Мордовії з проханням прислати їм періодичну літературу. І ось, повідомляє окупаційна адміністрація, бібліотека «з радістю прийняла надходження періодичних видань від шеф-регіону. Серед них — такі відомі газети і журнали, як «Аргументы и факты», «Вестник ЗОЖ», а також свіжий випуск головної газети Саранська «Столица С». Цікаво, для чого колаборантам знати, що діється у Саранську? Можливо, вже вибирають місце, куди будуть тікати, коли лівобережжя звільнять наші славні ЗСУ?
Хоча у тому ж Каланчаку у окупантів є і місцева агітка. Проте, як вже було зазначено, читати її огидно. Так, в останньому номері «Каланчакский вестник» пише про поїздку делегації з окупованої Херсонщини у Калінінград. Зрадниця Галина Єрмишко, які окупанти довірили посаду редактора агітки, з першого ж речення на першій шпальті хвалить свого роботодавця — голову окупаційної адміністрації «муніципального округу» Петра Мустіяновича, а вже далі -«губернатора» Володимира Сальдо. « Так, Петре Олексійовичу, відчуваються у Вас ностальгічні нотки і навіть «біла» заздрість, що регіон материкової Росії так перетворюється з роками, розквітає, — підіграє окупантам колаборантка. А у наших Хорлах, інших селах примор’я мало що на сьогоднішній день можна запропонувати культурним туристам» . «Не можу з вами не погодитись» , — відповідає їй українофоб Мустіянович.
На другій шпальті Єрмишко (під диктовку, звісно, а не сама) пише про святкування в окупованих селах. Зокрема, про День села у Гаврилівці Другій написано так: «Життя у селі входить у нормальне русло. Поступово, з труднощами, з проблемами. Потрібен лише мир. За нього боролись наші діди і прадіди, мирне життя сьогодні відстоює нове покоління захисників Вітчизни» . Ось як, окупанти відстоюють мирне життя?! А яким же воно було до їхнього приходу на Херсонщину?!
І якщо раніше альтернативою «новинам» з окупаційних «газет» були українські телеканали, які можна було дивитись на супутнику, то тепер нема і цього. «Абсолютно безкоштовно! — кричить окупаційна реклама у соцмережах. — Обміняти «Горинича» на супутникову антену «Русский мир». Українська тарілка показана у рекламі старою та іржавою, російська — новенькою та яскравою. Написано також, що такий обмін — це «передноворічна акція». Рекламує Дід Мороз з тарілкою. У реальності «Дід Мороз» — це російські окупанти, які приходять до осель жителів лівобережжя, і вимагають віддати їм українську тарілку, а взамін встановлюють свою. Безкоштовно, але такому «подарунку» радіють лише дурні.

Богдан СТРАЖАК,