Рада ухвалила закон про Антикорупційний суд

Верховна Рада підтримала законопроект 7440 про створення в Україні Вищого антикорупційного суду.

За відповідне рішення у другому читанні проголосували 315 народних депутатів.

Перед цим депутати розглянули 1 927 поправок до закону. На голосуванні був присутній ініціатор законопроекту президент Петро Порошенко.

 У своєму виступі він наголосив, що той варіант законопроекту, який комітет подав на розгляд парламенту, "повністю відповідає рекомендаціям Венеціанської комісії і водночас повністю відповідає Конституції і законам України". Порошенко закликав депутатів "знайти в собі сили" і підтримати цей документ. У свою чергу спікер Ради Андрій Парубій зазначив, що під час розгляду в сесійній залі найсуперечливіших правок, які стосуються Громадської ради міжнародних експертів, "було знайдено формулу", яка теж повністю відповідає рекомендаціям "Венеціанки".

Голова профільного комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Князевич пояснив положення закону про відбір суддів до Антикорсуду, які викликали найбільше суперечок.

За його словами, закон передбачає, що не менше 3 з 6 членів Ради міжнародних експертів можуть накласти вето на будь-яку кандидатуру, запропоновану до суду Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Після цього кандидатуру розглядають на спеціальному засіданні, в якому беруть участь ВККС і Рада експертів. Якщо більшість складу цього спільного засідання та мінімум половина міжнародних експертів не підтримають кандидатуру, вона припиняє участь у конкурсі на посаду в Антикорупційному суді.

Крім того, розповів Князевич, Рада експертів може ініціювати співбесіди з кандидатами на посаду судді.

Згідно з пояснювальною запискою до закону, членів Ради міжнародних експертів призначатиме ВККС на підставі пропозицій міжнародних організацій, з якими Україна співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції.

Як пояснив у Facebook нардеп Мустафа Найем, ухвалений закон передбачає, що міжнародні експерти матимуть вирішальну роль у призначенні суддів Антикорупційного суду.

За його словами, якщо в Громадській раді міжнародних експертів буде мінімум 4 з 6 порядних членів, вони не пропустять до Антикорупційного суду недоброчесних суддів.

"Але вкінці вони нам нагадили, по-дрібному. У формі роботи Ради міжнародних експертів, у процедурах ухвалення рішення щодо подолання вето і трохи — в суб'єктах, які будуть цих експертів пропонувати", — пише депутат.

У законі сказано, що Вищий антикорупційний суд розглядатиме кримінальні провадження щодо корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 (1) та у ст. 206 (2), 209, 366 (1) Кримінального кодексу.

Закон також передбачає, що Вищий антикорупційний суд буде сформований протягом 12 місяців і почне свою роботу за умови призначення не менше 35 суддів.

Закон вступає в силу наступного дня після публікації, за винятком деяких положень, які набирають чинності з початком роботи суду.

Як повідомлялося, у четвер вночі було досягнуто компроміс щодо обрання суддів Антикорупційного суду.

6 червня вдень, перед самим голосуванням, комітет Верховної Ради з питань правової політики ще раз розглянув законопроект з новими правками і підтримав його остаточну редакцію.

Проект закону про Вищий антикорупційний суд від президента Петра Порошенка зареєстрували у Верховній Раді 22 грудня 2017 року. Також у парламенті були зареєстровані 4 альтернативні законопроекти від депутатів.

Низка міжнародних партнерів України виступили з жорсткими вимогами до Києва через президентський законопроект.

Зокрема, Міжнародний валютний фонд заявив, що проект Порошенка про Антикорупційний суд суперечить зобов’язанням України.

Згодом Світовий банк теж висунув свої вимоги, попередивши, що на кону $800 млн.

Євросоюз також офіційно виступив із критикою на адресу Банкової через те, що президент, мовляв, подав законопроект про Антикорупційний суд, який суперечить обіцянкам Києва та рекомендаціям Венеціанської комісії.

Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що Порошенко затягує ухвалення законопроекту про Антикорупційний суд силами керівника комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича (БПП).