Система спостереження за погодою в Україні працює лише на 15% — Рахункова палата

Діюча мережа метеорологічних радіолокаційних спостережень національної гідрометеорологічної служби, яка дає можливість отримувати інформацію про хмарність, опади і пов'язані з ними небезпечні погодні явища, охоплює лише 15% території України. 

Про це повідомляє  УНН  з посиланням на результати Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на гідрометеорологічну діяльність, затвердженому на засіданні Рахункової палати.

“Фінансове забезпечення гідрометеорологічної діяльності в системі ДСНС (Українського гідрометеорологічного центру та підпорядкованих йому організацій) у 2017 році становило 62% потреби, з яких близько 96% — поточні видатки. Тільки протягом останніх 3 років потреба в капітальних видатках (видатках розвитку), у тому числі на придбання приладів та обладнання для технічного переоснащення гідрометеорологічної мережі, була забезпечена на рівні 7%. Протягом попередніх 10 років видатки розвитку взагалі не передбачалися”, — зазначається у звіті.

Як наслідок, мережа наземних метеорологічних спостережень забезпечена автоматизованими системами на рівні 2% потреби. Щільність мережі пунктів наземних метеорологічних спостережень у гірських районах України є недостатньою, а в акваторії Чорного та Азовського морів таких пунктів взагалі немає. Також система оповіщення про хмарність, опади і пов’язані з ними небезпечні погодні явища, охоплює лише 15% території України.

Базова мережа спостережень за забрудненням ґрунту, атмосферного повітря, поверхневих вод суші та моря потребує заміни приладової бази, сформованої ще 25 років тому.

Через недоліки фінансового забезпечення, у тому числі розрив між середньою заробітною платою фахівців з гідрометеорологічної діяльності в системі ДСНС та середньою заробітною платою в Україні у 2017 році (4 630 грн/8 377 грн), зростають ризики відтоку працівників, які мають достатній рівень професійних знань, вмінь та навичок. Вирішення цього питання у частині підвищення рівня заробітної плати працівників гідрометеорологічної служби є нагальною потребою сьогодення.

З 2011 року фактична чисельність працівників Укргідрометцентру та гідрометеорологічних організацій, що перебувають у його віданні, не зазнала істотних змін (зменшилася на 4,4%). Разом з тим, майже 23% персоналу на кінець 2017 року досягло пенсійного віку, що створює високі ризики масового виходу працівників на пенсію та суттєвого зниження ефективності діяльності через втрату корпоративних знань, вмінь та навичок.

“Рахункова палата вважає, що Міністерство внутрішніх справ України як центральний орган, який формує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, та Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) як орган, який реалізує державну політику у цій сфері, мають підготувати та подати на розгляд Кабміну Стратегію розвитку в Україні гідрометеорологічної діяльності та Державну цільову програму з матеріально-технічного забезпечення діяльності національної гідрометеорологічної служби”, — зазначається у Звіті.

Ці документи повинні передбачати удосконалення законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення такої діяльності, визначати джерела її фінансування (включаючи підходи та принципи державно-приватного партнерства), а також завдання і заходи з матеріально-технічного переоснащення галузі.

Примітно, що за всю історію метеорологічних спостережень 2018 рік виявився чи не найконтрастніший. У липні температура на планеті була вищою за середню на 0,4 ° C. Разом з тим відзначалась висока амплітуда коливань між нічними і денними температурами. Також концентрація вуглекислого газу в атмосфері у квітні поточного року побила рекорд за останні 800 тис. років.