ПАРЄ не принижувала Україну, — херсонський журналіст і правозахисник спробував відновити правду

Істерика ображених, яка охопил вітчизняні ЗМІ та кухонних правдоборців і диванних сотників з приводу резолюції ПАРЄ щодо нового українського законодавства є безпідставною Так вважає херсонський журналіст та правозахисник Дементій Білий, і пояснює, чому.

Пропонуємо вам для ознайомлення його допис під такою назвою ПРО ТЕ, ЯК ЄВРОПА "РОЗКРИТИКУВАЛА" НАШ ЗАКОН ПРО ОСВІТУ:Прикро, що багато патріотів дружно почали критикувати "єврочиновників" за "спроби знищити українську мову, а значить — згубити Україну".

Схоже на те, що громадяне знов повелися на емоційні повідомлення журналістів.

А чи ви не знаєте, що ЗМІ вкрай необхідно зробити так, щоб їхній — саме їхній матеріал був прочитаний? Й тому журналісти допускають деякі емоційні перевантаження.

Так що там з реакцію Європи на вивчення української мови?

Насамперед, єврочиновники не мають жодного стосунку до Резолюції ПАРЄ (Парламентської Асамблеї Ради Європи), бо Рада Європи не має жодного стосунку до Європейського Союзу та єврочиновників.

Рада Європи — поважна міжнародна організація, до якої входять у тому числі й частина країн колишнього Радянського Союзу, такі як Україна, Азербайджан, Росія.

Одним з органів Ради Європи є Парламентська Асамблея (з неї тимчасово виключили представників російського парламенту за порушення норм європейської спільноти). До ПАРЄ входять парламентські делегації, тобто депутати, від всіх членів Ради Європи (крім Росії). А це не єврочиновники.

Так про що ж Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи?

А там багато справедливого.

По-перше, про те, що українські депутати перед тим, як приймати закон, не проконсультувалися з тими, інтереси кого цей закон чіпляє. Для нас це звучить дивно, але перед законом треба спочатку порадитися з людьми. 🙂

Далі, Асамблея висловила незадоволення тим, що наші депутати не відправили на рецензію проект Закону про освіту до Венеціанської комісії.
Але ж не відправили? Чому??

Асамблея закликала українську владу проявити гнучкість та збільшити час перехідного періоду, щоб рівень знань учнів та студентів не страждав від занадто швидких змін.

Чи ми не знаємо, що якщо деяким чиновникам дай волю, то вони тут такого накомандують, що тільки ховайся.

Також, є визнання ролі та значення державної мови. Й нагадуються базові принципи тих міжнародних документів, що Україна багато років тому ратифікувала.

А ось дуже цікавий пункт. Зацитую його повністю:

"Асамблея рекомендує владі сусідніх країн, які закликають до захисту своїх меншин, проявити готовність запропонувати українським громадам, які проживають в їхніх країнах, аналогічні угоди до тих, на яких вони наполягають для своїх меншин".

Тобто, якщо Румунія та Угорщина вимагають на нашій території школи з навчанням на мовах меншин, то нехай самі відкривають аналогічні школи.

Так, в Резолюції є й сумніви, й критика, й апеляція до успішного досвіду.

Але я зовсім не побачив спроб принизити Україну, примусити відмовитися від навчання українською мовою.

Документ критичний. Але критика багато у чому є справедливою.

П осилання на сам текст Резолюції  тут

Дементій Білий