«Показати світу правду»: новий речник ОК «Південь» розповів, як мінятиме взаємодію із медіа

Розбитий цивільний автомобіль на українських номерних знаках поруч з укріпрайоном села Іванівка у Херсонській області Чи дізнається Україна та світ більше про події на фронті російсько-української війни? Про бої на півдні України? Як убезпечити журналістів на цьому напрямку без обмежень для їхній діяльності?
Про це проєкт Радіо Свобода  розпитав Дмитра Плетенчука, який нещодавно став керівником об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня. Його призначили на почаду замість Наталії Гуменюк, діяльність якої критикували журналісти. Дмитро Плетенчук «Бути максимально відкритими» Перше на чому наголосив новий керівник пресцентру ОК «Південь» – це бути «максимально відкритим» та сприяти роботі преси на півдні.
– На півдні України я працюю вже два роки й з ситуацією знайомий. Так само з представниками медіа ми зі всіма вже працювали. Розумію проблематику, буду робити все можливе для того, щоб максимально надати можливість журналістам висвітлювати ті події, які має побачити світ.

• У квітні 2024 представники українських та іноземних медіа  до Збройних сил України та Міністерства оборони з проханням замінити  Наталю Гуменюк, яка очолює об’єднаний координаційний пресцентр Сил оборони півдня. Медійники стверджували, що Гуменюк забороняє висвітлювати воєнні злочини РФ в її зоні відповідальності та вимагали забезпечити доступ до районів Херсонщини.
• 17 квітня Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода (програма «Свобода.Ранок») , що доказів журналісти не навели, а пресцентр Сил оборони півдня не порушив жодних наказів командування.
• Зранку 19 квітня Генеральний штаб ЗСУ  про завершення відрядження Наталії Гуменюк. 22 квітня речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук  Об’єднаний координаційний пресцентр Сил оборони Півдня.

За  Інституту масової інформації, 30% новин у найбільших відвідуваних українських онлайн-медіа у квітні 2024 року були присвячені безпосереднім бойовим діям війні Росії проти України. Порівняно з попередніми періодами кількість публікацій про війну зменшилася. Плетенчук зауважує, що  це може бути наслідком обмеження діяльності журналістів .

– Без наочного матеріалу, без картинки, без історії й без можливості поспілкуватися з місцевим населенням, складно створити цікавий матеріал. Тому, звісно, кількість допусків й візитів впливає на кількість матеріалів і на загальне висвітлення цієї тематики.

– Ми будемо трошки змінювати цю концепцію взаємодії, тому що є розуміння потреб журналістів на півдні. Будемо намагатися їх максимально задовольнити, але, звісно, так, щоб не нашкодити виконанню завдань.

«Здоровий глузд, логіка, безпека» На думку керівника речника ОК «Південь», організувати процес висвітлення подій на півдні таким чином, щоб це було безпечно для всіх сторін – можливо. Деокупована Херсонщина, Білозерський район, червень 2023 року
– Тут досить велике значення має взаємна довіра, повага і дотримання вимог. Тому що, на жаль,  на цій війні вже загинуло досить багато журналістів . Звісно, це особливості професії, на жаль, досить неприємні. Проте в нашій професії це вибір свідомий. Це вже стиль життя й образ мислення. Тому я розумію, що  заважати працювати медіа й аргументувати це турботою про їхню безпеку – не в моїх інтересах.  Звісно, у разі небезпеки ми будемо намагатися зробити все, щоб не було безглуздих жертв. Тому що деякі локації все ж таки відвідувати не слід.

Плетенчук наголошує, що варто «керуватися здоровим глуздом і логікою».

Загалом, на його думку,   військові до ЗМІ на фронті ставляться позитивно, зазначив він.

– Військовим так само важливо бачити, що суспільству цікаво, чим вони живуть, чим вони займаються. В окопах інша логіка, там вони себе питають: «А чи не дарма я ризикую своїм життям, коли суспільству все одно?».  Вони мають бачити, що суспільству не все одно.
 

Про інтерес ЗМІ до подій на півдні Керівник пресцентру ОК« Південь» зауважив, що поки що кількість іноземних ЗМІ на цьому напрямку не збільшується й зараз вона не така, як на перших етапах повномасштабного вторгнення. Українські військовослужбовці на березі Дніпра на Херсонщині, 15 жовтня 2023 року
– Інтерес, особливо враховуючи те, що є інші геополітичні події, трохи падає. Коли іноземні журналісти прибувають в наші зруйновані міста, завдання пресслужб і місцевих ЗМІ – зробити все для того, щоб показати зовнішній аудиторії правду. Нам нема чого приховувати. На нас напала інша країна. Інша країна веде абсолютно варварську війну. Це і має значення. Тому що іноземні ЗМІ несуть цю інформацію у свої суспільства й таким чином формують загальну думку, яка вже впливає на політичні рішення всередині цих країн. Це має розуміти кожен пресофіцер і робити все для того, щоб зовнішній світ побачив правду.

Чого очікують журналісти? «Новини Приазов’я» поцікавилися в українських військкорів, які в них очікування після кадрових змін в керівництві пресцентру Сил оборони Півдня. Так, херсонський кореспондент Центру журналістських розслідувань  Петро Коберник вважає, що перешкоджання роботі ЗМІ на півдні України була  «фундаментальним непорозумінням між журналістами й керівництвом ОК «Південь» .
 

– Це була досить велика бюрократична тяганина. Щоб зняти сюжет в громаді, яка знаходиться за 60-50 кілометрів від фронту, треба було кілька тижнів погоджувати цю зйомку, і не факт, що вона була б погоджена. Аргументувалося це, як зазначали військові, питаннями нашої безпеки.  Більшість журналістів просто не доходили до самого кінця , в певний момент або скасовували ці зйомки, або їхали в ці громади нелегально і працювали там як цивільні особи для того, щоб не проходити всі ці стадії погодження.

Саме зменшення бюрократичних складових в роботі на південному напрямку очікують ЗМІ зі зміною керівництва пресцентру ОК «Південь». На думку Коберника, це допоможе посилити співпрацю з військовими.

– Ми маємо тотальний дефіцит кадрів і контенту з українськими військовими. Якщо з того боку – російські ЗМІ майже щодня публікують якусь бойову роботу своїх окупантів, то ми цього робити до цього моменту не могли. Ми не могли спілкуватися напряму з нашими захисниками й популяризувати їхню роботу. За півтора року після звільнення правобережжя Херсонщини (Сили оборони   цю територію під контроль України 11 листопада 2022 року – ред.), якихось матеріалів про роботу наших захисників можна, мабуть, на пальцях однієї руки перерахувати.

Журналіст наголошує на бажанні ЗМІ працювати безпосередньо з військовими і ця ланка, яка стоїть між ними та журналістами, максимально цьому сприяла. Тренування бійців 35-ї окремої бригади морської піхоти, Херсонсьтка обл., квітень, 2024 року
– Ми постійно моніторимо ситуацію в інформаційному просторі на лівобережжі Херсонщини. Росіяни за цей час творили там 5 чи 6 нових ЗМІ, які невпинно працюють на пропаганду. Тому нам не треба заважати робити свою роботу, нам треба сприяти в цьому, щоб ми замінили російський контент, російські наративи, витиснути з нашого інформаційного простору.

Воєнна кореспондентка «Бігус.Інфо»  Анна Калюжна зазначила, що до офіційної заяви від 150 медійників стосовно перешкоджання діяльності ЗМІ на півдні було декілька усних звернень, які не досягли бажаного результату. Призначення нового керівника пресцентру Сил оборони Півдня журналістка називає обнадійливим.

–  Дуже важко домогтися роботи саме в гарячих точках. Це важко на всіх напрямках, але на всіх напрямках мені це вдавалося. Я була в Роботному, куди ми ходили разом з пресофіцером, який дуже сприяв, ми ходили там 10 кілометрів пішки по дорозі, яка обстрілюється, бо така наша робота. Ми  військкори , робимо це добровільно, абсолютно добровільно ризикуємо своїм життям. Єдина безпека, про яку мають подбати пресофіцери – щоб журналісти, дійсно, не показали чогось зайвого .
 

• Понад 100 українських та іноземних журналістів, акредитованих в Україні, постраждали від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну,  міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» (RSF). За даними організації, 11 журналістів загинули під час виконання своїх обов’язків від 24 лютого 2022 року. Щонайменше 35 журналістів поранені при висвітленні ситуації на фронті, атак на телевежі, офіси медіа та готелі. Двоє українських журналістів, Вікторія Рощина та Дмитро Хилюк, вважаються зниклими безвісти в Росії. Щонайменше 12 журналістів затримані на окупованих російськими військами територіях України.
• Щороку 3 травня світова спільнота відзначає День свободи преси. У рейтингу свободи преси, який складають «Репортери без кордонів» (RSF), Україна цього року   піднялася на 18 позицій і зараз займає 61 місце зі 180. Минулого року це було 79 місце. У  такий стрибок називають одним із сюрпризів рейтингу.

​
Олександр Янковський